Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Приводи та підстави для прийняття рішення про застосування заходів безпеки відносно особи яка потребує державного захисту, чи скасування вказаних заходів




Для прийняття рішення про застосування спеціальних заходів безпеки необхідні наявність підстав та приводів для їх застосування.

Підставою для вжиття заходів забезпечення безпеки є фактичні дані, що свщчать ппо необхідність їх застосування тобто існують достатні дані про те, що особі, яка 1пе участь у кримінальному провадженні чи сприяє йому, дійсно погрожують вбив­ством застосуванням насилля знищенням або пошкодженням її майна чи вимаганням, ншими небезпечними протиправними діями. Ці дані правомірно розглядаються як Устави застосування заходів безпеки за умови, що вони встановлені посадовою осо­бі державного органу що є уповноваженим приймати рішення про здійснення пержавного захисту потерпілих свідків, підозрюваних або інших осіб, які потребують Їхисту Спосіб вираження погрози може бути будь-яким: усним, письмовим, за допо­могою технічних засобів при особистому спілкуванні чи через третіх осіб і т. п. По-тоза вбивством особі яка потребує захисту, або здійснення відносно неї іншого не­безпечного протиправного діяння повинна бути реальною, тобто сприиматися особою, яка потребує захисту як дійсний намір певної особи здійснити свою погрозу. Про ревність можуть свідчити об’єктивні обставини, за наявності яких відповідна осо­ба висловлювала свої погрози на адресу учасника кримінального провадження (на­приклад злісні випади погрозливі жести, демонстрація зброї чи інших знарядь вбивства спричинення тілесних ушкоджень та ін.).

Приводом для забезпечення безпеки учасників кримінального провадження є:,яява учасника кримінального провадження, члена його сім’ї або близького родича. Також приводами для застосування заходів безпеки можуть бути такі випадки, яї звернення керівника відповідного державного органу, коли він отримав інформацію ппо реальну загрозу безпеці особи, яка потребує захисту; б) отримання оперативної чи іншої інфоомації про наявність реальної загрози життю, здоров’ю, житлу і майну осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, або членів їхніх сімей та близь-

КИХПитання практичного застосування заходів забезпечення безпеки суддів, праців-ників сулу і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному пповадженні знайшли своє вирішення у ППВСУ від 18.06.1999 №10 «Про застосу­вання законодавства що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб які беруть участь у судочинстві». Так, у п. 4 цієї Постанови Пленум зазначив що відповідно до ст. 16 ЗУ «Про державний захист ппацівників суду і правоохоронних органів» та ст. 22 ЗУ від 23 грудня 1993 р. у разі находження письмової чи усної заяви особи, яка має право на державний захист, за наявності загрози життю здоров’ю, житлу чи майну цієї особи або її близьких родичів голова суду або суд зобов’язаний негайно прийняти ухвалу про застосування


Глава 6

заходів безпеки. У невідкладних випадках, коли згоду особи на її захист одержані неможливо, така постанова (ухвала) може бути винесена за ініціативою голови суді (суду) і за відсутності заяви з обов’язковим повідомленням про це особи, щодо якої прийнято рішення про її захист. У разі відмови такої особи від захисту потрібні керуватися ст. 17 ЗУ від 23 грудня 1993 р. Згідно із цим законом при відмові особи] яка бере участь у кримінальному судочинстві, від захисту засоби безпеки відносне! такої особи не здійснюються.

При перевірці приводів до забезпечення безпеки і при застосуванні заходів без-1 пеки підлягає перевірці характер погроз - чи вони спрямовані на перешкоджанні всебічному, повному, неупередженому розслідуванню або судовому розгляду, чиї можливо, мають інший характер (не виключено, що особа, яка заявляє клопотанні про забезпечення заходів безпеки, навмисно дає неправдиві показання або добросої вісно помиляється в оцінці деяких фактів, а це, у свою чергу, викликає своєрідну реї акцію підозрюваних, обвинувачених, їхніх родичів і близьких). Реальність загрозі встановлюється в кожному окремому випадку виходячи з конкретних обставин з ура-| хуванням як об’єктивного, так і суб’єктивного критеріїв (змісту, часу, способу, інтен-| сивності погрози; даних, що характеризують особу, яка її висловлює; стосунків! останньої з особою, яка бере участь у судочинстві, та ін.). Терміновість заходу без! пеки означає негайне виконання постанови суду чи судді (п. 4 ППВСУ від 18.06.1999 р.І № ю «Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві»).] Якщо при перевірці факт загрози не підтвердиться, суд виносить ухвалу про відмови в застосуванні заходів безпеки, яка може бути оскаржена до суду вищого рівня. Така скарга розглядається головою зазначеного суду невідкладно.

У разі наявності приводів для забезпечення безпеки орган, який здійснює опера-тивно-розшукову діяльність, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, одержавши заяву або повідомлення про загрозу безпеці особи, зобов’язані перевірити цю заяву (повідо-1 млення) і в строк не більше трьох діб, а у невідкладних випадках - негайно прийняти 1 рішення про застосування або про відмову у застосуванні заходів безпеки. Своє рі­шення вони викладають у формі вмотивованої постанови чи ухвали і передають її ддА виконання органу, на який покладено здійснення заходів безпеки. Ця постанова чи ухвала є обов’язковою для виконання вказаними органами.

У випадку наявності в заяві (повідомленні) інформації про загрозу безпеці особи відомостей про кримінальне правопорушення слідчий, прокурор у порядку, перед­баченому кримінальним процесуальним законодавством, починає досудове розсліду­вання, а орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий суддя, суд направляє заяву (повідомлення) відповідному органу досудового розслідування для початку досудового розслідування.

Про прийняте рішення терміново в письмовій формі повідомляється заявник. Вказане рішення є обов’язковим для виконання відповідними органами, підприєм­ствами, установами, організаціями та їх посадовими особами.

Орган, якому доручено здійснення заходів безпеки, встановлює перелік необ­хідних заходів і способів їх реалізації, керуючись при цьому конкретними обста-


Державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб..

винами справи і необхідністю усунення існуючої загрози. Про заходи безпеки, умови їх здійснення та правила користування майном або документами, виданими з метою забезпечення безпеки, повідомляється особа, взята під захист, з якою може бути укладено договір про умови застосування цих заходів та відповідальність сторін.

За наявності відповідних підстав і приводів заходи безпеки можуть бути скасова-ні. Порядок їх скасування регулюється ст. 20 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ст. 21 ЗУ від 23 грудня 1993 р.

Підставами для скасування заходів безпеки є: 1) закінчення строку конкретно­го заходу безпеки; 2) усунення загрози життю, здоров’ю, житлу і майну осіб, взятих під захист; 3) систематичне невиконання особою, взятою під захист, законних вимог органів, що забезпечують безпеку, якщо ця особа письмово була попереджена про можливість такого скасування.

Приводами для скасування заходів безпеки є: 1) заява особи, взятої під захист; 2) отримання достовірної інформації про усунення загрози життю, здоров’ю, житлу і майну особи, взятої під захист.

_______ § 4. Спеціальні заходи забезпечення безпеки осіб,

взятих під державний захист

Вичерпний перелік заходів безпеки, які можуть застосовуватися стосовно учасни­ків кримінального провадження, міститься у ст. 7 ЗУ від 23 грудня 1993 р. До них, зокрема, відносяться:

а) особиста охорона, охорона житла і майна;

б) видача спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небез­
пеку (заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії аерозольних балончиків,
пістолетів і револьверів, призначених для відстрілу патронів з гумовими кулями та
газовими зарядами, тощо). Порядок їх видачі передбачений постановою КМУ від
07.09.1993 № 706. У виняткових випадках може бути передбачена видача вогнепаль­
ної зброї;

в) використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та
інших переговорів, візуальне спостереження (із застосуванням або без застосування
звуко-, відеозапису, фото- і кінозйомки);

г) заміна документів (що посвідчують особу або інших) та зміна зовнішності;

д) зміна місця роботи або навчання, якщо подальше перебування такої особи у ко­
лективі (підприємства, організації, навчального закладу та ін.), де ця особа, наприклад,
викриває службових осіб у вчиненні злочинів, неможлива;

е) переселення в інше місце проживання;

є) поміщення до дошкільної виховної установи або установи органів соціального захисту населення;

ж) забезпечення конфіденційності відомостей про особу;

з) проведення закритого судового розгляду.


Державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб..

винами справи і необхідністю усунення існуючої загрози. Про заходи безпеки, умови їх здійснення та правила користування майном або документами, виданими^ з метою забезпечення безпеки, повідомляється особа, взята під захист, з якою може бути укладено договір про умови застосування цих заходів та відповідальність сторін.

За наявності відповідних підстав і приводів заходи безпеки можуть бути скасова­ні. Порядок їх скасування регулюється ст. 20 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ст. 21 ЗУ від 23 грудня 1993 р.

Підставами для скасування заходів безпеки є: 1) закінчення строку конкретно­го заходу безпеки; 2) усунення загрози життю, здоров’ю, житлу і майну осіб, взятих під захист; 3) систематичне невиконання особою, взятою під захист, законних вимог органів, що забезпечують безпеку, якщо ця особа письмово була попереджена про можливість такого скасування.

Приводами для скасування заходів безпеки є: 1) заява особи, взятої під захист; 2) отримання достовірної інформації про усунення загрози життю, здоров’ю, житлу і майну особи, взятої під захист.

_______ § 4. Спеціальні заходи забезпечення безпеки осіб,

взятих під державний захист

Вичерпний перелік заходів безпеки, які можуть застосовуватися стосовно учасни­ків кримінального провадження, міститься у ст. 7 ЗУ від 23 грудня 1993 р. До них, зокрема, відносяться:

а) особиста охорона, охорона житла і майна;

б) видача спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небез­
пеку (заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії аерозольних балончиків,
пістолетів і револьверів, призначених для відстрілу патронів з гумовими кулями та
газовими зарядами, тощо). Порядок їх видачі передбачений постановою КМУ від
07.09.1993 № 706. У виняткових випадках може бути передбачена видача вогнепаль­
ної зброї;

в) використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та
інших переговорів, візуальне спостереження (із застосуванням або без застосування
звуко-, відеозапису, фото- і кінозйомки);

г) заміна документів (що посвідчують особу або інших) та зміна зовнішності;

д) зміна місця роботи або навчання, якщо подальше перебування такої особи у ко­
лективі (підприємства, організації, навчального закладу та ін.), де ця особа, наприклад,
викриває службових осіб у вчиненні злочинів, неможлива;

е) переселення в інше місце проживання;

є) поміщення до дошкільної виховної установи або установи органів соціального захисту населення;

ж) забезпечення конфіденційності відомостей про особу;

з) проведення закритого судового розгляду.


Глава 6

Аналогічні види спеціальних заходів забезпечення безпеки встановлені ст. 5 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» щодо осіб, на яких розповсюджуються норми вказаного Закону.

Спеціальні заходи безпеки передбачені статтями 18, 19 ЗУ від 23 грудня 1993 р. для військовослужбовців і осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі або місцях зі спеціальним режимом тримання:

- до військовослужбовців - крім особистої охорони, охорони їхнього житла і май­на, які здійснюються з урахуванням перебування їх на військовій службі, можуть буті застосовані також відрядження до іншої військової частини або військової установі або переведення на нове місце служби;

- до осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі або місцях із спеціальний режимом тримання, - крім особистої охорони, охорони їхнього житла і майна додат] ково застосовується переведення до іншого місця позбавлення волі або в інше місце^ із спеціальним режимом тримання або окреме тримання.

У КПК передбачені заходи, які можуть застосовуватися з метою забезпечення без­пеки учасників кримінального провадження:

- здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового засідання або його окремої частини (п. 5 ч. 2 ст. 27 КПК);

- право свідка відмовитися давати показання щодо дійсних даних про осіб, до яких застосовані заходи безпеки (п. З ч. 1 ст. 66 КПК);

- допит осіб, впізнання осіб чи речей під час досудового розслідування у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове роз­слідування) (п. 2 ч. 1 ст. 232 КПК);

- ненадання для ознайомлення учасниками судового провадження матеріалів про застосування заходів безпеки (ч. З ст. 317 КПК);

- проведення судового провадження у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження) (п. З ч. 1 ст. 336 КПК);

- допит свідка, потерпілого судом за власною ініціативою або за клопотанням сторін кримінального провадження чи самого свідка з використанням технічних за­собів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію та забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них. У разі якщо існує загроза ідентифікації голосу свідка, допит може супроводжуватися створенням акустичних перешкод (ч. 9 ст. 352, ч. 2 ст. 353 КПК);

- допит особи за запитом компетентного органу іноземної держави у присутності слідчого судді за допомогою відео- або телефонної конференції (ст. 567 КПК).

_______ Питання для самоконтролю

1. Що слід розуміти під державним захистом у кримінальному провадженні?

2. Якими нормативно-правовими актами регулюється діяльність з державного захисту учасників кримінального провадження?


Глава 7 -




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 78; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.