Практична робота №1

Тема №4 "Фінанси підприємницьких структур”

Розрахунок виручки від реалізації продукції, робіт та послуг.

Задача 1. Розрахувати планову виручку від реалізації продукції на підприємстві за такими даними: товарна продукція у плановому періоді.

- залишки нереалізованої продукції на початок пайового періоду складають 70 грн. в цінах по виробничій собівартості;

- коефіцієнт перерахунку становить 1,3;

- залишки нереалізованої продукції на кінець планового періоду становить 3% від обсягу товарної продукції.

Розв’язок: Планова виручка

Вопт = З1опт + ТПопт – З2опт, де (1)

В - виручка в оптових цінах;

З1опт - залишки нереалізованої продукції в оптових цінах;

ТПопт - товарна продукція в оптових цінах;

З2опт - залишки нереалізованої продукції в оптових цінах.

Для розв'язання задачі необхідно всі вихідні дані прив­ести до оптових цін. Для даних умов маємо:

31в/с - в цінах по виробничий собівартості.

Застосувавши коефіцієнт перерахунку (К) маємо (2):

З1опт= 31в/с*К (2)

Таким чином, залишки нереалізованої продукції поч.

З1опт=70грн.*1„3=91 (грн.)

Знайдемо товарну продукцію планового періоду.

Вона становить (3):

ТПопт =ТПа опт +ТПвопт+ТПсопт, де

ТПопт - загальна товарна вартість планового періоду;

ТПаопт - товарна продукція виробу А;

ТПвопт - товарна продукція виробу В;

ТПсопт - товарна продукція виробу С;

Товарна продукція по кожному виробу знаходиться як добуток відповідних обсягу випуску (Р) та оптової ціни за штуку даного виробу Тобто:

ТПаопт=Ра +Цаопт=100*10=1000 грн. (5);

ТПвопт=Рв +Цв=200*20=4000 грн. (6);

ТПсопт=Рс +Цс= 300*30=9000 грн. (7);

ТП=1000+4000+9000=14000 грн.

Так як використовувались показники оптові, то від­повідно і товарна продукція по кожному виробу (ТПа, ТПв, ТПс) була розрахована в оптових цінах. Знайдемо останню складову (З2опт). За умовою:

З2опт =3%(ТПопт) (8).

Таким чином:

З2опт=3%/100%*14000=467 грн.

Використовуючи формулу (1) знаходимо планову ви­пуску:

Вопт = 91+14000-467=13624 (грн-)

Задача 2. Визначити обсяг балансового прибутку скориставшись даними. Обсяг реалізованої продукції ста­новить 90000грн.; повна собівартість реалізації складає 86000 грн.; обсяг іншої реалізації-20000 грн.; відпо­відно собівартість-19050 грн.; прибуток від фінансово-інвестиційної діяльності склав 800 грн. Підприємство отримало штрафи від порушення умов договору іншими підприємствами у сумі 500 грн.; підприємству необхідно сплатити штрафи за порушення ним господарських угод у розмірі 600грн.

Розв’язок.

Щоб знайти балансовий прибуток, скориставшись фор­мулою (10).

БП=Пр +Пін.р+Пп.р.о., де

БП -балансовий прибуток,або оподаткований прибуток;

Пр - прибуток отриманий від реалізації продукції, робіт послуг;

Пін.р. -прибуток отриманий від іншої реалізації;

Пп..р.о.-прибуток отриманий від позареалізаційних операцій або фінансовоінвестиційної діяльності.

Розрахуємо всі складові формули (10).

Пр=Вр-С/Вр, де

Вр - виручка від реалізації; С/Вр - собівартість реалізації;

Пр =90000-86000=4000 грн.

Пін.р.= Він.р. – С/Він.р.

Він.р. - виручка від іншої реалізації; С/Він.р. - собівартість іншої реалізації.

Пін.р. = 20000 - 19050=950 грн. Пп.р.о. = 800 грн.

Але за умовою задачі дано ще й суми штрафів одержаних підприємством і тих, які необхідно сплатити підприємству. Згідно законодавства штрафи одержані підприємством включаються до валових доходів. Тобто воно будуть збільшувати оподаткований прибуток. Штрафи сплачені не відносяться до валових витрат і не можуть зменшувати оподаткований прибуток. Таким чином, в даному випадку показником "штрафи сплачені" нехтуємо, а "штрафи одержані" будемо додавати до балансового прибутку.

Отже:

БП=4000+950+800+500=42250грн.

Практична робота №2 (Тема №4"Фінанси підприємницьких структур")

Розрахунок прибутку підприємств.

Задача №1 Розрахувати прибуток підприємства у плановому періоді, якщо відомо, що товарна продукція планового періоду складає 70000грн.,а собівартість на одну гривню товарної продукції становить 92 коп.

РОЗВ’ЯЗОК. Для розрахунку планового прибутку скористаємося наступними пропорціями. 1грн. Товарної продукції містить в собі:

1грн. ТП

Собівартість Прибуток

(0,92грн.) (1грн.-0,92грн.=0,08грн)

Таким чином:

У 70000 грн. міститься -X грн. прибутку, а в 1 грн. ТП міститься-0,08грн. прибутку, звідси Х=70000*0.08/1

Отже плановий прибуток знайдено.

Задача№3. Розрахувати планову виручку від реалізації продукції та плановий прибуток опираючись на такі дані:

- товарна продукція по виробничій собівартості становила 20000грн.

- товарна продукція в оптових цінах становила 26000грн.

- залишки нереалізованої продукції в оптових цінах становили 650грн.

- залишки нереалізованої продукції на кінець планового періоду становлять2% від обсягу випуску товарної продукції.

Розв'язок.

Розрахувати планову виручку можна за формулою(1)

Вопт = З1опт + ТПопт – З2опт

Щоб розрахувати виручку, необхідно знайти 32опт

32опт= 2% (ТПопт)= 2% /100% х 26000грн =520грн

Таким чином планова виручка становитиме

Вопт=650грн + 26000грн - 520грн = 26130грн

Для того,щоб знайти плановий прибуток даного періоду, необхідно знайти різницю між показниками в оптових цінах та цінах за виробничою собівартістю, а саме:

Ппл=Вопт — Вв/с, де (9)

Ппл — плановий прибуток

Вопт — виручка планова в оптових цінах

Вв/с - виручка планова в цінах по виробничій собівартості.

Знаходимо виручку в цінах за виробничою собівартістю (Вв/с). Вв/с=ЗІв/с+ТПв/с-32в/с, де (10)

Зів/с - залишки нереалізованої продукції на початок планового пері собівартістю

ТПв/с - товарна продукція в цінах за виробничою собівартістю

32в/с - залишки нереалізованої продукції на кінець планового період собівартістю.

Зів/с та ТПв/с дані в умові задачі.

32в/с знайдемо, виходячи з умови,що:

32в/с= 2%/100% (ТПв/с)= 2%/100% *20000грн=400грн.

Таким чином:

Вв/с= ЗІв/с+ТПв/с- 32в/с = 500+ 20000 - 400=20100 грн.

Тепер знайдемо плановий прибуток (9)

Ппл= Вопт- Вв/с= 26130- 20100= 6030 грн.

Рекомендована література до теми

1. Закон України «Про підприємництво» // Відомості Верховної Ради України, №25, 1991.

2. Закон України «Про приватизацію майна державних підприємств» // Відомості верховної Ради України, № 24, 1992.

3.Базилевич В.Д, Баластрик Л.О. Державні фінанси: Навч. Посібник. К. -: Атіка, 2002.

4. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.Г., Петрова П.Я. Фінансова діяльність підприємства: Підручник.-К.: Либідь, 1998.

5. Василик О.Д. Теорія фінансів: Посібник. К.: - НІОС, 2000.

6. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України.: Підручник.-К. НІОС, 2002.

7.Гальперин В.М., Игнатьев С.М. й др. Микрозкономика. В 2-х т. - Зкономическая школа. - 1996.

8. Гейлбронер Роберт, Тароу Лестер. Економіка для всіх. / Пер з англ. - Львів: Просвіта. - 1995.

9. Демківський А.В. Сучасний вексельний обіг: Навч. посібник. - К.: Т-во «Знання», 1996.

10. Нікбахт Е., Гропеллі А. Фінанси. / Пер. з англ. - К.: «Вік» - Глобус, 1992.

Общая теория финансов. / Под ред. Л.А. Дробозиной. – М.Банки и биржи.ЮНИТИ-1995.

Павлова Л.Н. Финансовьш менеджмент в предприятиях й комерческихорганизациях. - М.: Финансы и статистика. - 1993.

Роберт С. Піндийк, Деніел Л. Рубінделд. Мікроекономіка. / Пер. з англ. А.Олійник, Р. Скільський. - К.: Основи, 1996.

14. Стратегія підприємницького успіху. - Відп. ред. Чухно А.А. - К.: УІП, 1997.

15.Суторміна В.М., Федосов В.М. Рязанова Н.С. Фінанси зарубіжних корпорацій. - К.: Либідь, 1993.

16. Справочник финансиста предприятия. /Руков. автор, колл. А.А. Володин. -М.: ИНФРА-М, 1996.

17.Финансы.: Учебное пособ. / Под ред. А.М. Ковалевой. - М.: Финансы и статистика. - 1996.

18. Финансы. / Под ред. М.В. Радионовой. - М.: ФинансьІ й статистика. - 1995.

19. Финансиы Предриятий. / Под. Ред. Е. М. Бородиной.- Банки и биржи.- ЮНИТИ, 1995.

План семінарських занять.

1. Сутність фінансів підприємницьких структур, та їх функції

2. Склад фінансових ресурсів суб`єктів господарювання. Розмежування коштів на власні, залучені, запозичені, оперативні.

3. Виручка від реалізації продукції, робіт та послуг, її розподіл.

4. Основні фонди та оборотні засоби підприємницьких структур, їх економічна суть та склад.

5. Доходи та видатки господарюючих суб`єктів.

6. Фонди грошових коштів, що формуються за рахунок прибутку.

7. Сутність приватизації в Україні, принципи, позитивні та негативні аспекти.

8. Практична робота №1”Розрахунок виручки від реалізації продукції, робіт та послуг, її розподіл.

9. Розподіл прибутку підприємств.

Навчальні завдання індивідуальної роботи.

Користуючись літературними джерелами, здійснити: 1. аналіз особливостей організації фінансів на підприємстві; 2. охарактеризувати формування фондів фінансових ресурсів у процесі виробничої діяльності.

Запитання для перевірки знань

1.Розкрити сутність фінансів підприємницьких структур;які функції вони виконують?

2.Які кошти фінансів підприємницьких структур вважаються власними, залученими, запозиченими, оперативними?

3.Дайте визначення поняттю “виручка” за нормативними джерелами?

4.Охарактеризуйте фактори, що впливають на розмір виручки.

5.Джерела формування та напрями використання фондів нагромадження, споживання та резервних фондів.

6.Яка різниця між роздержавленням та приватизацією?

7.Назвіть позитивні аспекти та негативні.

8.Функції державних органів приватизації.

Самостійна робота студентів

Пропонується підготовити реферати та зробити на їх основі доповідь за такими темами:

1.Проблеми фінансового забезпечення відтворення основних фондів.

2.Характеристика фінансового аспекту формування і використання обігових коштів.

3.Проблеми приватизації в Україні та їх вирішення на основі світового досвіду.

ТЕМА 5. Державні фінанси

5.1. Сутність, призначення і завдання державних фінансів

Складовою частиною фінансової системи України, її центральною підсистемою, є державні фінанси. За допомогою державних фінансів здійснюється розподільчий процес, вирішуються проблеми стимулювання ефективності виробництва, стримування інфляції, забезпечення рівня зайнятості тощо. Головне завдання державних фінансів полягає у сприянні економічному і соціальному розвитку держави, кожної людини. Вирішення цих завдань досягається завдяки формам і методам мобілізації фінансових ресурсів у розпорядження держави. Саме від досконалості форм і методів мобілізації, а також розподілу фінансових ресурсів залежать темпи економічного і соціального розвитку держави і відповідно добробуту кожного громадянина.

Призначення державних фінансів полягає у забезпеченні фінансовими ресурсами тих потреб що не можуть бути задоволеними через економічний механізм держави або ж особисто кожним громадянином. Прикладом таких потреб може бути: охорона навколишнього середовища, структурна перебудова економіки, оборона країни, проведення фундаментальних наукових досліджень, соціальне забезпечення інвалідів, дітей, престарілих громадян тощо. Все це спонукає державу будувати свою фінансову політику таким чином, щоб знайти оптимальну модель перерозподілу фінансових ресурсів з метою прискорення економічного зростання країни і добробуту її громадян. Головним в моделі перерозподілу фінансових ресурсів є визначення межі втручання держави у господарську діяльність виробничих структур і рівень зобов’язань держави у питаннях соціального забезпечення своїх громадян. Тобто потрібне чітке визначення частки валового внутрішнього продукту, що буде зосереджене в руках держави.

Перерозподільні процеси, що здійснюються за допомогою державних фінансів – це явище макрорівня.

Функціонування сфери державних фінансів характеризується такими фінансовими категоріями як державні доходи, державні видатки. Державні доходи – це сума коштів, що мобілізується державою на забезпечення своєї діяльності. При цьому важливе значення має, яким способом мобілізуються ресурси, в якій формі відбувається їхній рух, на яких засадах вони виділяються і використовуються.

Так, в ринкових умовах, головною формою мобілізації фінансових ресурсів у розпорядження держави є податки, збори й відрахування. В умовах адміністративної економіки переважає пряме вилучення доходів. Дослідження науковців, що аналізували бюджетні дані різних країн свідчать, що ресурси, які перебувають у розпорядженні держави значно більші в країнах з адміністративно-командною та перехідною економікою, ніж у країнах з економікою ринкового типу.

Державні видатки – це сума коштів що витрачаються державою в процесі здійснення її фінансової діяльності. Склад і напрями використання державних видатків визначаються характером найрізноманітніших функцій держави. Так, політичні функції держави, реалізуються через такі видатки: утримання армії, державного апарату управління і влади; посольств, консульств тощо. В розвинутих країнах вони становлять від 10 до 25 % від загальної суми державних видатків. До видатків, що пов’язані з економічними функціями держави належать: державні інвестиції в галузі економічної інфраструктури, видатки на зовнішньоекономічну діяльність тощо.

Сфера державної інвестиційної діяльності в країнах з розвинутою ринковою економікою значна, вона охоплює від 5 до 25% від валових капіталовкладень.

Значна частка видатків держави спрямовується в економіку для регулювання ринкових відносин. Як свідчить зарубіжна практика механізм функціонування державних видатків сприяє розвитку як внутрішнього так і зовнішнього ринків збуту. Зросло втручання держави й в сферу міжнародних валютних, фінансових, кредитних відносин та товарного обміну.

Отже, державні видатки стали одним із головних інструментів концентрації і централізації капіталу, збільшення нагромаджень у національній економіці.

Загалом в провідних промислово-розвинутих країнах світу видатки, що зумовлені економічними функціями держави становлять від 20 до 35% від загальної суми державних видатків. Ці фінансові ресурси беруть безпосередньо участь у процесі розширеного відтворення, постійно перетворюються в самозростаючу вартість-капітал.

Низкою характерних функцій держави є соціальні функції, що реалізуються шляхом забезпечення мінімального прожиткового рівня найуразливішим категоріям населення, сприяння розвитку освіти, культури, охорони здоров’я тощо. Загалом видатки на соціальні потреби в більшості країн світу становлять від 20 до 35% від загального обсягу державних витрат.

За соціально-економічним змістом ця група видатків є частиною вартості робочої сили і зумовлена безпосередньо необхідною її відтворення. Розвиток НТР впливає не лише на засоби виробництва а й на робочу силу і ставить вимоги до її якісної тобто професійної підготовки, а це можливо лише при відповідному рівні освіти. Тому питання про роль освіти в підвищенні темпів розвитку економіки все більш привертає увагу зарубіжних вчених. Витрати на освіту розглядаються нині як фактор економічного росту і як одна із форм капіталовкладень, що дає прибуток.

Ще у 1976 році за підрахунками радянських вчених (В.О.Жамін, С.Л.Костанян) було доведено, що кожний карбованець вкладений в освіту приносить понад 4 карбованці прибутку і що це одна з найвигідніших сфер вкладання капіталу. А за даними американського економіста Т.Шульца, майже третина національного доходу США одержується завдяки підвищенню рівня освіти.

Якщо ж проаналізувати видатки розвиненої держави на наукові дослідження, то можна зробити висновок про те, що існує пряма залежність між темпами економічного зростання й видатками держави на науку.

5.2. Організаційна структура державних фінансів

Державні фінанси як центральна підсистема фінансової системи України опосередковує майже 80% усіх фінансових ресурсів, містить різноманітні фінансові інститути, за допомогою яких держава здійснює свою фінансову діяльність.

Державні фінанси мають такі ланки: сукупність усіх бюджетів держави, державних фондів цільового призначення (централізованих і децентралізованих), державного кредиту, фінансів державних підприємств, державного особистого та майнового страхування.

Розмежування державних фінансів на окремі ланки зумовлено відмінностями завдань, які вони виконують, однак вони тісно об’єднані між собою.

Державному бюджету належить центральне місце в системі державних фінансів. Це складна економічна категорія, яка характеризує фінансове становище держави, оскільки він охоплює усі сфери її економічної діяльності.

Сукупність усіх бюджетів держави складає її бюджетну систему. Вона побудована відповідно адміністративно-територіального поділу в державі і регулюється бюджетним законодавством. Зведений або консолідований бюджет держави включає всі ланки бюджетної системи. В Україні зведений бюджет це – державний бюджет України, бюджет АРКрим та місцеві бюджети.

Централізовані та децентралізовані фонди України цільового призначення включають: Пенсійний фонд, фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, фонд загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття, фонд охорони навколишнього природного середовища, позабюджетні фонди місцевих органів самоврядування. Останні згідно статті УЗ Закону України “Про державний бюджет України на 2000 рік” включаються до відповідних бюджетів і витрачаються на заходи передбачені законодавством. Ці обмеження викликані порушенням у формуванні позабюджетних фондів та відсутністю контролю за їх використання.

Державні фонди цільового призначення певною мірою доповнюють державний бюджет, однак їх особливістю є те, що вони мають виключно цільове призначення і законодавчо заборонено використовувати їх на інші цілі.

Державний кредит відображає кредитні відносини з приводу мобілізації державою тимчасово вільних грошових коштів підприємств, організацій, і населення на принципах поверненості для фінансування державних витрат. Кошти, що мобілізуються за допомогою державного кредиту, надходять до бюджету. Вони можуть використовуватися як знеособлено через бюджетні видатки, так і на конкретні проекти – при випуску цільових позик.

Мобілізація величезних фінансових ресурсів як наслідок призводить до великої державної заборгованості. Величина державного кредиту включається до суми державного боргу країни.

Основу державних фінансів становлять фінанси підприємств і організацій державної форми власності. Від стану фінансів державних підприємств залежить забезпеченість централізованих грошових фондів фінансовими ресурсами.

В умовах ринкової економіки підприємства здійснюють свою діяльність на принципах комерційного розрахунку, метою якого є обов’язкове отримання прибутку. Вони самостійно розподіляють виручку від реалізації продукції, формують і використовують фонди виробничого і соціального призначення, знаходять необхідні їм кошти для розширення виробництва продукції, використовують залучені кошти і можливості фінансового ринку.

На шляху просування країни до ринку частка державного сектору поступово зменшуватиметься, а відтак і вплив державних фінансів на економіку країни.

5.3. Роль державних фінансів в умовах перехідної економіки

Ринкова економіка привела до посилення ролі фінансів.

По-перше, з виникненням нових господарських суб’єктів поряд з традиційними виникають нові групи фінансових відносин, взаємозв’язки між ними укладаються.

По-друге, фінанси стають самостійною сферою грошових відносин, набуваючи певної відокремленості.

Це зумовлено тим, що в ринкових відносинах гроші (матеріальна основа фінансів), виконуючи функцію засобу обігу, стають капіталом, тобто самозростаючою вартістю.

По-третє, відбувається зміна пріоритетів, поступове зниження ролі фінансів на макрорівні і зростання значення фінансів на макрорівні.

Роль державних фінансів в економіці країни визначається тим, яку величину фінансових ресурсів держава мобілізує у своє розпорядження. Джерелом створення фінансових ресурсів є валовий внутрішній продукт.

Фінансові ресурси – це грошові фонди, які створюються в процесі розподілу, перерозподілу і використання валового національного продуту, створюваного за певний період в державі.

В розпорядженні держави знаходяться не всі ресурси, що є в державі. Держава розпоряджається ресурсами бюджетної системи і різних видів централізованих і децентралізованих фондів, а також державних фінансових інститутів (НБУ, державні страхові органі, державні кредитні установи).

За структурою джерел фінансові ресурси умовно поділяються на три частини: перша і основна частина – це грошовий вираз вартості чистого доходу, створеного в державі (прибуток, відрахування до державних централізованих фондів цільового призначення, доходи від зовнішньоекономічної діяльності).

До другої частини належить частина фонду споживання, що перерозподіляється за допомогою фінансів (прибутковий податок з громадян, податок на додану вартість, акцизний збір, плата за землю, податок з власників транспортних засобів, місцеві податки і збори).

Третя частина фінансових ресурсів являє собою відрахування, що включаються до собівартості продукції (амортизаційні відрахування, відрахування на геологорозвідку, плата за воду, плата за землю тощо.)

Аналіз структури джерел фінансових ресурсів у взаємозв’язку із структурою валового внутрішнього продукту має велике теоретичне і практичне значення, й дозволяє визначити рівень участі фінансів у розподільних процесах та оцінити ефективність функціонування фінансового механізму. все це значно розширює інформаційну базу для розробки фінансових показників ефективності економіки і розробки на їх основі напрямів фінансової політики держави.

Рекомендована література до теми:

1. Василик О.Д. Теорія фінансів: Посібник. – К.: - НІОС, 2000.

2. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. -К.:- НІОС, 2002.

3. Данілов О.Д., Фліссак Н.П. Податкова система та шляхи її реформування: Навч. посібник. – К.: Парламентське видавництво, 2001.

4. Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д‘яконова І.І. Бюджет і фінансова політика України: Навч. посібник.- К.: Наукова думка, 1997.

5. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України. Навч. посібник - К.: Знання 1999.

6. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія). Навч. посібник - К.: КНЕУ, 1999.

7. Податкова система України / За ред. Федосова В.М. - К.: Либідь, 1994.

8. Финансы Учебное пособие / Под ред. А.М.Ковалевой /. -М.: Финансы и статистика, 1999.

9. Финансы предприятий / Под ред. Е.И.Бородиной.- М.: ЮНИТИ, 1995.

10. Ходаківська В.П., Данілов О.Д. Ринок фінансових послуг: Навч. посібник. – Ірпінь, 2001.

План семінарських занять

1. Розкрити сутність та призначення державних фінансів.

2. Завдання державних фінансів на сучасному етапі.

3. Організаційна структура державних фінансів України.

4. Роль державних фінансів в умовах перехідної економіки.

5. Державний бюджет як складова державних фінансів.

6. Державний кредит у структурі державних фінансів.

7. Фінанси державних підприємств як основа державних фінансів.

Навчальні завдання індивідуальної роботи

1. Дослідити зростання ролі державних фінансів на фінансову систему України.

2. Побудуйте структурну схему державних фінансів України із розмежуванням державних фінансів на окремі ланки.

Запитання для перевірки знань

1. Охарактеризуйте поняття державних фінансів.

2. В чому полягає призначення державних фінансів?

3. Які завдання вирішують державні фінанси?

4. Назвіть складові структури державних фінансів.

5. Охарактеризуйте структуру джерел фінансових ресурсів.

6. Визначте роль державних фінансів в економіці країни.

Самостійна робота студентів

Пропонується підготувати реферат та зробити на їх основі доповіді за такими темами:

Характеристика процесу становлення і розвитку науки про державні фінанси.

Етапи становлення та розвитку державних фінансів України.

Сутність правових засад державних фінансів.

Урядові структури, що здійснюють управління державними фінансами.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 74; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!