Загальна характеристика проблем становлення та розвитку

шкільної правової освіти в Україні _____________________________________

Зміни торкнулися і діяльності Кабінету Міністрів, адже цей орган став формуватися парламентом, зокрема його коаліційною більшістю.

Разом із цим у Верховній Раді за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формувалася коаліція депутатських фракцій, до складу якої входила більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради. Коаліція формувалася протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання Верховної Ра­ди, що проводилося після виборів або протягом місяця з дня припинення діяльності коаліції депутатських фрак­цій у Верховній Раді. Коаліція депутатських фракцій від­повідно до Конституції вносила пропозиції Президенту щодо кандидатури Прем'єр-міністра та кандидатур до складу Кабінету Міністрів [121, с 3-9].

Президенту України було надано право достроково при­пиняти повноваження Верховної Ради, якщо:

> протягом одного місяця у Верховній Раді не сформо­
вано коаліцію депутатських фракцій відповідно до ст. 83
Конституції України;

>упродовж 60 днів після відставки Кабінету Міністрів не сформовано персональний склад нового Кабінету Мі­ністрів;

> протягом ЗО днів однієї чергової сесії пленарні засі­
дання не можуть розпочатися [121, с 4-5].

Рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради приймалося Президентом після консуль­тацій з головою Верховної Ради, його заступниками та головами депутатських фракцій.

Згідно зі змінами до Конституції право законодавчої іні­ціативи у Верховній Раді стало належати лише Президенту, народним депутатам та Кабінету Міністрів, тобто Націона­льний банк України з цього переліку був вилучений.

Рахункова палата почала здійснювати контроль не лише за використанням, а й за надходженням коштів державно­го бюджету.

Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)

Генеральний прокурор України призначався на посаду та звільнявся з посади Президентом України. Верховна Рада могла висловити недовіру Генеральному прокурору, що ставало наслідком його відставки. Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2006 р.

Було внесено і низку інших змін, на які вчителі мусили орієнтуватися в процесі викладання курсу правознавства. Крім того, учителі зосереджували учнів також на вивченні питань цивільного, сімейного, трудового, житлового зако­нодавства, оскільки саме в цих галузях протягом 2003-2006 pp. відбулися значні зміни. Постійно змінювалося і навчально-методичне забезпечення курсу [250, с. 68-70].

Актуальними при вивченні курсу "Основи правознавст­ва" у 2005-2007 pp. були також проблеми, що мали прак­тичне значення для учнів, зокрема:

> питання організації місцевого самоврядування, що стосувалося кожної особи, яка була членом відповідної те­риторіальної громади;

> правового регулювання підприємницької діяльності: її організаційно-правових форм, процедури реєстрації су­б'єктів підприємницької діяльності, ліцензування певних її видів, членство у фермерському господарстві тощо;

>урегулювання земельних відносин, що цікавить знач­ну частину учнів та їх батьків і не лише тих, які прожива­ють у сільській місцевості. Це питання права власності на землю, підстави його набуття і припинення, земельні серві­тути, оренда земельних ділянок, порядок розв'язання земе­льних суперечок тощо;

>нові аспекти трудових правовідносин, зокрема при роботі на приватних підприємствах (працевлаштування, контракт, оплата праці);

> права споживачів і способи їх захисту відповідно до змін, внесених у законодавство;

> система оподаткування в нашій державі: функції по­датків, суб'єкти й об'єкти оподаткування, порядок стягу­вання податків тощо [121, с 3-7].

Загальна характеристика проблем становлення та розвитку шкільної правової освіти в Україні

На межі тисячоліть людство і наша держава вступили у добу масового опанування досконалими інформаційними технологіями, здійснювався перехід до стадії глобальної ін­форматизації суспільства. З огляду на це ще наприкінці XX ст. й особливо на початку XXI ст. розроблялася та впро­ваджувалася централізована інформаційна система забез­печення навчального процесу шляхом підключення її до глобальної комп'ютерної інформаційної мережі, створення спільних науково-педагогічних закладів, інноваційних структур (центрів), поліпшувалося інформаційне забезпе­чення впровадження в їх діяльність новітніх типів зв'язку, створювалися інформаційні банки даних.

Незважаючи на нетрадиційність для української пра­вової доктрини запропонованої моделі уявлень про сис­тему правових знань, вона була продуктивною як з по­зицій і відповідності тим об'єктивним реаліям, на відо­браження яких вона спрямована, так і з позицій актуа­льності повернення правової системи України від радян­ських правових принципів до традиційних принципів континентальної правової системи.

Відповідно до цієї тези поступово коригувалася і сис­тема шкільної правової освіти. За таких умов юриспру­денція трансформувалася з галузевого на функціональ­ний рівень. Викладання права стало, передусім, інтерак­тивною комунікацією учня та вчителя з необхідним обся­гом інформаційних джерел, що стосувалося історичних засад предмета, його фундаментального базису і новітніх напрацювань практичного законодавства з метою здо­буття учнем такого мінімального рівня знань й умінь, який дозволить йому пройти відповідну офіційну серти­фікацію національного або міждержавного рівня. Вважа­лося, що після цього учень став фахівцем, придатним для практичної роботи на відповідній посаді.

У контексті цих змін національна правова освіта не об­межувалася лише середньою школою. Вона виконувала й важливе соціальне замовлення держави: формування пра-

Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)

тшштташяяттштяашятатті^ішшттшятттшштвттштятшттші

вового інтелектуального потенціалу України, забезпечення висококваліфікованими фахівцями галузі народного госпо­дарства, науки, культури. Загальні шляхи розв'язання цьо­го й інших завдань були визначені у Програмі правової освіти населення України, затвердженій Постановою Кабі­нету Міністрів України від 29 травня 1995 р. [273]. Ця про­грама стала ще одним кроком на шляху становлення шкі­льної правової освіти й передбачила забезпечення необхід­них умов для набуття і використання правових знань ши­рокими верствами населення, закріпила основні напрями правоосвітньої діяльності та першочергові заходи з їх реа­лізації. У Програмі зазначалося, що правова освіта насе­лення - це процес засвоєння знань про основи держави і права, виховання у громадян поваги до закону, до прав людини, адекватного ставлення до порушень закону та правопорядку. Правова освіта відповідно до цього докуме­нта мала бути обов'язковою в усіх дошкільних виховних, середніх загальноосвітніх, професійних навчально-виховних, ВИЗ, навчальних закладах підвищення кваліфі­кації та перепідготовки кадрів. У Програмі наголошувалося на важливості безпосередньої участі юристів у поширенні правових знань, органічному поєднанні правової освіти із загальною середньою та професійною освітою, культурою, політичним, економічним, моральним, естетичним та ін­шими формами виховання. До досягнень цієї програми та­кож належить введення у систему загальноосвітньої підго­товки викладання у 9 класі загальнообов'язкового курсу "Основи правознавства". Однак реалізація цієї програми проходила дуже повільно [433, с 44-45]. Саме тому постала необхідність розробки нової, дієвішої програми правової освіти населення.

Указом Президента України від 18 жовтня 2001 р. № 992/2001 було затверджено нову Національну програ­му правової освіти населення, яка стала ще одним кро­ком на шляху становлення шкільної правової освіти [362]. Національна програма правової освіти населення

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 56; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!