Засади кримінального провадження

више сторони захисту. До речі, з цього ж виходить й ЄСПЛ, який при визначенні позумного строку судового розгляду у справі «Демас проти Франції» також взяв до уваги більш коротку тривалість життя особи, який був ВІЛ-інфікованим внаслідок переливання крові Уявляється що врахування національними судами подібної прак­тики ЄСПЛ та використання ч 4 ст. 28 КПК за аналогією в інших важливих випадках, коли необхідно врахувати особливі обставини, сприятиме не тільки захисту прав людини а й свідчитиме про панування верховенства права в державі.

Згідно з ч 5 ст. 28 та ч 1 ст 283 КПК особа має право на розгляд обвинувачення ппоти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття про­вадження Отже важливого значення набуває питання про те, який саме період слід брати до уваги для розуміння того, чи порушили державні органи, які ведуть процес, позумні строки ЄСПЛ у своїх рішеннях нагадує, що при визначенні тривалості про­вадження у кримінальній справі належить враховувати строк з моменту пред’явлення особі «обвинувачення» в самостійному й істотному значенні цього терміна (справи «Корільяно проти Італії» від 10 12.1982). Крім того, «розумний строк», про який ідеть­ся у ч 1 ст 6 КЗПЛ може починати відлік з дня, коли виписано ордер на арешт, з дати, коли заінтересовану особу було офіційно повідомлено, що проти неї порушено кримі­нальну справу або з дати коли було почато досудове слідство. Причому «обвинувачен­ня» для цілей ч 1 ст. 6 КЗПЛ можна визначити як офіційне повідомлення компетентною владою особи що є підстави стверджувати про вчинення нею кримінального злочину. Отже виходячи із норм чинного національного законодавства та прецедентної практики ЄСПЛ час який враховується для визначення розумності строків, почина­ється з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушен­ня (ст 276 КПК) а також затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення(статті 208 209 КПК). З моменту повідомлення особи про підозру згідно зі ст 219 КПК починається і відлік строків досудового розслідування, персоні­фікується кримінальне провадження - з’являється підозрюваний (ст. 42 КПК). Строк досудового розслідування передбачений ст. 219 КПК. У разі зупинення кримінально­го провадження строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про від­новлення кримінального провадження не включається у строки досудового розсліду­вання (ч З ст 219 КПК) Якщо особа затримана за підозрою у вчиненні злочину, строк затримання визначається згідно з вимогами статей 209 та 211 КПК. Зокрема, особа є затриманою з моменту коли вона силою або через підкорення наказу змушена за­лишатися із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному служ-

^^Гкіончуєт^ся строк досудового розслідування при закритті кримінального про­вадження при зверненні прокурора до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності зверненні прокурора до суду з обвинувальним актом, з клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного харак­теру. Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до ЄРДР (частини 2, 3ст. 283 КПК).

Загального строку судового провадження КПК не встановлює, але ч. 1 ст. 318 ви­магає щоб судовий розгляд був проведений і завершений протягом розумного строку.

Глава 4

Отже, визначення розумного строку судового провадження визначається критеріями,! які зазначені у ч.Зст. 28 КПК.

Що стосується визначення розумності строків кримінального провадження в ції лому, то до нього повинно включатися не тільки досудове розслідування (яке почина-1 ється з моменту внесення відомостей до ЄРДР (п. З ч. 1 ст. З КПК)), судове прова-| дження у суді першої інстанції, а й судове провадження в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 28 КПК проведення досудового розслідування у рої зумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (у частині строків розгляду питань,! віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Крім того, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на зверненняІ до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обстави-ни, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окреї мих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК. Це право можна реалізувати відповідно до положень ст. 220 КПК.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КПК підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, про­курором під час досудового розслідування1.

Мова, якою здійснюється кримінальне провадження (ст. 29 КПК). Стаття 10 1 Конституції України та ст. 6 ЗУ «Про засади державної мовної політики» встановлю­ють, що державною мовою в Україні є українська мова. Саме тому відповідно до положень ч. 1 ст. 29 КПК мова, якою здійснюється кримінальне провадження, є дер­жавнамова.

Стаття 1 ЗУ «Про засади державної мовної політики» містить визначення поняття І «державна мова» - це закріплена законодавством мова, вживання якої обов’язкове! в органах державного управління та діловодства, установах та організаціях, на під! приємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, у сферах зв’язку та інфор-| матикитощо.

Законодавство України про мови складається з Конституції України, Декларації прав національностей України, ЗУ «Про засади державної мовної політики» (далі - ЗУІ від 3 липня 2012 p.), законів України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональ-| них мов або мов меншин», «Про національні меншини», «Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин» та інших законів України, а також міжнародних договорів, що регулюють питання використання мов, згода на] обов’язковість яких надана ВР України.

Частина 2 ст. 6 ЗУ від 3 липня 2012 р. встановлює, що українська мова як держав­на мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повно­важень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах у межах і порядку, що визначаються цим Законом.

Відповідно до положень ЗУ від 3 липня 2012 р. (статті 14, 15, 17) судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здій­снюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова

1 Більш детально про оскарження недотримання розумних строків див. § 2 га. 21 цього підручника. 98

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 100; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!