КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Стратегічне планування
Нормативна база планування Основою планування є нормативна база, яка визначає розмір матеріальних та трудових витрат і фінансових ресурсів з урахуванням їх раціонального використання. Для цього на всі витрати, що виникають у процесі виробництва, встановлюються норми і нормативи. Норма — це абсолютний максимально допустимий розмір витрат кожного виду ресурсів (сировини, матеріалів, енергії, інструмента, часу та ін.), встановлений для певних організаційно-технічних умов виробництва. На практиці використовуються такі норми: витрат, часу, обслуговування, трудомісткості та ін. Нормативи — це відносні показники, котрі характеризують ступінь використання кожного виду ресурсів щодо прийнятої одиниці часу, площі, обсягу, витрат на 1 гр. залежно від умов виробництва. За допомогою норм і нормативів розробляють виробничі програми дільниць, цехів і підприємства; встановлюють необхідні пропорції у виробництві; визначають витрати на виготовлення продукції, робочого часу, матеріалів, енергії, інструмента. Усі норми і нормативи тісно пов'язані між собою і взаємообумовлені. Вони встановлюються на підставі економічних та інженерних розрахунків і мають бути науково обгрунтованими і прогресивними, сприяти піднесенню технічного та організаційного рівня виробництва. Саме цим визначається їх вплив на кінцевий результат діяльності підприємства — його рентабельність та прибутковість. Норми і нормативи підрозділяються таким чином. за об'єктом нормування — норми живої праці, предметів праці, засобів праці і фінансових ресурсів; за часом дії — перспективні та потокові, за областю поширення — міжгалузеві, галузеві, підприємства; за ступенем деталізації — індивідуальні, групові, узагальнені; за методами розробки — розрахунково-аналітичні, експериментальні, дослідно-статистичні; за цільовим призначенням — витратні (технічні), використання (техніко-економічні), руху виробництва (календарно-планові). Усі нормативні матеріали необхідно систематично переглядати, поряд із зміною організаційно-технічних умов виробництва. Стратегічне планування — процес, який включає сукупність дій і рішень керівництва, спрямованих на вибір і реалізацію головних цілей підприємства. Таке планування створює базу для прийняття управлінських рішень і втілюється у стратегії підприємства. Стратегія підприємства — це узагальнююча модель дій і навиків провадження виробничо-господарської та комерційної діяльності підприємства на основі розробки і реалізації відповідних рішень, спрямованих на досягнення його головної мети. Процес розробки стратегії підприємства схематично зображено на малюнку (мал. 1). Призначення і головне завдання підприємства Головна мета підприємства Аналіз навколишнього середовища Оцінка наслідків прийнятої стратегії Виявлення внутрішніх позитивних та негативних чинників Планування стратегії, контроль за її здійсненням Реалізація стратегії Вибір стратегії Визначення стратегічних альтернатив Тактика Політика -^Правила Процедури Мал 1 Процес розробки стратегії підприємства Мета стратегії — забезпечення високоефективної роботи, рентабельності і прибутковості підприємства шляхом вибору оптимальної комбінації і концентрації матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, потрібних для виготовлення необхідної кількості Продукції. Стратегія допомагає підприємству пристосовуватися до умов навколишнього середовища і раціонально використовувати свій виробничо-організаційний потенціал для розвитку виробництва і отримання прибутку. Вона мусить змінюватися поряд із зміною зовнішніх та внутрішніх умов виробництва і реалізації продукції. Стратегія підприємства має передбачати конкурентні переваги, здатні забезпечити його тривалі доходи, а також завоювання міцних позицій на ринку завдяки високій якості продукції. Наявність стратегії дозволяє зосередити головні сили на найважливіших ділянках виробництва, широко використовуючи всі його резерви. У стратегії слід приділяти особливу увагу використанню інтенсивних чинників розвитку, здатних підвищити ефективність праці і якість продукції. Основними шляхами до розв'язання цього завдання можуть бути такі: підвищення інтенсивності праці, виробничої і творчої видатності працюючих, мобілізація всіх внутрішніх резервів для забезпечення конкуренто-спроможності продукції. Стратегія оформляється у вигляді детального комплексного плану діяльності підприємства, спрямованого на досягнення його головної мети. До найважливіших напрямків плану належать такі, що стосуються збуту, фінансів, виробництва та постачання. Основою розробки стратегії має стати складання прогнозу щодо можливостей реалізації продукції. На підставі прогнозу визначаються тактика, політика, сценарії і процедури виробничої і фінансової діяльності, виявляються потреба у додаткових потужностях для випуску нових виробів та джерела постачання матеріалів і напівфабрикатів, приймаються рішення щодо раціонального використання інвестицій. Правильно вибрана стратегія підприємства — це його майбутнє. Наявність стратегії підприємства забезпечує такі переваги: 1. Сприяє розвитку перспективного мислення керівників та їх уміння знаходити оптимальні шляхи досягнення головної мети підприємства. 2. Призводить до чіткої координації роботи всіх працюючих на підприємстві. 3. Дає змогу контролювати процес підвищення показників діяльності підприємства на всіх його етапах. 4. Вимагає від керівництва та трудового колективу чіткого визначення своїх завдань. 5. Допомагає підприємству підготуватися до можливих змін. 6. Забезпечує об'єднання та концентрацію зусиль керівників всіх рівнів на досягненні головної мети підприємства.
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 47; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |