Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

Під час досудового провадження потерпілий має право брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях. Серед них можна виділити ті, в яких участь потерпілого: а) є обов’язковою (наприклад, слідча (розшукова) дія, що здій­снюється за клопотанням потерпілого та (або) його представника (ч. 6 ст. 223 КПК)); б) не є обов’язковою (так, потерпілий може бути залучений слідчим, прокурором для участі у проведенні окремих слідчих дій, зокрема, обшуку житла чи іншого володін­ня особи (ч. 1 ст. 236 КПК), огляду (ч. З ст. 237 КПК), слідчого експерименту (ч. З ст. 240 КПК)).

Право одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених КПК, покликане забезпечити належну поінформованість потерпілого про хід і результати кримінального провадження. Потерпілий в обов’язковому порядку отримує копію постанови про зупинення досудового роз­слідування (ч. 4 ст. 280 КПК), про відновлення досудового розслідування (ч. 1 ст. 282 КПК), про закриття кримінального провадження (ч. 5 ст. 284 КПК) та інших процесу­альних рішень. Після закінчення досудового розслідування потерпілий має право отри­мувати копії всіх матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення (п. 5 ч. 2 ст. 56 КПК). Потерпілий також має право одержувати копії процесуальних документів на підставі заявленого ним клопотан­ня (статті 221,317 КПК). Потерпілий має право бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення криміналь­ного провадження, про закінчення досудового розслідування (п. 2 ч. 1 ст. 56 КПК), відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів (ч. 7 ст. 290 КПК) тощо.

Право потерпілого знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, реалізується: 1) у разі ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення (ст. 221 КПК); 2) після відкриття матеріалів іншій стороні (ст. 290 КПК). При цьому потерпілий зобов’язаний письмово підтвердити прокурору факт надання йому доступу до таких матеріалів (ч. 9 ст. 290 КПК); 4) у випадку закриття даного кримінального провадження (п. 11 ч. 1 ст. 56 КПК); 3) після призначення справи до судового розгляду (ст. 317 КПК).

Потерпілому надається право брати участь у судовому провадженні в будь-якій інстанції, зокрема, у підготовчому провадженні, у судовому розгляді, у провадженні в судах апеляційної та касаційної інстанцій, у провадженнях з перегляду судових рі­шень Верховним Судом України, а також за нововиявленими обставинами. Так, судо­ве рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійсне­но за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання (п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК).

Під час судового провадження потерпілий вправі брати активну участь у безпо­середній перевірці доказів. Він має право ставити запитання обвинуваченому (ч. 1 ст. 351 КПК), свідкам (ч. 11 ст. 352 КПК), експертам (ст. 356 КПК), спеціалістам (ч. 2 ст. 360 КПК); під час огляду на місці - звертати увагу суду на те, що, на його думку, може мати доказове значення (ст. 361 КПК), тощо. Потерпілий має право заявляти клопо­тання про доповнення судового розгляду (ст. 363 КПК), виступати в судових дебатах, а також право на репліку (ст. 364 КПК).

Глава 5

Потерпілий вправі підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови проку-І рора від підтримання державного обвинувачення. Якщо потерпілий висловив згоду! на підтримання обвинувачення в суді, він користується всіма правами сторони обви-І нувачення під час судового розгляду, а кримінальне провадження за відповідним об -І винуваченням набуває статусу приватного і здійснюється за процедурою приватного! обвинувачення (частини 2-5 ст. 340 КПК). Після настання зазначених обставин по -1 вторне неприбуття в судове засідання потерпілого, який був викликаний у встановлю І ному КПК порядку, без поважних причин або без повідомлення про причини непри­буття прирівнюється до його відмови від обвинувачення і має наслідком закриття! кримінального провадження за відповідним обвинуваченням (ч. 6 ст. 340 КПК). Від- 1 мова потерпілого, а у випадках, передбачених КПК, його представника від обвинува- 1 чення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі І приватного обвинувачення (ч. 4 ст. 26, п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК). Потерпілий має право в разі зміни прокурором обвинувачення в суді підтримувати обвинувачення у раніше пред’явленому обсязі (ч. З ст. 338 КПК).

Потерпілий має право знайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження; отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Коли по­терпілий не був присутнім у судовому засіданні, йому надсилається копія ухваленого судового рішення (частини 3, 6, 7 ст. 376 КПК). Якщо судове рішення є незрозумілим, потерпілий має право звернутися до суду, який його ухвалив, із заявою про роз’яснення цього рішення (ст. 380 КПК).

Оскарження судових рішень здійснюється потерпілим в апеляційному (п. 7 ч. 1 1 ст. 393, п. 2 ч. З ст. 394 КПК) та касаційному порядку (п. 2 ч. З ст. 424, п. 7 ч. 1 ст. 425 КПК). Потерпілий має право подати заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України (ч. 1 ст. 446 КПК) та за нововиявленими обставинами (ст. 460 КПК). І

На всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У передбачених законодавством випадках примирення є підставою для закриття кримінального про­вадження (ч. 4 ст. 56, п. 1 ч. 2 ст. 284, статті 285-288 КПК, ст. 46 КК). Угода про при­мирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженнях щодо: а) кримінальних проступків; б) злочинів невеликої чи середньої тяжкості; а також в) у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачен­ня (ч. З ст. 469 КПК).

Перелік прав потерпілого, визначений у ст. 56 КПК, не є вичерпним, тому йому ' надається право користуватися іншими правами, передбаченими КПК. Наприклад, ' право на відшкодування (компенсацію) процесуальних витрат, здійснених ним у зв’язку з його участю в кримінальному провадженні (ст. 122, ч. 1 ст. 124 КПК). Потерпілий дає згоду на розгляд обвинувального акта у спрощенному судовому провадженні (ст. 302, ч. 1 ст. 381 КПК). Перед направленням до суду клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності прокурор зобов’язаний ознайомити з ним потерпі­лого та з’ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримі­нальної відповідальності (ч. З ст. 286, п. 8 ч. 1 ст. 287 КПК). Суд при розгляді даного клопотання зобов’язаний вчинити аналогічні дії, вирішуючи це питання стосовно обвинуваченого (ч. 2 ст. 288 КПК).

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 84; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!