Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

Я

3) особа, яка своїми показаннями виквикала б себе, чл,чів нів'ї, млизьких родичів, усиновленого, усиновителя у вчиненні кримінального правопорушення. Права і обов’язки свідка закріплені у ст. 66 КПК.

За давання завідомо неправдивих показань або за відмову від давання показань свідок несе кримінальну відповідальність згідно зі статтями 384, 385 КК, крім ви­падків, передбачених КПК. За злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слід­чого судді чи суду свідок несе відповідальність, передбачену статтями 1853, 1854 ІКУпАП,гл.12КПК. Перекладач - незаінтересована в результаті кримінального провадження дієздат­на особа, компетентна у здійсненні перекладу з однієї мови на іншу, яка залучається до участі в кримінальному провадженні у разі необхідності здійснення перекладу пояснень, показань або документів (ст. 68 КПК). Така необхідність може виникнути, якщо хто-небудь з учасників кримінального провадження не володіє або погано воло­діє мовою судочинства.

Перекладач відіграє важливу роль у процесі забезпечення засади мови, якою здій­снюється кримінальне провадження. Без його участі неможливе втілення в життя правових приписів, що становлять її зміст.

Перекладачем може бути компетентна особа, яка вільно володіє мовою, якою про­вадиться судочинство, і мовою, якою володіє учасник кримінального провадження, та яка незаінтересована у його результатах. Крім цього, як перекладачі можуть запро­шуватися особи для роз’яснення знаків глухого або німого. Як ознаки компетентнос­ті перекладача можна виділити: загальне знання мови, якою володіє учасник кримі­нального провадження (у тому числі розмовну мову), бажано підтверджене певними освітніми документами; знання мови судочинства; знання і розуміння юридичної термінології; вміння здійснювати переклад юридичних текстів і усного мовлення; вміння здійснювати переклади різного виду, у тому числі синхронний; уявлення про конкретний правовий предмет, про який йдеться; розвинена мова і кругозір для гра­мотного донесення інформації до учасників кримінального провадження, тощо.

Не може бути перекладачем особа, яка підлягає відводу відповідно до ст. 79 КПК.

Перекладач, присутній при провадженні слідчих (розшукових) дій, здійснює усний переклад як у ході відповідної слідчої (розшукової) дії, так і протоколів, якщо вони вручаються підозрюваному. Участь перекладача в слідчій (розшуковій) дії засвідчу­ється його підписом у протоколі цієї дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 КПК судові рішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті, повинні вручатися сторонам кримінального провадження або особі, стосовно якої вирішено питання щодо застосування примусових заходів виховного або медич­ного характеру, у перекладі на їхню рідну або іншу мову, якою вони володіють.

Права і обов’язки перекладача закріплені у частинах 2, 3 і 4 ст. 128 КПК.

За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від ви­конання покладених на нього обов’язків перекладач несе відповідальність, встанов­лену законом (ч. 5 ст. 68 КПК). Завідомо неправдивим вважається переклад у випадках, коли перекладач навмисно неправильно перекладає показання осіб, документи або жести та міміку глухонімих з метою змінити їх смисл.

Глава 5

Понятий - це незаінтересована у результаті кримінального провадження особа, яка залучається слідчим або прокурором для засвідчення факту провадження слідчої (розшукової) дії, правильності її ходу та результатів, а також достовірності отриманих! при цьому доказів.

Кримінальним процесуальним кодексом не встановлені особливі вимоги щодо понятих. Разом з тим понятими не можуть бути: 1) потерпілий; 2) родичі підозрюва­ного, обвинуваченого, потерпілого; 3) працівники правоохоронних органів; 4) особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження (ч. 7 ст. 223 КПК). Закон не містить тлумачення поняття «заінтересованість понятого»; вважаємо, що це може бути! будь-який інтерес останнього в результатах кримінального провадження.

Як понятих недоцільно залучати також: 1) неповнолітніх; 2) недієздатних або об­межено дієздатних; 3) осіб, стан яких унеможливлює реальне сприйняття процесу­альних дій, що мають виконуватися, тощо.

Слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох понятих при проведен­ні слідчих (розшукових) дій, а саме: пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання; огляду трупа, у тому числі пов’язаного з ексгумацією; слідчого експерименту; осві-дування особи. Разом із тим, якщо слідчий чи прокурор застосовують безперервно, відеозапис ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, понятих можна не ] запрошувати. Виняток становлять обшук або огляд житла чи іншого володіння особи * та обшук особи, які здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих І незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (роз- 1 шукової) дії.

Слідчий, прокурор мають право запросити понятих для участі у будь-яких про-цесуальних діях, якщо визнають це за доцільне.

Понятий має право: 1) брати участь у слідчій (розшуковій) дії; 2) робити заяви і зауваження з приводу слідчої (розшукової) дії, які підлягають занесенню до прото- 1 колу; 3) знайомитися з протоколом слідчої (розшукової) дії, у проведенні якої він брав І участь.

Понятий зобов’язаний: 1) своїм підписом посвідчувати відповідність записів у про- 1 токолі виконаним діям; 2) з’являтися за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, І судді, суду; 3) без дозволу слідчого, прокурора не розголошувати дані досудовогої розслідування, які стали йому відомі у зв’язку з виконанням обов’язків понятогої в конкретному кримінальному провадженні, якщо він був про це попереджений у по ­рядку, встановленому ст. 222 КПК (ч. З ст. 66 КПК).

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 73; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!