Властивості доказів

Докази і доказування

Особисті докази - це ті, які походять від людей, містяться в показаннях, докумен­тах та висновках експертів. Загальним для різних груп особистих доказів є сприйнят­тя особою і передача усно або письмово у мовній або в іншій формі відомостей, що мають значення для кримінального провадження.

Речові докази - це предмети матеріального світу, які стали об’єктами протиправ­них посягань, знаряддя вчинення кримінального правопорушення, предмети, які зберегли на собі його сліди або містять інші відомості про факти та обставини, що встановлюються під час кримінального провадження.

Властивостями будь-якого доказу є належність, допустимість, достовірність, а су­купності доказів - їх достатність. Лише наявність всіх цих ознак дозволяє використо­вувати конкретні фактичні дані як докази у кримінальному провадженні'.

Належність як внутрішня властивість доказу згідно зі ст. 85 КПК означає його придатність прямо чи непрямо підтверджувати існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність доказів, можливість чи неможливість використання інших доказів.

В основу належності доказів покладені об’єктивні зв’язки (причинно-наслідкові, умовно-обумовлені, просторово-часові тощо) між предметами і явищами дійсності. Властивість належності становить логічне відображення будь-якого роду зв’язків. Це - здатність одержуваної інформації бути аргументом у ланцюзі умовиводів, що обґрунтовують наявність або відсутність шуканих фактів.

Встановлення належності доказів - не одномоментний акт. На початковому етапі кримінального провадження, коли слідчий стикається з обмаллю доказової інформа­ції, висуненням та перевіркою численних версій, основний зміст діяльності полягає в імовірнісному виведенні належності фактичних даних. На цьому етапі можуть бути зібрані такі відомості про факти, які у подальшому не будуть використані при при­йнятті рішень як докази саме через відсутність у них властивості належності. В міру накопичення доказів, з’ясування кола обставин, які необхідно встановити по даному кримінальному провадженню, встановлення належності доказів має більш конкретний характер і при прийнятті та обґрунтуванні рішень повинен бути встановлений безумов­ний зв’язок доказу з предметом доказування.

Неналежними будуть докази, що містять відомості не про досліджувану подію, а про інший факт, що не входить до обставин, які підлягають доказуванню. Речові ж докази будуть неналежними не тільки тоді, коли з’ясується відсутність їх зв’язку з розслідуваною подією, але і коли вони є несправжніми або помилково прийнятими за ті, які підлягають дослідженню.

■ У теорії кримінального процесу висловлюються різні точки зору щодо властивостей доказів. Так, е пропозиції доповнення чотирьох загальновизнаних властивостей іншими, такими як надійність, пере-вірюваність, узгодженість, однозначність тощо. Підкреслюємо, що вказані в підручнику властивості є загальновизнаними і сприйнятими як законодавцем, так і практикою.

Глава 7

Допустимість - це зовнішня властивість доказу, яка пов’язана з можливістю його використання у кримінальному провадженні. Згідно з ст. 86 КПК доказ визнаєтьсі допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК. Критеріями до! пустимості доказів є: 1) належне процесуальне джерело; 2) належний суб’єкт збиран­ня доказів; 3) належна процесуальна форма.

Отже, як зазначалося, ч. 2 ст. 84 КПК містить вичерпний перелік процесуальних джерел доказів. Цей перелік розширеному тлумаченню не підлягає і будь-яка інфор­мація, отримана не із процесуального джерела, не може буде використана як доказ. Так само недопустимими вважаються відомості, джерело яких невідоме (різного роду чутки та домисли).

Належний суб’єкт збирання доказів як критерій допустимості означає, що докази можуть бути зібрані тільки тими суб’єктами, які згідно з нормами КПК мають на це право.

Згідно з ч. 1 ст. 93 КПК збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, а також потерпілим у порядку, передбаченому КПК.

Слідчий є належним суб’єктом з моменту прийняття керівником органу досудо-вого розслідування рішення про визначення конкретного слідчого або групи слідчих, який (які) буде (будуть) здійснювати досудове розслідування (п. 1 ч. 2 ст. 39 КПК). І Таке рішення приймається з урахуванням вимог статей 216 та 218 КПК, які регламен­тують правила підслідності.

Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримі-І нальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування (ч. 1 ст. 37 КПК). З цього моменту прокурор стає належним суб’єктом для збирання доказів.

Крім вказаних суб’єктів здійснювати досудове розслідування, користуючись по­вноваженнями слідчого, має право керівник органу досудового розслідування (п. 6 ч. 2 ст. 39 КПК). За письмовим дорученням слідчого, прокурора здійснювати слідчі (розшукові) дії, у тому числі негласні, можуть оперативні підрозділи, співробітник якого під час їх виконання також користується повноваженнями слідчого (с. 41 КПК).

Належним суб’єктом збирання доказів може бути учасник кримінального прова­дження, який виконує певну процесуальну функцію і має відповідний процесуальний статус.

У цьому зв’язку варто згадати Рішення КСУ від 20.10.2011 р. у справі за консти­туційним поданням СБУ щодо офіційного тлумачення положення ч. З ст. 62 Консти­туції України, в якій закріплено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом. У даному випадку мова йшла про неоднакову право-застосовну практику щодо можливості використання як доказів результатів ОРД, які були отриманні неналежним суб’єктом (наприклад, коли оперативний співробітник здійснював оперативну закупівлю наркотиків без попередньо винесеної постанови начальника оперативного підрозділу або без заведення оперативно-розшукової спра­ви), а також інформації, отриманої приватними особами на власний розсуд засобами, які мають ознаки ОРД (наприклад, спостереження за іншою людиною, запис її роз-говорівтощо).

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 114; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!