Загальна характеристика проблем становлення та розвитку

шкільної правової освіти в Україні ___________________________________

жовтня) та Всесвітньому дню прав людини (10 грудня). У контексті цього організовувалися та проводитися зустрічі з юристами, представниками правоохоронних органів і соціальних служб, диспути, брейн-ринги, конференції з проблем: "Взаємодія моралі і права", "Боротьба зі шкід­ливими формами дитячої праці", "Захист материнства і дитинства у законодавстві України та на практиці", "Со­ціально-правовий захист дітей, підлітків та молоді", "Тор­гівля людьми", "Захищеність людини у правовій державі" тощо. Конкурс проводився за трьома номінаціями на кращі: твір, реферат, плакат. Упродовж 2002-2005 pp. у загальноосвітніх навчальних закладах країни постійно проводилися подібні конкурси наукових робіт школярів.

На виконання цієї ж Програми у жовтні 2004 р. у Ха­ркові на базі Харківського гуманітарного університету проведено фінальний етап II Всеукраїнського турніру юних правознавців [212]. Згодом також на базі цього ВНЗ у 2005 р. було проведено НІ Всеукраїнський турнір юних правознавців [211].

У Програмі розвитку юридичної освіти на період до 2005 р. зазначалося про практику створення у школах-інтернатах класів з поглибленим вивченням правових дисциплін, особливо у сільській місцевості. Також було приділено увагу розробці нових навчальних програм правової освіти для загальноосвітніх, професійно-технічних і ВНЗ [268].

Визначними та знаменними на шляху становлення шкільної правової освіти стали 2006-2007 pp. Адже у че­рвні 2006 р. у Києві відбувся "круглий стіл" представни­ків Управління координації правової роботи та правової освіти Мін'юсту України, МОН України, Академії наук, педагогічних ВНЗ і шкіл України [112].

У ході дискусії представники юридичної, наукової та педагогічної громадськості України дійшли спільного ви­сновку, що у межах викладання загальнообов'язкового

Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки) ___

курсу "Основи правознавства" у 9-му класі середньої школи якісна правова освіта неможлива. В Україні по­стала нагальною потреба упровадження безперервної правової освіти, починаючи з дошкільного навчального закладу, з наступним продовженням у школі та ВНЗ.

На першому етапі йшлося про впровадження право­знавчих курсів у 5-8-х класах та в початковій школі. По­ряд із цим, учасниками "круглого столу" було порушене питання підвищення рівня правових знань учителів пра­вознавства, початкових класів і вчителів, що викладають дисципліни, у які інтегруються правові знання [112].

Мін'юст та МОН України у 2007 р. створили спільну робочу групу, яка зайнялася розробкою Концепції безпе­рервної правової освіти в Україні та Плану заходів щодо її впровадження [213].

Підсумовуючи вищезазначене, слід підкреслити, що у досліджуваний нами період у переважній більшості зага­льноосвітніх навчальних закладів України спостерігають­ся значні здобутки в системі викладання правознавчих дисциплін.

У цих закладах, починаючи з початкової школи, у 5-б-х класах вивчаються курси: "Права дитини", "Прак­тичне право", "Основи правознавства", "Права людини", "Громадянська освіта".

Величезні можливості у правовій освіті дає курс "Практичне право", рекомендований до вивчення учням 8-х класів.

У 9-х класах загальноосвітніх навчальних закладів ви­вчається курс "Основи правознавства".

Варто зазначити, що у досліджуваний нами період що­річно зростала мережа шкіл і класів з поглибленим вивчен­ням курсу "Основи правознавства". Доцільність збільшення годин з даного курсу підтверджувалася і тим, що учні на­вчальних закладів з поглибленим вивченням правознавст­ва показували ґрунтовніші знання з правознавства на тур­нірах і Всеукраїнських учнівських олімпіадах.

Загальна характеристика проблем становлення та розвитку шкільної правової освіти в Україні

Проголошений у нашій країні курс на побудову демок­ратичної правової держави не може бути здійснений без підвищення рівня правової культури та її складової части­ни - правової освіти та правового виховання. Правова освіта - це довготермінова програма для населення, і вона повинна мати безперервний цикл, починаючи зі школи.

Формування нового світогляду мало базуватися на зага­льновизнаних, загальнолюдських, демократичних засадах. Ґрунтовними елементами правової держави є права та свободи людини. Верховенство прав і свобод особистості, визнання їх найвищими цінностями, виховання й освіта в дусі поваги та дотримання прав людини - головна мета ду­ховного розвитку нашої держави.

Рекомендація комітету міністрів Ради Європи щодо ви­кладання і запровадження знань про права людини у шко­лах від 14 травня 1985 р. пропонувала урядам країн Євро­пи, ураховуючи їхні національні системи освіти та зміст базових законодавчих актів, усіляко сприяти викладанню та засвоєнню прав людини у школах [321]. Саме запрова­джений курс "Права людини" сприяв упровадженню шкі­льної правової освіти.

Для дорослого самостійного життя школа мала забезпе­чити кожну дитину (підлітка) первинними, життєво необ­хідними відомостями про права й обов'язки громадянина.

Основним завданням курсу стало виховання школярів у дусі повної поваги до прав людини й основних свобод, у піднесенні правової культури, утвердженні людської гідності та цінності людської особистості. Таке вивчення покликане втілити в життя засади гуманізму, толерант­ності й цивілізованого співжиття.

Виховання у школярів переконань у необхідності до­тримання правових обов'язків - важлива умова підви­щення ефективності профілактики правопорушень і шкідливих звичок, соціальної пасивності.

Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)

На початку XXI ст. у структуру шкільної освіти введе­но курс "Громадянська освіта", який вивчається за раху­нок варіативної складової. Хоча цей курс не мав суто правового спрямування, однак, на нашу думку, його зміст більшою мірою зачіпає і ці важливі питання. Адже курс сприяв розвитку демократичної, політичної культу­ри, формуванню громадянської компетентності, політи-ко-правових знань, гідності і відповідальності молодих людей, усвідомлення та визнання ними демократичних принципів життя і пріоритету прав людини.

У сучасній шкільній освіті курс "Громадянська освіта" розглядається як комплекс інтегрованих знань і процес розвитку та поширення цих знань як необхідного компо­нента громадянського суспільства.

Спецкурси "Громадянська освіта" та "Ми - громадяни України" вивчалися у досліджуваний період факультати­вно лише у Кіровоградській, Івано-Франківській, Черні­вецькій, Житомирській, Харківській, Рівненській, Волин­ській, Хмельницькій, Київській областях [29, с 34-40].

Отже, створена система правової освіти учнів у зага­льноосвітніх навчальних закладах значно поглибила пра­вовий світогляд учнів, формувала активну життєву по­зицію, повагу до прав і свобод людини та громадянина.

Таким чином, у кінці XX - на початку XXI ст. у загаль­ноосвітніх навчальних закладах України, хоч і не в пов­ному обсязі, склався правовий блок дисциплін, які пев­ною мірою відповідали вимогам часу і складали у цих навчальних закладах неперервний цикл шкільних право­вих дисциплін.

Зазначимо, що це не було характерним для всіх зага­льноосвітніх навчальних закладів України, а лише для профільних гуманітарних чи шкіл з поглибленим вивчен­ням правознавства. У решті загальноосвітніх закладів на кінець граничного терміну нашого дослідження обов'яз­ковим для викладання продовжував залишатися курс у 9 класі - "Основи правознавства".

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 47; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!