Навчально-виховного процесу з правознавства

Сучасний стан організації

у загальноосвітніх закладах України

Досліджуючи проблеми становлення та розвитку шкі­льної правової освіти, ми не можемо обійти увагою важ­ливі питання організації навчально-виховного процесу з правознавства у даний період. Розуміючи, що зазначені проблеми є пріоритетом вивчення педагогіки та методи­ки викладання, у нашому дослідженні ми лише робимо спробу прослідкувати еволюцію різних форм навчання з правознавства цього періоду, не вдаючись у їх глибинну суть. Це нам необхідно для об'єктивнішого висвітлення

Становлення та розвиток ш кільної пр авової освіти (1991-2007 роки)

концептуальних засад розвитку та моделей шкільної пра­вової освіти в Україні, а також характеристики теорети-ко-методологічних засад шкільної правової освіти. Крім того, на нашу думку, дослідження не буде комплексним та завершеним без короткого аналізу стану навчально-виховного процесу з правознавства. Детальний аналіз форм і методів організації навчально-виховного процесу з правознавства залишаємо для дослідників, представ­ників педагогічної науки.

Викладання правознавства у загальноосвітніх навча­льних закладах України у досліджуваний період здійсню­валося з використанням шкільних і позашкільних, клас­них і позакласних форм навчання.

Зрозуміло, що основною формою організації навчаль­ного процесу був і залишається урок [131, с. 31]. Окрім традиційних уроків, використовувалися шкільна лекція, ділові ігри тощо [186, с 27-28]. Для вироблення навичок аналізу учням пропонувалися юридичні завдання, обго­ворення відомих їм із власного життєвого досвіду творів літератури та мистецтва, ситуації правового характеру. Важливу роль у процесі навчання відігравала й позакла-сна та позашкільна робота. Найпоширенішими формами позакласної роботи з правознавства були: факультатив, гурток із правознавства, наукове товариство, екскурсія, читацька конференція, бесіда, диспут, усний журнал, перегляд кінофільмів тощо [258, с 7-8].

Основне місце у системі позакласної роботи займав гурток юних правознавців. На відміну від факультативів, подібні гуртки зорієнтовані на індивідуальну роботу, на поглиблене вивчення правознавства з одночасним при­щеплюванням навичок активної правомірної поведінки [14, с 41-42].

Подібною формою організації навчального процесу стало учнівське наукове товариство з правознавства, ме­та якого полягала в допомозі школярам займатися нау­ковою діяльністю, сприянні розвитку їх здібностей, під­готовці пропагандистів правових знань [14, с. 44]. Учнів-

Концептуальні засади розвитку та моделі шкільної правової освіти в Україні

ські наукові товариства будували свою роботу у кілька способів. Перший - лекційний. Суть його полягала в під­готовці учнями за участю учителя чи відомого правозна­вця міста (села) актуальної наукової роботи з подальшим виступом із нею перед однолітками, учнями, батьками. Бібліографічний - другий напрям роботи товариства. За­вданням членів товариства, які займалися в цьому на­прямі, був добір правової літератури до шкільної бібліо­теки, правової бібліотеки вчителя правознавства з коро­ткою анотацією, а також спостереження за новими над­ходженнями, проведення огляду статей у правових жур­налах, вивчення життя та діяльності вчених-юристів. Цей напрям роботи дав можливість бути обізнаним з усі­ма новинками у правовому житті країни, новими надхо­дженнями правової наукової літератури.

На значно вищому рівні у роботі учнівського науково­го товариства з правознавства був дослідницький на­прям його діяльності. До роботи в цьому напрямі залуча­лися найкраще підготовлені школярі, здібні до написання наукових робіт. Причому закінчені наукові роботи пода­валися на різноманітні конкурси, зокрема і до Малої ака­демії наук.

Цікавою формою роботи були юридичні турніри або КВК. Одним з ефективних засобів позакласної роботи стала участь учнів у роботі відділень Малої академії наук. Значного поширення у школах України набуло прове­дення правових лекторіїв, до яких залучалися народні депутати України, депутати органів місцевого самовря­дування, науковці, юристи-практики. Проте найефекти­внішими були заходи, у яких брали активну участь самі діти. Це юридичні турніри [251, с 28], вікторини, брейн-ринги [202, с 27], дебати тощо [172, с 21].

Успішна реалізація навчально-виховних завдань шкі­льного курсу правознавства багато в чому залежить як від змісту навчальної дисципліни (добору, групування та викладу матеріалу), так і від способу його подання.

Викладання правознавства у школі проходило у різно­манітних формах, що відрізнялися розкладом занять, мі­сцем їх організації, складом учнів і роллю учителя у їх проведенні [184, с 22].

У дидактичній та методичній літературі існують різні варіанти типології уроків [138, с. 14-18]. Разом із цим у навчальному процесі шкіл у досліджуваний період ви­користовувалися різноманітні форми нетрадиційних уроків (рольові ігри, колоквіуми, "круглі столи", екскурсії тощо). Низку уроків шкільного курсу "Основи право­знавства" учителі проводили у формі нетрадиційних уроків [15, с 126].

Найпоширенішою формою організації навчального процесу у досліджуваний період була шкільна лекція.

Урок-семінар використовувався у старших класах, зазвичай після проведення лекцій.

Рольову гру як одну із форм правового навчання вчи­телі правознавства використовували також для прове­дення занять, оскільки вона була і залишається ефектив­ним засобом навчання [132, с 12]. Під час навчання за­стосовували дві форми інсценування занять. Перша - за­здалегідь підготовлене інсценування, друга - імпровізова­не інсценування, яке порівняно з першим виникало ніби ненавмисно, випадково і несподівано під час обговорення певних навчальних проблем. Подібними до рольових ігор були правові інсценування. Заняття методом інсцену­вання рекомендувалося проводити, в основному, під час розгляду ситуацій [138, с 21-26].

У зв'язку з розвитком інформаційних технологій у на­вчальний процес шкіл при викладанні правознавства на початку XXI ст. запроваджувалися нові форми пізнава­льної діяльності [172, с 22]. Таким було інтерактивне на­вчання. Організація інтерактивного навчання перед­бачала використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин і відповідної ситуа­ції, моделювання життєвих ситуацій. Воно ефективно сприяло формуванню навичок і вмінь, виробленню цін-

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 67; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!