Загальні положення теорії доказів

Докази і доказування

Доказування як форма пізнання у кримінальному процесі. Кримінальна про­цесуальна діяльність як один із видів соціальної діяльності має пізнавальний харак­тер. У ході кримінального провадження органи досудового розслідування, прокура­тури та суду з метою прийняття правильного й обґрунтованого рішення прагнуть відновити достовірну картину минулої події, пізнати всі її обставини та факти. Досягнення вказаної мети здійснюється за допомогою кримінального процесуаль­ного доказування.

В основі доказування лежать закономірності пізнання як загальносоціального І явища, яке у свою чергу може мати різні варіації залежно від сфери застосування та предмета пізнання. Відповідно й пізнання у кримінальному процесі також характери­зується рядом специфічних ознак, серед яких слід назвати:

- ретроспективність: об’єктом пізнання є подія, що відбулася в минулому і, як правило, не сприймалась особисто ніким із суб’єктів, які здійснюють провадження (виняток можуть становити окремі слідчі дії, спрямовані на фіксацію кримінального правопорушення в момент його вчинення, наприклад, контроль за вчиненням злочину (ст.271КПК));

- стадійність: процес доказування має місце практично на всіх стадіях криміналь- 1 ного провадження, при цьому кожна наступна стадія передбачає способи і форми! перевірки правильності рішення, яке було прийняте на попередній стадії;

- нормативна урегульованість: доказова діяльність, спрямована на пізнання об­ставин кримінального правопорушення, значною мірою регламентована нормами кримінального процесуального закону, який, зокрема, визначає: а) коло обставин, що підлягають встановленню (ч. 1 ст. 91 КПК); б) суб’єктів доказування (ч. 1 ст. 93 КПК); в) способи отримання доказової інформації (частини 2-4 ст. 93 КПК); г) порядок за­кріплення отриманих даних (статті 103-107 КПК); д) основні положення оцінки до- І казів(ст.94КПК)таін.

Вищевказана ознака (нормативна урегульованість доказування) у свою чергу надає І можливість виділити в галузі кримінального процесуального права окрему відносно уособлену сукупність кримінальних процесуальних норм - доказове право. Під до­казовим правом прийнято розуміти систему відносно відособлених від інших та пов’язаних між собою норм кримінального процесуального права, що регулюють порядок збирання, перевірки та оцінки фактичних даних, на підставі яких слідчий, ' прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Доказування і кримінальна процесуальна форма. Процедура кримінального процесуального доказування має бути, з одного боку, такою, щоб створити належні умови для встановлення обставин кримінального правопорушення, з другого - має

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 79; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!