Концептуальні засади розвитку та моделі шкільної правової освіти в Україні

шшвашшшшш^тш&шшшшшяшшшшвшавшвшашашшшш^шашВшш

Економіко-правовий ліцей (Деснянський р-н). У столиці також діяла низка навчальних закладів, де правознавст­во вивчалося з 1 класу (напр., Київська гімназія східних мов № 1 Святошинського р-ну, програма якої побудова­на з урахуванням вікових і психологічних особливостей школярів).

Ну і звичайно, базовою у правовій освіті області була правоосвітня діяльність педагогічної громади м. Біла Це­рква. У семи школах міста викладався курс "Практичне право" у 7-8 класах. Учителями Білоцерківської загально­освітньої школи № 5, яка була науковою лабораторією нових освітніх технологій Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, вивчено до­свід з організації правової освіти у школі творчої групи колективу Університету педагогічної майстерності м. Санкт-Петербурга (Росія), очолюваної Н. І. Еліасберг. Цей досвід передбачав створення цілісної системи пра­вової освіти школярів, що починалася з першого класу. Педагоги Санкт-Петербурга надавали перевагу позанав-чальній правовій роботі з учнями, ставлячи питання про включення в уже існуючу систему уроків морально-правової інформації, а також уведення регіонального ку­рсу "Я и мой мир". Ректор Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів Н. І. Клокар була ініціатором створення моделі програми правової освіти школярів. Спочатку педагоги звернули особливу увагу на правову освіту учнів початкових класів. Творчо використавши досвід Санкт-Петербурга, ураховуючи іс­торичні особливості творення української державності, група педагогів школи № 5 розробила проект "Правова освіта", який складався з Концепції правової освіти, про­грам із права з 1-го по 11-й клас [332, с 18]. Проект було схвалено науково-методичною радою Київського облас­ного інституту післядипломної освіти педагогічних кад-. рів. Система правоосвітньої роботи школи була предста-

влена на конкурс, який проводився управлінням освіти і науки м. Біла Церква.

У січні 2004 р. Київським обласним інститутом після-дипломної освіти педагогічних кадрів, управлінням осві­ти і науки Білої Церкви проводився Всеукраїнський нау­ково-практичний семінар "Система правоосвітньої робо­ти у загальноосвітніх навчальних закладах", у межах яко­го педагоги школи № 5 ділилися досвідом з колегами.

У науковій літературі існувала думка, що для форму­вання правосвідомості.молодших школярів достатньо ці­леспрямованого морального виховання, яке здійснюється у процесі вивчення основ наук і позакласної роботи. Од­нак необхідно пам'ятати про те, що правові норми мають свої особливості, відмінні від етичних норм. З огляду на це саме в дитинстві необхідно закладати правові знання й норми поведінки, конкретизуючи їх відповідно до віку, що дає можливість дитині діяти правильно, чітко, упев­нено. Вивчення права впливає на формування гідності, толерантності у стосунках з іншими людьми. Засвоєння обов'язків формує відповідальність. Через знайомство з правовими нормами дитина дізнається, що можна роби­ти, а що ні, яким чином діяти в тій чи іншій життєвій ситуації. Разом із тим, набуття знань з основ права моло­дшими школярами має свою специфіку, пов'язану з осо­бливостями психофізичного розвитку дітей 6-9 років, які не мають необхідного життєвого досвіду, не вміють абст­рактно мислити. Як показало проведене дослідження, рі­вень правового нігілізму на початку XXI ст. досяг крити­чної межі, тому варто погодитися із думкою О. Садаєвої, що правову освіту необхідно розпочинати не з 1-го класу, а з дитячого садка [332, с 19].

У Концепції і програмах проекту "Правова освіта" було враховано психологічні особливості школярів кожної ві­кової групи, соціальні ролі, які вони виконують, правове становище кожного віку. У цих документах було визна­чено три етапи у здійсненні правової освіти і, відповідно,

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 58; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!