Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

І а) до участі в провадженні шляхом винесення відповідного процесуального акта - по- ' станови слідчого, прокурора або ухвали суду, слідчого судді; б) для виконання само­стійних експертних досліджень, тобто проводить їх поза рамками будь-яких інших процесуальних дій, в той час як спеціаліст бере участь у процесуальних діях, здій­снюваних слідчим або судом; в) для дачі експертного висновку (ст. 101 КПК), який відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК, є процесуальним джерелом доказів.

Спеціальні знання, якими повинен володіти експерт, - це наукові й практичні зна­ння та навички, які відповідають сучасному рівню розвитку відповідних галузей людської діяльності, використовуються (застосовуються) під час досудового розслі- I дування і судового розгляду кримінальних правопорушень з метою сприяння сторонам кримінального провадження, потерпілому в збиранні доказів та суду в їх дослідженні.

Права експерта закріплено у ч. З ст. 69 КПК та ст. 13 ЗУ «Про судову експертизу». Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення екс­пертизи, однак може заявити вмотивовану відмову від давання висновку, якщо по­даних йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов’язків.

Експерт зобов’язаний: 1) особисто провести повне дослідження і дати обґрунто­ваний та об’єктивний письмовий висновок щодо поставлених йому запитань, а в разі необхідності - роз’яснити його; 2) прибути до слідчого, прокурора, суду і дати відпо­віді на запитання під час допиту; 3) забезпечити збереження об’єкта експертизи. Якщо в процесі експертного дослідження об’єкт може змінити свої властивості і піддатися повному або частковому знищенню, експерт зобов’язаний проінформувати про це посадову особу або орган, який залучив його для проведення експертизи, і лише піс­ля отримання дозволу на такого роду дослідження проводити їх; 4) не розголошувати І без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду відо­мості, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням обов’язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хід проведення експертизи та її результати; 5) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених у ст. 79 КПК; б) невідкладно повідомити особу, яка його залучила, чи суд, що доручив проведення експертизи, про неможливість проведення експертизи через відсутність у нього необ­хідних знань або без залучення інших експертів.

У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє клопотання особі, яка призначила експертизу, чи суду, що доручив її прове­дення, щодо його уточнення або повідомляє про неможливість проведення експерти­зи за поставленим запитанням або без залучення інших осіб.

Слід зауважити, що до обов’язків експерта не входить вирішення питань право­вого характеру, оскільки це предмет професійної діяльності слідчого, прокурора, судді.

Експерт як спеціальний суб’єкт несе кримінальну відповідальність за відмову від виконання покладених на нього обов’язків і за дачу завідомо неправдивого ви­сновку (ч. 2 ст. 102 КПК, статті 384, 385 КК). Завідомо неправдивий експертний висновок полягає в усвідомленні експертом невідповідності тих підсумків, що міс­тить складений ним документ, фактично встановленим обставинам і бажанні скла­дання такого висновку.

Глава 5

Взаємодія експерта із слідчим урегульована Інструкцією про призначення та про­ведення судових експертиз та Науково-методичними рекомендаціями з питань під- 1 готовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які затвердженії наказом Міністра юстиції України № 53/5 від 8.10.1998 (у редакції наказу Міністерства! юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5).

Спеціаліст у кримінальному провадженні - особа, яка володіє спеціальними зна­ннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати коні сультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребу-! ють відповідних спеціальних знань і навичок (ст. 71 КПК). Спеціаліст залучається д е участі у процесуальних діях у порядку, встановленому кримінальним процесуальним! законодавством, для сприяння у виявленні, закріпленні та вилученні речей і докумен­тів, забезпечення безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення! схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо), для дачі сторонам і суду пояснень з питань, які входять до його професіональної компетенції, шляхом надання усних консультацій або письмових роз’яснень тощо.

На відміну від експерта, який здійснює самостійні експертні дослідження, тобто провадить їх поза рамками будь-яких інших процесуальних дій, та які вимагають від-повідних умов і часу (досліди, дії з порівняння й ідентифікації об’єктів, складні об- [ числення, тощо), спеціаліст, даючи роз’яснення, позбавлений можливості проводити І будь-які дослідження, крім тих, які складають логічні умовиводи з використанням І спеціальних знань. Причому ці висновки повинні бути доступні сприйняттю й розу­мінню неспеціалістів, у тому числі й в умовах судового засідання, бо вони становлять зміст роз’яснень.

Виклик спеціаліста - право не тільки слідчого і суду, а й інших учасників кримі­нального провадження, вказаних у п. 25 ч. 1 ст. З КПК. Як спеціаліста може бути за­прошено будь-яку особу, яка володіє відповідними спеціальними знаннями та є неза-штересованою у результатах кримінального провадження.

Тлумачення відповідних статей кримінального процесуального закону дозволяє встановити випадки, коли участь спеціаліста є обов’язковою, а саме при проведенні: 1) огляду трупа обов’язкова участь судово-медичного експерта або лікаря (ч. 1 ст. 238 КПК); 2) огляду трупа, пов’язаного з ексгумацією, обов’язкова участь судово-медич­ного експерта (частини 2,3 ст. 239 КПК); 3) слідчих (розшукових) дій за участю мало­літньої або неповнолітньої особи забезпечується участь педагога або психолога, а за потреби - лікаря (ч. 1 ст. 226, ч. 1 ст. 227, ч. 1 ст. 491 КПК). Відповідно до п. 2.4 Ін­струкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримі­нальних правопорушень, затвердженої наказом МВС України №700 від 14.08.2012 p., до слідчо-оперативних груп, які створюються при чергових частинах територіальних органів внутрішніх справ, в обов’язковому порядку входить спеціаліст-кримінашст. Він зобов’язаний: а) надавати консультації слідчому з питань, що потребують відпо­відних спеціальних знань і навичок; б) проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення огля­нутого місця чи окремих речей; в) виявляти, фіксувати, здійснювати вилучення та пакування матеріальних об’єктів, які несуть на собі слідову інформацію вчиненого

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 94; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!