Суть кредиту, його види

Кредит -це економічні відносини, які виникають між суб’єктами при перерозподілі цінностей, які обов’язково повинні бути повернені.

Існують дві форми кредиту:

1) товарна - проявляється при продажі товару з відстрочкою платежу;

2) грошова - при наданні грошей в позику.

Види кредиту:

1) банківський - це кредитні відносини, де однією із сторін виступають банки. В його сферу входять відносини по мобілізації банками тимчасово вільних грошових засобів господарств та населення, надання позик підприємствам, організаціям і населенню;

2) державний - це кредитні відносини, які обгрунтовують мобілізацію вільних коштів населення для покриття фінансових витрат держави. У ролі кредитора виступає населення;

3) міждержавний - це кредитні відносини, які виникають між країнами у результаті надання державними чи приватними підприємствами однієї країни позики підприємствам другої;

4) споживчий - кредит, який обслуговує сферу особистого споживання населення. Це надання населенню товарів у кредит через торгові організації, банківські суди населенню на будівництво індивідуального і кооперативного житла;

5) міжгосподарський - підприємство-підприємству з оформленням векселя (кредит у товарній формі у вигляді відстрочки платежу за продані товари).

11.2. Економічна суть державного кредиту

Державний кредит - це сукупність врегульованих правом грошових відносин, в яких держава виступає боржником, а населення, підприємства, організації - кредиторами.

Держ. кредит має строк повернення і ціну у формі відсотка. Д.к. відрізняється від банківського. Він, як правило, використовується для покриття дефіциту державного бюджету. Джерелом його повернення і сплати відсотків є доходи бюджету, а не прибутки від вигідного розміру кредиту.

За своєю економічною сутністю державний кредит - це форма вторинного розподілу валового внутрішнього продукту. Його джерелом є вільні кошти населення, підприємств, організацій. Використання держ. кредиту є цілком виправданою формою мобілізації коштів у розпорядження держави. Її доцільність при покритті дефіциту бюджету зумовлена тим, що це має значно менші негативні наслідки для фінансового становища держави, ніж покриття дефіциту за допомогою грошової емісії.

Існування д.к. призводить до появи держ. боргу. Сума його складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань держави (як внутрішніх, так і зовнішніх), включаючи видані гарантії за кредитами, що надаються іноземним позичальниками, місцевим органам влади, державним підприємствам.

Державний борг має економічно обґрунтовані межі. Величина боргу характеризує стан економіки і фінансів держави, ефективність функціонування її урядових структур.

У більшості країн світу величина державного боргу регулюється законодавчо. Граничні розміри державного внутрішнього боргу України, його структуру, джерела і строки погашення встановлює Верховна Рада України одночасно із затвердженням державного бюджету України на наступний рік (на 1998 рік встановлено граничний розмір державного внутрішнього боргу України на 1 січня 1999 року у сумі 16.961.069,9 тис. грн., розмір державних зовнішніх запозичень України у 1998 році для погашення державного боргу та фінансування дефіциту Державного бюджету в сумі 3.079.100 тис. дол США, або 5.850.300 тис. грн.) Державний внутрішній борг гарантується всім майном, що перебуває у загальнодержавній власності.

Державний внутрішній борг складається із заборгованості минулих років та заборгованості, що виникає за борговими зобов’язаннями Уряду України.

Боргові зобов’язання можуть бути:

а) короткострокові - до 1 року;

б) середньострокові - від 1 до 5 років;

в) довгострокові - 5 і більше років;

Умови і порядок випуску державних цінних паперів і регулювання їх обігу визначаються відповідно до Закону України “Про цінні папери і фондову біржу”.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 60; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!