КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Особи, які захищають у кримінальному провадженні цивільно-правові інтереси
Цивільний позивач - фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому КПК, пред’явила цивільний позов (ст. 61 КПК). 1 Більш докладно див. главу 16 цього підручника. Глава 5 Фактичною підставою набуття особою статусу цивільного позивача в кримінальному провадженні є заподіяння їй кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, вчиненим неосудною особою, майнової або моральної шкоди, яка може бути обчислена у майновому еквіваленті. Крім того, необхідна на! явність прямого причинно-наслідкового зв’язку між вчиненим діянням і наслідками! що настали, у вигляді вищевказаної шкоди. Відповідно виключається можливісті визнання цивільним позивачем у кримінальному провадженні особи, яка звернуласі з регресними вимогами щодо повернення їй коштів, які були виплачені нею потерпії лому в силу закону або договору (допомоги з тимчасової непрацездатності, суми] виплачені по договору страхування, тощо). Процесуальна діяльність цивільного позивача обумовлена наявністю як цивільно-правового, так і кримінально-правового інтересу, а отже, процесуальний інтерес цивільного позивача полягає не тільки у відшкодуванні заподіяної шкоди та задоволенні цивільного позову, але й у визнанні обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення. Процесуальний статус цивільного позивача за своїм змістом близький до процесуального статусу потерпілого, разом з тим вони не тотожні. У випадках коли особа виступає тільки в ролі цивільного позивача, не будучи при цьому потерпілим, цивільний позивач наділений більш вузьким колом прав. Цивільний позивач здійснює функцію підтримання цивільного позову, яка являє собою окремий напрям кримінальної процесуальної діяльності і спрямована на захист, його майнових та особистих прав від вчиненого кримінального правопорушення. Право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього він має до видалення суду в нарадчу кімнату для постановления судового рішення. Цивільний позивач набуває прав і обов’язків, перелік яких закріплений у ч. З ст. 61 КПК, з моменту подання позовної заяви до органу досудового розслідування або суду. Часові рамки визнання цивільним позивачем обмежені періодом зі стадії досудового розслідування і до початку судового розгляду (ч. 1 ст. 128 КПК). При пред’явленні цивільного позову позивач звільняється від сплати державного мита. На орган досудового розслідування покладається обов’язок повідомляти цивільного позивача про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, долучивши до цієї інформації їх копії. Цивільний відповідач - це фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред’явлено цивільний позов у порядку, встановленому КПК (ст. 62 КПК). Основною ознакою, що характеризує цивільного відповідача, є те, що він в рамках кримінального провадження виступає суб’єктом цивільно-правової відповідальності, яка передбачає: відшкодування збитків, передачу індивідуально-визначеної речі, компенсацію моральної шкоди, відновлення становища, яке існувало до порушення права, і припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення. Цивільний відповідач і підозрюваний, обвинувачений - це різні процесуальні фігури. Підозрюваний, обвинувачений несуть цивільну відповідальність за власні дії
у зв’язку із вчиненням кримінального правопорушенням. Цивільний відповідач - це не представник і не захисник підозрюваного, обвинуваченого, а самостійний учасник, який залучається до участі в кримінальному провадженні у зв’язку із наявністю законних підстав, через які цивільну відповідальність за дії, вчинені підозрюваним, обвинуваченим, несе інша особа - цивільний відповідач. Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні можуть бути: - юридичні або фізичні особи, якщо шкода була заподіяна підозрюваним, обвинуваченим, який був їхнім працівником, при виконанні своїх трудових (службових, посадових) обов’язків (ст. 1172 ЦК). Такий обов’язок виникає як на підставі трудового договору (контраюу), так і за цивільно-правовим договором, якщо підозрюваний, обвинувачений при цьому діяли або повинні були діяти за завданням відповідної юридичної або фізичної особи й під його контролем за безпечним веденням робіт. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності, від імені товариства чи кооперативу. Однак, якщо шкода була заподіяна працівником під час виконання його обов’язків, але не у зв’язку з ними (наприклад, побутової сварки), то відповідальність не може покладатися на зазначених осіб; - батьки (усиновителі) або піклувальники (громадяни або відповідна виховна, лікувальна установа, установа соціального захисту населення й ін., що у силу закону є піклувальником неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого (статті 1178,1179 ЦК)). Така відповідальність може бути покладена судом лише при наявності низки умов, таких як наявність заподіяної шкоди та причинного зв’язку між нею і діянням неповнолітнього, недостатність або відсутність доходу (майна) у безпосереднього заподіювача шкоди - неповнолітнього та винна поведінка його батьків (усиновителів), піклувальників; - опікун особи, визнаної недієздатною, або юридична особа, яка зобов’язана здійснювати за ним нагляд, якщо вони не доведуть, що шкода виникла не з їхньої вини (ст. 1184 ЦК); - юридичні або фізичні особи - власники джерела підвищеної небезпеки, яким підозрюваним, обвинуваченим була заподіяна шкода потерпілому (ст. 1187 ЦК). Обставинами, що виключають майнову відповідальність власника джерела підвищеної, небезпеки, є: неправомірні дії третіх осіб, у результаті яких джерело підвищеної небезпеки вибуло з їх фактичного володіння; умисна поведінка потерпілого, який навмисно поставив себе в небезпечний стан; наявність непереборної сили. Якщо ж з’ясується, що неправомірному заволодінню іншою особою джерелом підвищеної небезпеки сприяла недбалість її власника (володільця), шкода відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Права та обов’язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви до органу досудового розслідування або суду. Права, якими користується цивільний відповідач, відповідно до ч. З ст. 62 КПК та інших статей КПК дозволяють йому брати активну участь у кримінальному провадженні. Глава 5
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 127; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |