КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Науково-технічна інформація. Робота з науково-методичною літературою
Організаційна структура науки Науковий потенціал України – це сукупність кадрових, матеріально-фінансових та інформаційних ресурсів, об’єднаних певними принципами і структурою урядування. По існуючій класифікації до числа наукових закладів, які складають галузь «Наука і наукове обслуговування», відносяться: 1. Заклади, що виконують науково-дослідну роботу: · академії (окрім учбових), науково-дослідні інститути, обсерваторії, самостійні науково-дослідні лабораторії; · конструкторські організації, що проводять науково-дослідні роботи; · наукові і дослідні станції; · дослідні поля, опорні пункти і експериментальні бази, що проводять наукові роботи; · державні архіви; · наукові заклади по охороні природи (заповідники, ботанічні сади, зоопарки і інші подібні заклади); · музеї, бібліотеки, книжні палати, що проводять наукову роботу. 2. Самостійні конструкторські і проектні організації. 3. Дослідні заводи, що не випускають промислову продукцію на сторону. 4. Гідрометеорологічні служби. 5. Геологічні організації. 6. Організації по обслуговуванню наукових закладів. Найважливішу частину наукового потенціалу країни складають трудові ресурси, тому що від чисельності наукових кадрів, рівня їх професійної підготовки, трудової активності і творчої віддачі залежить ефективність науки в цілому. До числа наукових і науково-педагогічних кадрів відносяться такі категорії працівників: · академіки і члени-кореспонденти академій; · всі, що мають науковий ступінь або наукове звання, незалежно від місця і характеру роботи; · ті, що ведуть науково-дослідну роботу в закладах і науково-педагогічну роботу в вузах; · спеціалісти, зайняті науковою роботою на підприємствах і в проектно-конструкторських організаціях. Науковий потенціал України зосереджений в трьох основних секторах: академічному, галузевому (включаючи заводські дослідні підрозділи) і вузівському. Академічний сектор має найбільш кваліфікованих науковців, серед яких більше 50% складають спеціалісти вищої кваліфікації, тобто доктори і кандидати наук. Академічні організації виконують ведучу роль в виконанні фундаментальних дослідів, в розвитку науки в цілому. Найбільшим по чисельності працівників є галузевий сектор, який включає близько 60% загальної кількості наукових кадрів. В цьому секторі виконується основна частина прикладних досліджень, дослідно-конструкторських, проектних і експериментальних робіт по створенню нової техніки. Інформаційні ресурси є найважливішими складовими частинами наукового потенціалу. Процес наукової діяльності в загальному вигляді можна розглядати як збирання, сприймання, засвоєння, збереження, відтворення, накопичення, помноження наукової інформації, тобто як суму потоків різних форм переробки знань. Під терміном інформація прийнято розуміти відомості, що передаються від одних людей до інших усно, письмово, або яким-небудь іншим чином, а також сам процес передачі або отримання цих відомостей. Розрізняють наукову і науково-технічну інформацію. Під науковою інформацією розуміється відображення відповідних сучасному стану науки об’єктивних закономірностей природи, суспільства і мислення. Джерелом наукової інформації є не тільки спеціальні наукові дослідження, але і всі види активної діяльності людей по перетворенню природи і суспільства. Прийнято поділяти наукову інформацію на види по галузям її отримання і використання: технічна, хімічна, біологічна, соціальна, політична, економічна; і по призначенню: масова, спеціальна. До науково-технічної інформації відносяться відомості про документи і факти, які отримані в ході наукової, науково-технічної, виробничої і суспільної діяльності. Первинний документ, тобто документ, який вміщує вихідну інформацію, є основним носієм інформації. Загальне поняття документу декілька ширше: взагалі під документом розуміють матеріальний об’єкт, що вміщує в зафіксованому вигляді інформацію, оформлену в установленому порядку, і яка має відповідно з чинним законодавством юридичну силу. Розрізняють такі види первинних документів: 1. Видання – це витвір друку, поліграфічно самостійно оформлений, який пройшов редакційно-видавничу обробку, має установлені вихідні відомості і призначений для передачі інформації, що в ньому утримується. 2. Книжне видання – видання у вигляді блоку закріплених в корінці листків печатного матеріалу довільного формату в обкладинці або палітурці. 3. Книга – неперіодичне текстове книжне видання об’ємом більше 48 сторінок. 4. Брошура – неперіодичне текстове книжне видання об’ємом від 4 до 48 сторінок. 5. Листівка – неперіодичне текстове видання об’ємом від 1 до 4 сторінок. 6. Журнал – періодичне текстове видання, що містить статті або реферати по різним науковим питанням, ілюстрації і фотографії, офіційно затверджене в якості виду видання. 7. Бюлетень – періодичне або таке видання, що продовжується і містить короткі офіційні матеріали по питанням, які входять в компетенцію організації, що його випускає. 8. Збірка – видання, яке містить ряд творів одного або декількох авторів, реферати та різні офіційні або наукові матеріали. До книжних видань відносяться наукові, виробничі, учбові і довідкові видання. Наукові видання подані повними збірками творів, вибраними творами, монографіями, збірками наукових праць науково-дослідних закладів, науково-технічних товариств, з’їздів, конференцій, наукових конгресів, нарад, авторефератами дисертацій. Виробничі видання містять опис технології, організації виробництва і досвід експлуатації, принципів дії машин, приладів, механізмів, конструкцій. Учбові видання включають підручники, навчальні і методичні посібники по галузям знань. Вони призначені для систематичного підвищення кваліфікації спеціалістів. Підручник може подавати і нову наукову інформацію. Довідкові видання містять матеріали довідкового характеру, відрізняються від інших видів літератури короткою подачею матеріалу, і призначені для швидкого отримання відомостей наукового, прикладного та інформаційного характеру. До них відносяться енциклопедії, виробничі довідники, словники. До періодичних видань відносяться журнали, бюлетені, періодичні збірки, газети. Періодичні видання – джерела найбільш оперативної і різнобічної первинної друкованої інформації. До патентної документації відносяться: опис винаходу, нормативні акти і інструктивно-методичні матеріали. Державні стандарти являють собою офіційну технічну документацію, яка визначає типи, марки продукції, виготовленої або тієї, що підлягає виготовленню. Крім державних в нашій країні діють також стандарти галузеві та підприємств, а також різні технічні умови і нормалі. Технічні (промислові) каталоги інформують про продукцію, що випускається окремими підприємствами, або групами організацій. До первинних документів відносяться також неопубліковані матеріали, тобто такі матеріали, які створюються в процесі роботи різними організаціями і залишаються в рукописах або розмножуються в невеликих кількостях екземплярів. Наприклад: дисертації, звіти про науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи. В процесі суспільно-історичного розвитку пізнання і перетворення природи і суспільства наукові знання не тільки вироблялись та розвивались, але і систематизувались. Необхідність систематизації була зумовлена накопиченням від покоління до покоління величезної кількості фактів. Можливість спадкоємної передачі знань, набутих в ході людської історії – найважливіше досягнення людства. Не будь його, кожному поколінню прийшлось би спочатку відкривати всі основні закони природи і суспільства.
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 65; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |