Наукове дослідження. Мета, об'єкти і предмет дослідження. Вимоги до оформлення закінчених робіт.

Мета наукового дослідження – вивчення об'єкта, процесу або явища; установлення їх структури і зв'язків на основі принципів і методів пізнання, а також впровадження у виробництво корисних для людини результатів.

Будь-яке наукове дослідження має свій об'єкт и предмет. Об'єктом наукового дослідження є матеріальна або ідеальна система. Предмет – це структура системи, закономірності розвитку, різні властивості, тощо.

Наукові дослідження класифікують за видами зв'язку з суспільним виробництвом і ступенем важливості для народного господарства. За видами зв'язку з суспільним виробництвом наукові дослідження підрозділяють на роботи, направлені на створення нових технологічних процесів, машин, конструкцій, підвищення ефективності виробництва і т.п. За цільовим призначенням виділяють три види наукових досліджень: фундаментальні, прикладні й розробки.

Фундаментальні дослідження направлені на відкриття й вивчення нових явищ і законів природи, на створення нових принципів дослідження.

прикладні дослідження направлені на знаходження способів використання законів природи для створення нових і вдосконалення існуючих засобів і способів людської діяльності.

У результаті прикладних досліджень на основі наукових понять створюються технічні поняття. Прикладні дослідження, в свою чергу, підрозділяються на пошукові, науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи.

Пошукові дослідження направлені на встановлення чинників, що впливають на об'єкт, відшукання шляхів створення нових технологій і техніки на основі способів, запропонованих у результаті фундаментальних досліджень. У результаті науково-дослідних робіт створюють нові технології, дослідні установки, прилади и т.п. Метою дослідно-конструкторських робіт є підбір конструктивних характеристик, що визначають логічну основу конструкції. Кінцевою метою розробки є підготовка матеріалів прикладних досліджень до упровадження.

За ступенем важливості для народного господарства наукові дослідження підрозділяються на:

· найважливіші роботи, виконувані за спеціальними ухвалами Кабінету Міністрів України;

· роботи, виконувані за планами галузевих міністерств і відомств;

· роботи, виконувані за ініціативою й планами науково-дослідних організацій.

Залежно від джерела фінансування наукові дослідження ділять на держбюджетні й договірні, та що не фінансуються. Держбюджетні наукові дослідження фінансують із засобів державного бюджету. Договірні дослідження фінансують організації-замовники на основі господарських договорів. Такі організації можуть бути як виробничі, так і науково-дослідні.

Дослідження, що не фінансуються, виконуються за договорами про співпрацю.

Вибір напрямку, проблеми, теми наукового дослідження і постановка наукових питань є надзвичайно відповідальним завданням. Актуальні напрями і комплексні проблеми досліджень формулюються в директивних документах уряду нашої країни. Напрям дослідження часто зумовлюється специфікою наукової установи, галуззю науки, де працює дослідник.

При виборі проблем і тем наукового дослідження спочатку на основі аналізу суперечностей досліджуваного напряму формулюють саму проблему і визначають в загальних рисах очікувані результати, потім розробляють структуру проблеми, виділяють теми, питання, призначають виконавців, встановлюють їх актуальність.

Після обґрунтування проблеми й встановлення її структури визначають теми наукового дослідження, кожна з яких повинна бути актуальною, мати наукову новизну, тобто повинна зробити вагомий внесок в науку, бути економічно ефективною для народного господарства. Тому вибір теми повинен базуватися на спеціальному техніко-економічному розрахунку.

Кожний науковий колектив (ВУЗ, НДІ, відділ, кафедра) за традиціями, що склалися, має свій науковий профіль, кваліфікацію, компетентність, що сприяє накопиченню досвіду досліджень, підвищенню теоретичного рівня розробок, якості й економічної ефективності, скороченню терміну виконання дослідження. Разом з тим не можна допускати монополію в науці, оскільки це виключає змагання ідей і може понизити ефективність наукових досліджень.

Важливою характеристикою теми є можливість швидкого впровадження одержаних результатів у виробництво. Особливо важливо забезпечити широке впровадження результатів у масштабах, наприклад, галузі, а не тільки на підприємстві замовника. При затримці впровадження або при впровадженні на одному підприємстві ефективність таких тем істотно знижується.

Вибору теми повинно передувати ретельне ознайомлення з вітчизняними й зарубіжними літературними джерелами даної і суміжних спеціальностей. Істотно спрощується методика вибору тем у науковому колективі, що має наукові традиції і розробляє комплексну проблему.

При колективній розробці наукових досліджень велику роль набувають критика, дискусії, обговорення проблем і тем. У процесі дискусії виявляються нові, ще не вирішені актуальні завдання різного ступеня важливості й об'єму.

Оцінка економічної ефективності теми. Приведені вище вимоги (критерії), що пред'являються до вибору тем, дозволяють всесторонньо оцінити й встановити придатність їх для даної науково-дослідної організації. Проте в ряді випадків при плануванні тем виникає потреба у виборі найперспективніших, економічно обґрунтованих тем. У цьому випадку оцінку необхідності розробки тем необхідно визначати чисельними критеріями, найпростішим з яких є критерій економічної ефективності

k = Еп / Зі, (1.1.)

де Еп – передбачуваний економічний ефект від упровадження; Зі – витрати на наукові дослідження.

Чим більше значення k, тим ефективніша тема й вища її народногосподарська ефективність.

Проте критерій k не враховує обсяг впроваджуваної продукції, період упровадження, тому більш об'єктивним є критерій, обчислюваний за формулою k = СгТ / Зо, (1.2)

де Сг – вартість продукції за рік після освоєння наукового дослідження й впровадження у виробництво; Т – тривалість виробничого впровадження в літах; Зо – загальні витрати на виконання наукового дослідження, дослідне й промислове освоєння продукції і річні витрати на її виготовлення за новою технологією.

Економічність є найважливішим критерієм перспективності теми. Проте при оцінюванні крупних тем за цім критерієм потрібна більш загальна оцінка, що враховує інші показники. В цьому випадку часто використовують експертну оцінку.

Етапи науково-дослідної роботи. Науково-дослідну роботу виконують в певній послідовності. Спочатку формулюють саму тему в результаті загального ознайомлення з проблемою, в рамках якої належить виконати дослідження і розробляють основний початковий передплановий документ – техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) теми. Тільки за наявності такого обґрунтовування можливе подальше планування і фінансування теми замовником. В першому розділі ТЕО теми указують причини розробки (її обґрунтовування), приводять короткий літературний огляд, в якому описують вже досягнутий рівень досліджень і раніше одержані результати. Особливу увагу надають ще не вирішеним питанням, обґрунтовуванню, актуальності й значущості роботи для галузі і народного господарства країни. Такий огляд дозволяє намітити методи вирішення завдання і етапи дослідження, визначити кінцеву мету виконання теми. Сюди входять патентне опрацювання теми і визначення доцільності закупівлі ліцензій.

На стадії складання ТЕО встановлюють область використання очікуваних результатів НДР, можливість їх практичної реалізації в даній галузі, визначають передбачуваний (потенційний) економічний ефект за період вживання нової техніки (залежно від тривалості розробки НДР і ДКР, етапів завершення і впровадження окремих питань). Окрім економічного ефекту в ТЕО указують передбачувані соціальні результати (зростання продуктивності праці, якості продукції, підвищення рівня безпеки і виробничої санітарії, забезпечення охорони природи і навколишнього середовища). В результаті складання ТЕО роблять висновок про доцільність і необхідність виконання НДР і ДКР. Техніко-економічне обґрунтовування затверджує галузеве міністерство. Після затвердження ТЕО конкретизують мету і завдання дослідження. Складають бібліографічний список вітчизняної і зарубіжної літератури, науково-технічних звітів за темою різних організацій відповідного профілю, складаються анотації літературних джерел і у разі потреби реферати за темою, з'ясовуються явища, процеси, предмети, що повинні охопити конкретне дослідження, а також методи дослідження (експериментальні, теоретичні і т.д.).

Метою теоретичних досліджень є вивчення фізичного суті предмету. В результаті обґрунтовують фізичну модель, розробляють математичні моделі й аналізують одержані таким чином попередні результати.

Перед організацією експериментальних досліджень розробляють завдання, вибирають методику і програму експерименту. Його ефективність істотно залежить від вибору засобів вимірювань. При вирішенні цих завдань необхідно керуватися інструкціями і ДСТУ та Гостами.

Затверджені методичні рішення формулюють у вигляді методичних вказівок на проведення експерименту.

Після розробки методик дослідження складають робочий план, в якому вказують обсяг експериментальних робіт, методи, техніку, трудомісткість і терміни.

Після завершення теоретичних і експериментальних досліджень проводять загальний аналіз одержаних результатів, здійснюють зіставлення гіпотези з результатами експерименту. В результаті аналізу розбіжностей уточнюють теоретичні моделі. У разі потреби проводяться додаткові експерименти. Потім формулюють наукові й виробничі висновки, складають науково-технічний звіт.

Наступним етапом розробки теми є впровадження результатів досліджень у виробництво й визначення їх дійсної економічної ефективності. Впровадження фундаментальних і прикладних наукових досліджень у виробництво здійснюють через розробки, що проводять, як правило, в дослідно-конструкторських бюро, проектних організаціях, дослідних заводах і майстернях. Розробки оформлюють у вигляді дослідно-технологічних або дослідно-конструкторських робіт, що включають формулювання теми; мету і завдання розробки; вивчення літератури; підготовку до технічного проектування експериментального зразка; технічне проектування (розробка варіантів технічного проекту з розрахунками й розробкою креслень); виготовлення окремих блоків, їх об'єднання в систему; узгодження технічного проекту та його техніко-економічне обґрунтовування. Після цього виконують робоче проектування (детальне опрацювання проекту); виготовляють дослідний зразок; здійснюють його випробування, доведення й регулювання; стендові і виробничі випробування. Після цього здійснюють доробку дослідного зразка (аналіз виробничих випробувань, переробка й заміна окремих вузлів).

Впровадження завершується оформленням акту економічної ефективності результатів дослідження.

Вимоги до оформлення закінчених науково-дослідних робіт. Виконується згідно ДСТУ-3008-95 Держстандарт України «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». Стандарт використовується для будь-яких науково-дослідних, конструкторських та технологічних робіт.

Вимоги до порядку викладення матеріалу звіту:

1.1 Структура звіту

– вступ;

– основна частина;

– додаток;

– матеріали в кінці звіту.

1.2 Вступ

– обложка;

– титульний лист;

– список авторів;

– реферат;

– зміст;

– скорочені терміни, символи, одиниці.

1.3 Основна частина

– вступ;

– сутність звіту;

– висновки;

– рекомендації;

– література.

1.4 Додаткові матеріали в кінці звіту.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 87; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!