Методи програмного рішення технічних задач

Постановка задачі і аналіз технічної системи

Розв’язання технічної проблеми значною мірою залежить від дуже важливого етапу у творчій діяльності – вибору задачі. Якщо в технічній системі виявлена вада і встановлена доцільність її усунення, то це не означає, що зроблено вибір задачі. Це є тільки початок аналізу можливих задач, які взаємозв’язані і взаємообумовлені. Вони являють собою систему задач, зв’язаних з основною задачею усунення виявленої вади. Розкриття структури системи задач здійснюється шляхом виявлення причинно-слідчих зв’язків між ними.

Розглянемо такий приклад. Виявлена вада – великий процент браку прокатної продукції. Причин браку декілька: відхилення геометричних параметрів продукції від номінальних, механічні властивості матеріалу не відповідають технічним умовам, низька якість поверхні продукції. Кожна з цих причин може розглядатися як задача, у якої є свої причини.

Методи програмного рішення технічних задач є найбільш досконалими, науково обґрунтованими і добре зарекомендувавшими себе у практиці технічної творчості. До них належать алгоритм рішення винахідницьких задач (АРВЗ) та узагальнений алгоритм пошуку нових технічних рішень.

АРВЗ застосовує діалектику і системний підхід до процесу технічної творчості і базується на ученні про суперечності. Алгоритм – це комплекс послідовних дій, які виконуються у напрямку рішення технічної задачі. Процес рішення задачі розглядається як послідовність операцій по виявленню, уточненню і подоланню технічних суперечностей. Послідовність, спрямування і активізація мислення досягається орієнтацією на ідеальний кінцевий результат (ІКР), тобто ідеальне рішення, спосіб, пристрій.

Згідно вимогам системного підходу, технічний об’єкт, що удосконалюється, розглядається як цілісна система, яка складається із підсистем, взаємозв’язаних елементів. Одночасно ця система є частиною надсистеми, яка складається з взаємозв’язаних систем. Перед рішенням прямої задачі, зв’язаної з технічним об’єктом, проводиться пошук обхідних задач у надсистемі і вибирається найбільш прийнятний шлях рішення.

При постановці задачі в АРВЗ ураховується те, що джерелом психологічної інерції є технічна термінологія і уявлення об’єкту у просторі і часі. Тому рекомендується формулювати небажаний ефект або головну трудність ситуації, а не вимоги того, що треба зробити. Дію психологічної інерції зменшує також застосування оператора РЧВ (розміри – час – вартість), суть якого полягає у проведенні серії уявних експериментів по зміні розмірів, часу дії (швидкості) і вартості об’єкту від заданої величини до нуля і потім до нескінченності.

Формулювання умов задачі дається по визначеній схемі у термінах, зрозумілих неспеціалістам.

Стратегія рішення задачі по АРВЗ полягає у наступному. Формулюють вихідну задачу (ВЗ) у загальному вигляді. Обробляють і уточнюють її, ураховуючи дію вектора психологічної інерції (ВПІ) та технічні рішення у даній і інших областях техніки.

Викладають умови задачі, які складаються з переліку елементів технічної системи і небажаного ефекту, який учиняється одним із елементів.

Формулюють по визначеній схемі ідеальний кінцевий результат (ІКР). У порівнянні ІКР з реальним технічним об’єктом виявляється технічна суперечність (ТС), а потім її причина – фізична суперечність (ФС).

Поняття про технічну суперечність засновано на тому, що кожна технічна система, машина або процес характеризується комплексом взаємозв’язаних параметрів: вага, потужність, енергоємність тощо. Спроби поліпшити один параметр при рішенні задачі відомими методами чи способами неминуче приводить до погіршення якогось іншого. Таке сполучення поліпшення одних показників з погіршенням інших названо технічною суперечністю.

Суть АРВЗ полягає в тому, щоб шляхом порівняння ідеального і реального виявити технічну суперечність або її причину – фізичну суперечність і усунути їх шляхом перебору відносно невеликого числа варіантів. Шляхом аналізу було визначено, що певний тип суперечностей усувається визначеним невеликим числом «своїх» прийомів. Це дозволило скласти таблицю прийомів подолання технічної суперечності (ППТС). Перехрещення рядка (параметра, який поліпшується) зі стовпцем (параметр, який погіршується) дає сполучення, яке визначає конкретний тип суперечності, яка може бути усунена за допомогою прийомів у відповідних вічках таблиці.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 84; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!