Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Концептуальні засади розвитку та моделі шкільної правової освіти в Україні




шдяаяашявшшшшшшшшшшшав^тштішшашвашшшшвшшшшшашшшша

віта. Процес освіти зазвичай передбачає навчання у за­кладі освіти, здобуття певного фаху й одержання відпо­відного документа - диплома, як свідчення ґрунтовних і широких знань.

Було б дуже добре, вважали вони, якби кожен грома­дяни України міг набути ґрунтовних знань із права, юридичну освіту. Однак про це ж не йшлося. Натомість ішлося про мінімум правових знань, що здобуваються (за винятком спеціальних навчальних закладів) не в процесі освіти, а - просвіти населення. Освіта означає здобуття фаху, просвіта - поширення популярних знань.

Розробники цього проекту зазначали, що діяльність усіх державних і недержавних органів й організацій що­до формування правосвідомості і правової культури гро­мадян мала бути спрямована на вирішення конкретних політичних, економічних, соціальних, культурних і духо­вних проблем українського суспільства.

Вони пропонували, щоб проект нової концепції право­вої просвіти громадян України у 1998-2005 pp. повинен мати на меті забезпечення конституційного права грома­дян на правову просвіту, яка містила б знання ними пе­вних правових стандартів поведінки у відносинах із сі­м'єю, власниками підприємств, територіальними грома­дами, політичними партіями, громадськими і конфесій­ними організаціями, трудовими колективами й іншими інститутами внутрішньополітичного і міжнародного жит­тя, а також правові знання зі спеціальних питань статусу окремих соціальних груп [49, с. ЗО].

Питання про правову просвіту громадян України було особливо актуальним у зв'язку з необхідністю виховання громадян у дусі законослухняності й активної їх участі у формуванні правової держави; їх забезпечення інформа­цією щодо чинного законодавства і практики його засто­сування задля компетентного розв'язання громадянами своїх приватних і публічних питань; ефективної профі­лактики правопорушень, які скоювалися на підґрунті


Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)

правового нігілізму, цинізму й аморальності; формування у громадян правової культури європейського типу, яка дозволила б їм, а разом з ними і державі інтегруватись у європейський і світовий правовий простори.

Учені доводили, що головним завданням концепції ма­ло стати створення системи вивчення правових запитів і потреб громадян для врахування їх при розробленні про­грам правової просвіти і правового навчання різних ка­тегорій. Система правової просвіти громадян мала бути гнучкою і постійно враховувати зміни у правових на­строях й очікуваннях громадян. Система правової про­світи громадян повинна була мати два основних компо­ненти: стандартний, розрахований на всіх громадян, і спеціальний, розрахований на окремі категорії громадян.

Стандартний компонент правової просвіти громадян мав передбачати необхідний мінімум правових знань, які необхідні їм як членам суспільства, з конституційного, адміністративного, цивільного, сімейного, господарського та деяких інших галузей права. Спеціальний компонент правової просвіти громадян мав передбачати програми правової просвіти для окремих категорій громадян: пен­сіонерів, молоді, підприємців, чорнобильців, жінок, спо­живачів послуг і продуктів, громадських активістів, державних службовців, учителів, медиків та ін.

Правова просвіта повинна була бути обов'язковою (у дошкільних, середніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих закладах освіти і в закладах післядип-ломної освіти) і факультативною, тобто за бажанням осо­би. Разом з тим вони пропонували запровадження обо­в'язкових правових курсів для правопорушників як обо­в'язковий профілактичний захід при накладанні на них стягнень, що не тягнули за собою позбавлення волі.

Проект Концепції правової просвіти громадян Украї­ни, запропонований зазначеними вченими, базувався на ідеї, що правова просвіта мала бути справою не тільки держави, але й громадянського суспільства, починаючи з його первинного інституту - сім'ї. З огляду на це у забез-





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 58; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.