Засади кримінального провадження

час дослідження обставин, що можуть негативно вплинути на нього (ч. 1 ст. 495 КПК). Закон передбачає такі обмеження для: 1) усунення можливого негативного ефекту судового процесу на малолітніх та неповнолітніх; 2) створення найбільш сприятливих умов для одержання від них правдивих показань.

Дія принципу гласності може бути значно обмежена приписами про недопусти­мість розголошення без дозволу суду свідком, перекладачем, експертом, спеціалістом, присяжним відомостей, які безпосередньо стосуються суті кримінального проваджен­ня та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі цим учасникам у зв’язку з виконанням їх обов’язків (п. З ч. 2 ст. 66; п. 4 ч. З ст. 68; п. 4 ч. 5 ст. 69; п. З ч. 5 ст. 71; п. 6 ч. 2 ст. 386 КПК). На потерпілого також по­кладається обов’язок не розголошувати без дозволу суду відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю у кримінальному провадженні і становлять охоронювану законом таємницю (п. З ч. 1 ст. 57 КПК).

Таким чином, враховуючи положення КПК стосовно забезпечення принципу глас­ності і відкритості судового провадження, доцільним уявляється розрізняти: 1) здій­снення судового провадження гласно та відкрито без обмежень щодо осіб, які можуть бути присутніми в судовому засіданні; 2) здійснення провадження лише за участі сторін; 3) здійснення провадження із обмеженнями гласності та відкритості, обумов­леними необхідністю забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, та збереження охоронюваної законом таємниці.

З метою дотримання засади гласності та відкритості судового процесу, а також створення необхідних умов для повного, всебічного й неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення суд має право ухвалити рішення про здій­снення судового провадження у режимі відеоконференції (дистанційне судове прова­дження), наприклад, у разі необхідності забезпечення безпеки осіб; проведення допиту малолітнього чи неповнолітнього свідка, потерпілого тощо (статті 336, 354 КПК).

Під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Офіційним записом судового за­сідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, встановленому КПК. При цьому фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов’язковим, окрім випадків, визначених за­коном (ч. 4 ст. 107 КПК). Незастосування технічних засобів фіксування кримінально­го провадження у випадках, якщо воно є обов’язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за ви­нятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними (ч. 6 ст. 107 КПК). Так, одним із істотних порушень вимог кримінального процесуального закону є відсутність технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції (п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК).

Сторони, учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, мають право без дозволу суду вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Під портативними розуміються невеликі за розміром, негроміздкі пристрої.

Такі види фіксації, як кіно-, фотозйомка, відеозапис, транслювання судового за­сідання по радіо і телебаченню, а також проведення в залі судового засідання звуко-

Глава 4

запису із застосуванням стаціонарної апаратури здійснюються на підставі ухвали суд*. який зобов’язаний при прийнятті такого рішення з’ясувати думку сторін. Проведенні таких дій не допускається, якщо це може: 1) створити перешкоди для нормального! перебігу судового розгляду; 2) призвести до порушення прав і законних інтересівТ сторін та інших учасників кримінального провадження. Так, слідчий суддя, суд ма тії право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої проце-1 суальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення { відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимних! сторін життя особи, про що постановляється вмотивована ухвала (п. 11 ч. З ст. 42;І п. 12ч.1СТ.56КПК).

В аспекті гласності і відкритості судового провадження доцільним вбачаєтьсі звернення окремої уваги на права преси в судовому розгляді, зокрема, щодо публіка! цій інформації про судові процеси. Згідно зі ст. 26 ЗУ «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», здійснюючи свою діяльність на засадах професійної самостійності, журналіст використовує права та виконує обов’язки, передбачені ЗУ «Про інформацію» та цим Законом. Відповідно до ч. 2 ст. 328 КПК представникиІ засобів масової інформації мають пріоритетне право бути присутніми під час відкри-1 того судового засідання. Разом з тим дозвіл на публікацію інформації про судові про-І цеси повинен бути зумовлений недопустимістю порушення конституційних праві і свобод громадян та здійснення стороннього впливу на суддів у будь-який спосіб, що І прямо заборонено чинним законодавством.

Вимога публічного проголошення судового рішення закріплена у ч. 1 ст. 6 КЗПЛ. І Згідно з ч. 7 ст. 27 КПК судове рішення, ухвалене у відкритому судовому засіданні,1 проголошується прилюдно. Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому! засіданні, судове рішення проголошується публічно з пропуском лише тієї інформації,! яка стала підставою для проведення закритого судового засідання та яка на моменті проголошення судового рішення підлягає подальшому захисту від розголошення.

Суттєвим аспектом гласності і відкритості кримінального провадження є публіка-1 ція судових рішень. ЗУ «Про доступ до судових рішень» визначає порядок доступу І до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрис- 1 дикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню чин-1 ного законодавства. Цим Законом регулюються відносини щодо забезпечення досту- 1 пу до судових рішень, ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного І державного реєстру судових рішень (ст. 1 Закону). Відповідно до ст. 2 та ч. 1 ст. 5 І Закону право кожної особи на доступ до судових рішень забезпечується офіційним І оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України 1 в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, можуть І офіційно публікуватися у друкованих виданнях, поширюватися в електронній формі І із дотриманням вимог цього Закону.

Засада розумності строків (ст. 28 КПК) випливає із завдання швидкого, повного та І неупередженого розслідування і судового розгляду, закріпленого в ст. 2 КПК, і відпо- І відає вимогам ст. 6 КЗПЛ, яка гарантує, що кожен має право на справедливий і публіч­ний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. У МПГПП встановлено, що кожен має право на основі повної рівності бути судимим |

Засади кримінального провадження

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 112; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!