Загальна характеристика проблем становлення та розвитку

шкільної правової освіти в Україні _____________________________________

ліці покладалося на Народний комісаріат освіти УРСР, який був також зобов'язаний організовувати і спрямову­вати Наукову діяльність у республіці. Безпосередньо ці функції покладалися на Науковий комітет комісаріату.

У кінці 20-х - на початку 30-х pp. XX ст. позначилася тенденція до збільшення загальноосвітніх закладів, з'яв­ляються професійні загальноосвітні навчальні заклади, потреба у яких викликана індустріалізацією та колективі­зацією. У ці ж роки було розгорнуто боротьбу з ліквідації неписьменності в Україні. Таким чином, повсюдно були створені умови для переходу до загальної початкової осві­ти і впровадження неповної середньої освіти. Однак усі ці зміни велися у процесі зміцнення тоталітарного режиму, який заважав вільному розвитку української школи.

Командно-адміністративна система пожинала наслідки негативного ставлення до правової освіти, допущених по­милок і прорахунків у її організації. Певне прозріння при­йшло лише в середині 30-х pp. XX ст. 5 березня 1935 p. бу­ло ухвалено Постанову ЦВК і РНК СРСР "Про заходи щодо розгортання і поліпшення правової освіти". Відповідно до Постанови та з метою поліпшення справи підготовки кад­рів для органів суду, прокуратури, слідства, держарбітра­жу, а також юридичних працівників для народного госпо­дарства передбачалося створити у Москві Всесоюзну пра­вову академію при ЦВК СРСР із дворічним терміном на­вчання, розширити мережу вищих юридичних навчальних закладів, організувати середні юридичні школи з річним терміном навчання і шестимісячні курси перепідготовки працівників правоохоронних органів у республіках [276].

Було вжито і заходів щодо розширення середньої юри­дичної освіти в Україні. З 1935 р. розпочали діяльність річ­ні, а потім дворічні юридичні школи у Києві, Харкові, Дніпропетровську й Одесі. Керував їхньою роботою Народт ний комісаріат юстиції УРСР. Ці школи деякий час діяли на Україні і після Великої Вітчизняної війни.

Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)

У другій половині 20-х - до кінця 30-х pp. XX ст. на те­риторії України розгорнула свою роботу радянська репре­сивна машина. Партія більшовиків і її каральні органи, не­хтуючи правом, утверджували тоталітарний режим [283, с 128-150]. В Україні репресивну політику щодо націона­льної освіти і науки здійснювала ВКП(б) [102, с 10-14].

Репресії стосувалися усіх галузей радянського життя, не оминули вони й освіти, а також української педагогіч­ної інтелігенції [154]. Жертвами політичних репресій ста­ли й українські педагоги, що, у свою чергу, завадило про­гресивному розвитку шкільної освіти [180].

Таким чином, з кінця 20-х - до кінця 30-х pp. XX ст. українська школа зазнала серйозних втрат від радянсь­кого тоталітарного режиму.

По закінченні війни разом з відбудовою народного гос­подарства розпочалася відбудова правової освіти в Украї­ні. Відповідно до Постанови ЦК ВКП(б) "Про розширення і поліпшення юридичної освіти в країні" від 5 жовтня 1946 p., зокрема, передбачалося збільшити з 1947 р. кон­тингент прийому студентів на перші курси юридичних факультетів університетів і юридичних інститутів, відкри­ти нові юридичні вищі і середні спеціальні навчальні за­клади, забезпечити підготовку і видання підручників за галузями юридичної науки, збільшити прийом до аспіран­тури з питань права, організувати річні вищі курси вдос­коналення кваліфікації юристів тощо.

Спостерігаємо, що на цьому етапі становлення правової освіти держава не приділяла особливого значення шкільній правовій освіті. Цей напрям освіти розвивався у зв'язку з необхідністю забезпечення народного господарства фахів-цями-юристами із середньою та вищою освітою. Про ви­кладання правознавства у школах не йшлося, очевидно, насамперед тому, що саме у ці роки зміцнюється тоталіта­рна система в державі. Остання була не зацікавлена в по­ширенні правових знань серед широких верств населення.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 61; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!