Докази і доказування

Конституційний Суд України у своєму рішенні зазначив, що оперативно-розшу-кові заходи можуть проводитись виключно визначеними в Законі України «Про опе-ративно-розшукову діяльність» державними органами та їх посадовими особами, які зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Проведення оперативно-розшукової діяльності громадськими, приватними організаціями та особами, іншими органами чи їх підроз­ділами заборонено. Така заборона пов’язана з тим, що здійснення не уповноваженими фізичними або юридичними особами на власний розсуд будь-яких заходів, які відне­сені до оперативно-розшукової діяльності (мають ознаки оперативно-розшукової ді­яльності), порушує не лише законодавчі положення, а й конституційні права і свобо­ди людини і громадянина.

Належна процесуальна форма, тобто встановлений КПК порядок здійснення кри­мінального провадження в цілому і проведення окремих процесуальних дій, є ключо­вим критерієм визначення доказу допустимим.

У даному випадку мова йде: а) про законність способу отримання доказу і б) про дотримання порядку оформлення ходу та результатів здійснених процесу­альних дій.

Про способи збирання доказів йтиметься далі, що ж стосується оформлення ходу та результатів процесуальних дій, то форми фіксування кримінального провадження, вимоги до протоколу та додатків до нього, порядок застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження та вимоги до журналу судового засідання передбачені у статтях 103-108 КПК, а також статтях 252 та 265 КПК і розд. 4 Інструк­ції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні.

Питання про визнання доказів недопустимими вирішується судом під час їх оцінки в нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення (ч. 1 ст. 89 КПК) у кож­ному конкретному випадку залежно від характеру і наслідків порушень критеріїв допустимості. Кримінальний процесуальний закон не дає і, звичайно, не може дати вичерпного переліку випадків, коли б докази визнавалися недопустимими. Одне і те ж саме порушення в одній ситуації може розцінюватися як підстава для визнання доказу недопустимим, а в інших - ні. Пов’язано це в першу чергу з можливістю усунення цих порушень шляхом проведення додаткових процесуальних дій, а в другу - з тим, наскільки це порушення обмежило права та законні інтереси учасни­ків кримінального провадження. Наприклад, на одному аркуші протоколу обшуку житла відсутній підпис одного з понятих. Формально - це порушення норми КПК. Але якщо в ході допиту цього понятого як свідка він пояснить, що це сталося ви­падково і підтвердить законність проведеної слідчої (розшукової) дії, то таке по­рушення нівелюється. Якщо понятий з різних причин не зможе засвідчити правиль­ність проведення цієї дії, то таке, на перший погляд, незначне порушення форми фіксації результатів слідчої (розшукової) дії може призвести до визнання доказів недопустимими.

Інша справа, коли обшук у житлі був проведений без ухвали слідчого судді. По-перше, у даному випадку порушується гарантоване Конституцією України право громадянина на недоторканність житла (ст. 30), а, по-друге, які б додаткові процесу-

Глава 7

альні дії не проводилися слідчим або прокурором, усунути це порушення неможливо взагалі.

КПК вказує на порушення прав та свобод людини, які безумовно і безальтерна-тивно тягнуть за собою визнання доказу недопустимим.

Так, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними до­говорами, згода на обов’язковість яких надана ВР України, а також будь-які інші до­кази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ч. 1ст. 87 КПК).

До таких порушень ч. 2 ст. 87 КПК, зокрема, відносить такі діяння:

1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;

2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого пово­дження;

3) порушення права особи на захист;

4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отри­мання з порушенням цього права;

5) порушення права на перехресний допит;

6) отримання показань від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

Недопустимими доказами є також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформа- 1 ції, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ч. 1 ст. 87 КПК). Це положення в теорії кримінального процесу називається правилом «про плоди отруєного дерева». Відповідно до нього доказ визнається недопустимим, якщо його отримано на підставі іншого доказу, добутого з порушенням закону. Найчастіше за цим правилом визнаються недопустимими докази, отримані на підставі проведених з порушенням закону вилучень різних предметів, що є речовими доказами. Так, якщо предмети вилучалися в ході обшуків, оглядів чи виїмок з порушенням закону, то не­допустимими визнаються не тільки відповідні протоколи обшуків та оглядів або опис речей і документів, виїмку яких здійснено в порядку надання тимчасового доступу, а й вилучені в такий спосіб предмети, а також висновки експертів з дослідження цих предметів.

Перелік вказаних підстав для визнання доказів недопустимими варто доповнити такими:

1) отримання доказів в результаті проведення слідчих (розшукових) дій після за­кінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду (ч.8ст. 223 КПК);

2) встановлення факту з будь-якого іншого, крім висновку експерта, процесуаль­ного джерела у випадках обов’язкового залучення експерта для проведення експер­тизи (ч. 2 ст. 242 КПК) (наприклад, суд не може обгрунтовувати своє рішення, поси­лаючись на показання свідка, який стверджує, що обвинувачений є психічно хворим, тому що для визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 71; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!