Прибуткове оподаткування громадян 2 страница

Що таке “міжбюджетні відносини”?

Які доходи місцевих бюджетів відносять до власних, закріплених та регульованих?

Регіональні позабюджетні фонди (джерела їх формування та напрями використання)

Самостійна робота студентів

Пропонується підготувати реферат та зробити на їх основі доповіді за такими темами:

1.Оцінка реформування в сфері місцевого самоврядування.

ТЕМА № 10 Державні цільові фонди

10.1. Державні цільові фонди: поняття, принципи створення, завдання та склад.

Цільові фонди з’явились задовго до виникнення єдиного централізованого грошового фонду держави – бюджету. Держава з розширенням діяльності потребувала все нових витрат. Кошти для їх покриття централізувались в окремих фондах і призначались для спеціальних цілей. Такі фонди носили, як правило, тимчасовий характер. З виконанням державою відповідних завдань чи заходів і зупиненням фінансування цих фондів вони переставали існувати. Кількість спеціальних цільових фондів постійно змінювалась: одні виникали інші анулювались. В цілому спостерігалась тенденція до збільшення кількості і обсягу фондів.

Багаточисельність цільових фондів створювала певні фінансові труднощі (в одних фондах спостерігалась недостатність коштів, в інших - надлишок) і потребувала додаткових витрат на управління ними.

Із зміцненням держави починається період уніфікації фондів. На основі об’єднання різноманітних фондів був створений державний бюджет, який після розгляду і затвердження його парламентом став законом обов’язковим до виконання.

В сучасних умовах поряд з бюджетом підвищується значення державних цільових фондів.

По-перше, у органів державної влади з’являються додаткові кошти для втручання в господарське життя і фінансової підтримки підприємництва, особливо в умовах нестабільної економіки. По-друге, поява фондів цільового призначення і використання їх за призначенням забезпечує більш ефективний державний контроль. По-третє, цільові фонди можуть, певних умов, бути використані для покриття бюджетного дефіциту. Отже, у держави можуть бути певні потреби, які мають особливе значення і тому повинні мати відповідне гарантоване фінансове забезпечення. Це є причиною і необхідністю створення фондів цільового призначення.

Фонди фінансових ресурсів цільового призначення існують майже в усіх країнах, однак кожна має свій перелік.

В Україні до числа цільових фондів належать: Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Фонд соціального страхування на випадок безробіття, Фонд конверсії, Інноваційний фонд, а також велика кількість галузевих фондів. Вказані фонди є новою складовою державних фінансів України, що перебувають на стадії становлення.

Організація державних цільових фондів загалом здійснюється за такими принципами:

відрахування до фондів централізовано визначаються державою відповідними законами і є власністю держави;

відрахування до фондів є обов’язковими платежами і можуть стягуватися примусово;

витрати з фондів здійснюються лише на визначені потреби, які передбачені законами України.

Цільові фонди поділяються на дві групи. До першої групи належать постійні фонди, створення яких пов’язане з дією окремих функцій держави. Так, в частині реалізації соціальної функції особлива увага приділяється соціальному страхуванню.

У зв’язку з цим окремо створюються спеціальні фонди з метою гарантованого забезпечення цих видатків.

Другу групу становлять тимчасові фонди, які формуються з метою прискореного вирішення актуальних проблем і після досягнення мети, тобто вирішення проблеми – закриваються.

Соціальні фонди створюються на постійній основі з метою державного фінансового забезпечення системи соціального страхування.

У системі державного соціального страхування страховиком виступає держава, яка бере на себе зобов’язання по створенню колективних страхових фондів і виплаті відшкодування.

Систему державного соціального страхування становлять цільові фонди, між якими чітко розмежовані сфери функціонування:

Пенсійний фонд;

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

інші фонди цільового призначення.

Кожний фонд має закріплені доходи та видатки і відповідну систему управління.

10.2. Пенсійний фонд: головні завдання, джерела формування та напрями використання. Шляхи реформування пенсійної системи.

Проблема пенсійного забезпечення торкнулася всіх розвинутих країн, що значною мірою пов’язано зі старінням населення. Не уникла цього і Україна.

Системи пенсійного забезпечення відрізняються великою різноманітністю. Кожна з систем більшою або меншою мірою відповідає рівню і стійкості економічного розвитку країни, її масштабом, традиціям, накопиченому досвіду соціального забезпечення тощо.

Відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” було створено Пенсійний фонд України, підпорядкований Кабінету Міністрів України. Пенсійний фонд відображає страхування на випадок постійної втрати працездатності. Формою страхового відшкодування є пенсії. Кошти фонду не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги. Тимчасово вільні кошти при відсутності заборгованості з виплат пенсій можуть бути використані фондом виключно на придбання державних цінних паперів.

У своїй діяльності він керується законодавчими та нормативними актами, які окреслюють завдання та функції Пенсійного фонду.

Головними завданнями Пенсійного фонду є:

забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій відповідно до Законів України “Про пенсійне забезпечення”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, пенсій військовослужбовцям і працівникам органів внутрішніх справ, допомоги на дітей, а також інших витрат, покладений чинним законодавством на цей фонд;

збирання і акумуляція внесків, призначених для пенсійного забезпечення і виплати допомоги;

розширене відтворення коштів фонду на основі принципів самофінансування;

участь у фінансуванні державних, регіональних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, інших категорій населення та у страхуванні здоров’я пенсіонерів через страхові компанії;

організація міжнародного співробітництва у сфері пенсійного забезпечення, зокрема щодо виплати пенсії громадянам, які виїхали за межі України;

контроль за своєчасним і повним надходженням доходів до цього фонду;

участь у підготовці нормативних актів, спрямованих на вдосконалення системи пенсійного забезпечення тощо.

Розглянемо джерела доходів та напрями видатків Пенсійного фонду:

Табл.1.

Як видно з таблиці, основним джерелом доходів Пенсійного фонду є збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, що встановлено в розмірі 32%.

З метою забезпечення погашення заборгованості з виплати пенсій, збільшення надходжень до Пенсійного фонду Указом Президента “Про невідкладні заходи щодо погашення заборгованості з виплати пенсій” від 31 серпня 1998 року тимчасово, до повного погашення заборгованості з виплати пенсій введено збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, а саме:

з операцій купівлі-продажу валют – 1% від суми купівлі-продажу;

з продажу ювелірних виробів – 5% вартості проданих ювелірних виробів із золота;

з операцій відчуження легкових автомобілів – 1% від вартості авто.

Для поповнення доходів пенсійного фонду згідно з Законом України “Про внесення змін до ЗУ “Про обов’язкове державне пенсійне страхування”” з вересня 1999 р. до 1 січня 2002 р. справляються збори на обов’язкове державне пенсійне страхування:

з операцій купівлі-продажу нерухомого майна - 1% від вартості нерухомого майна, зазначеного в договорі купівлі-продажу;

з операцій вироблених в Україні тютюнових виробів – 5% від вартості тютюнових виробів;

з операцій по імпорту в Україні тютюнових виробів – 5% від їх митної вартості.

Суми своєчасно несплаченого збору на обов’язкове державне соціальне страхування вважаються простроченою заборгованістю (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені. Вона нараховується на суми заборгованості за кожний день прострочення платежу з розрахунку 120 % річних від облікової ставки НБУ, що діяла в період наявності недоїмки.

Напрями випадків Пенсійного фонду представлені в таблиці Пенсійний фонд України.

Останнім часом стало очевидно, що українська система пенсійного забезпечення потребує суттєвих змін і навіть переходів на нові принципи організації. Вона не відповідає світовим стандартам країн з ринковою економікою, незважаючи на те, що системи пенсійного забезпечення відрізняються великою різноманітністю.

В більшості розвинутих країн пенсійне забезпечення здійснюють три види організацій: держава (в тому числі в рамках соціального страхування), недержавні або приватні (виробничі, кооперативні) пенсійні фонди і страхові інститути. Державна система розповсюджується на все населення країни або на деякі його верстви. Недержавні пенсійні фонди - некомерційні організації, призначені для пенсійного забезпечення обмеженого кола учасників, об’єднані в рамках окремих профспілок, великих підприємств або компаній. Страхові організації здійснюють індивідуальне або групове страхування пенсій як один з видів особистого страхування.

Згідно з Указом Президента України від 13 квітня 1998 року “Про основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні” передбачається розпочати поступове розмежування джерел фінансування пенсій, призначених за різними пенсійними програмами. Так, джерелами виплати трудових пенсій передбачено страхові збори (внески), а для певних категорій працівників – кошти державного бюджету; соціальних пенсій – коштів державного та місцевих бюджетів; додаткових пенсій – кошти недержавного пенсійного страхування. Для реалізації цих і інших завдань реформування пенсійного забезпечення передбачено поетапне впровадження персоніфікованого обліку збору (внесків) на обов’язкове державне пенсійне страхування шляхом відкриття персональних рахунків у банківських установах на усіх застрахованих осіб і пенсіонерів, запровадження системи пенсійного страхування, посилення контролю за сплатою збору (внесків).

10.3. Фонд соціального страхування, його види, джерела формування та напрями використання

Соціальні фонди створюються на постійній основі з метою державного фінансового забезпечення системи соціального страхування. Соціальне страхування виступає самостійною галуззю страхування і являє собою сукупність відносин з приводу формування і використання колективних страхових фондів, призначених для виплати відшкодування при постійній чи тимчасовій втраті працездатності або місця роботи.

Законодавство України, що регулює відносини у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”.

Управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності здійснює Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Формою страхового відшкодування виступають допомоги на період втрати працездатності та на відшкодування частини витрат на відновлення працездатності. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені законом, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням коштів.

Усі застраховані особи є членами цього фонду.

Фонд є некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам фондом і стабільної діяльності фонду.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Табл. 2.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань – створений відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”.

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності. Фонд – не комерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Управління даним Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.

Даний фонд проводить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну систему фінансування.

Табл.3.

Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є правонаступником державного фонду сприяння зайнятості населення, що ліквідовано. Даний Фонд створений для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функції згідно із статутом фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг.

Управління фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.

Фонд соціального страхування на випадок безробіття забезпечує страхування на випадок втрати місця роботи. Формою страхового відшкодування виступають допомоги по безробіттю, на перекваліфікацію, на працевлаштування.

Табл.4.

Крім вищерозглянутих фондів обов’язкового, соціального страхування існують і інші фонди цільового призначення. Зокрема Фонд України соціального захисту інвалідів (1991), метою створення якого є здійснення матеріального і соціально-побутового забезпечення інвалідів і фінансування створення для них робочих місць. Фонд є відомчою структурою Міністерства праці і соціальної політики. Основним джерелом формування фонду є асигнування з державного бюджету, які спрямовуються на придбання для інвалідів засобів пересування (автомобілі, коляски, протези). Витрати на ці цілі становлять близько 60%, одержаних з бюджету коштів. Бюджетні кошти спрямовуються також санаторно-курортне лікування інвалідів і на виплату компенсацій за невикористані путівки (20%), на грошову компенсацію інвалідам за купівлю бензину (12%), а також на виплату одноразової щорічної допомоги (8%).

Іншим вагомим джерелом формування фонду є надходження від підприємств на створення робочих місць для інвалідів, що передбачено законом. Кошти фонду мають строго цільове призначення, здійснення комерційної діяльності не дозволяється.

Фонд охорони навколишнього середовища – є надзвичайно важливим і необхідним фондом. Його призначення – концентрація коштів для фінансування природоохоронних заходів, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я населення. Створений у 1991 році не має статусу юридичної особи, розпорядником його коштів є Мінохорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки. Фонд діє на державному, обласному і місцевому рівні, коштами місцевих підрозділів фонду розпоряджаються місцеві державні адміністрації.

Джерелами формування фонду є:

збір за забруднення навколишнього природного середовища;

штрафи за порушення норм і правим охорони навколишнього середовища;

добровільні внески і пожертвування підприємств, організацій громадян.

Основним джерелом формування фонду є збір за забруднення навколишнього природного середовища, який встановлюється за:

викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;

скиди забруднюючих речовин у водні ресурси і підземні горизонти;

розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.

Ліміти викидів стаціонарними джерелами забруднення встановлюються Мінохорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України у формі видачі дозволів на викиди і скиди строком на 5 років.

Нормативи збору встановлюються Кабінетом України і обчислюються платниками самостійно щоквартально наростаючим підсумком з початку року як добуток затверджених лімітів, фактичних обсягів викидів, нормативів збору, коригувальних коефіцієнтів.

Збір перераховується платниками у співвідношенні: 30% - до державного бюджету; 70% - до місцевих бюджетів. У подальшому, у такому ж співвідношенні збір розподіляється між фондами охорони навколишнього природного середовища.

Головною проблемою даного фонду є недостатність коштів, у середньому 50 млн. грн. За підрахунками вчених економістів для фінансування екологічних програм і проектів потрібно як мінімум у 10 разів більше коштів. Міністерством охорони навколишнього середовища і ядерної безпеки уже розроблені декілька проектів реформування Фонду. З їх прийняттям будуть ефективніше використовуватись кошти і фінансуватись виключно пріоритетні екологічні проекти.

Рекомендована література до теми

І Закони України

1. Конституція України: К.: Преса України, - 1997. – Ст. 85, 95-98, 116, 119.

2. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.98. - №16/98 – ВР // ВВР. – 1998. - №23.

3. Закон України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.97. - № 400/97 – ВР // ВВР. – 1997. - № 37.

4. Закон України “Про внесення зміни до статті 4 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”” від 3.12.97. - № 680/97 – ВР // ВВВ. – 1998. - №11-12.

5. Закон України “Про збір на обов’язкове соціальне страхування” від 26,06,97. - № 402/97 – ВР // ВВР. – 1997. - №37.

6. Закон України “Про внесення зміни до статті 4 Закону України “Про збір на обов’язкове соціальне страхування”” від 3.12.97. - № 686/97 – ВР // ВВР. – 1998. - №14.

7. Закон України “Про систему оподаткування” від 25.06.91. - №1251-ХІІ – ВР // ВВР. – 1991. - №39, с.510.

8. Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, від 23.09.99 № 1105-ХІV.

9. Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, від 2.03.2000 р. №1533 – ІІІ.

10. Закон України “Фонд соціального захисту інвалідів”, від

11. Закон України “Фонд охорони навколишнього природного середовища”, від

ІІ Підручники і навчальні посібники

1. Василик О.Д. Теорія фінансів: Посібник. – К.: НІОС, 2000.

2. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. – К.: - НІОС, 2002.

3. Общая теория финансов / Под ред. Л.А. Дробозиной. – М.: ЮНИТИ, 1995.

4. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія). Навч. посібник – К.: КНЕУ, 1999.

5. Податкова Система України / За ред. Федосова В.М./. – К.: Либідь, 1994.

6. Финансы учебное пособие / Под ред. А.М. Ковалевой /. – М.: Финансы и статистика, 1999.

7. Финансы. Учебник / Под ред. Родионовой /. – М.: Финансы и статистика, 1995.

Семінарське заняття по темі

“Державні цільові фонди”

1. Соціально-економічна сутність державних фондів цільового призначення.

2. Завдання, джерела формування та напрями використання Пенсійного фонду в Україні.

3. Мета і джерела формування фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

4. Розміри внесків до Фону соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

5. Джерела формування і напрями використання фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

6. Формування фонду соціального захисту інвалідів.

7. Фонд охорони навколишнього природного середовища та джерела його формування і використання.

Навчальні завдання індивідуальної роботи

Самостійна робота

Проаналізувати та довести необхідність існування державних цільових фондів

Запитання для перевірки знань

1. Що таке цільовий фонд?

2. Які цільові фонди існують в Україні?

3. Завдання, які вирішує пенсійний фонд?

4. Напрями використання коштів фонду соціального страхування.

5. Шляхи реформування пенсійної системи.

6. Охарактеризувати солідарну та персоніфіковану пенсійну систему.

Самостійна робота студентів

1. Охарактеризуйте систему централізованих фондів цільового призначення.

Назвіть групу соціальних фондів цільового призначення.

Позабюджетні фонди органів місцевого самоврядування і зміни, що відбулися у їх формуванні та використанні.

Тема № 11. ДЕРЖАВНИЙ КРЕДИТ І ДЕРЖАВНИЙ БОРГ

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 56; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!