Методика наукових досліджень

Розділ 1

Вступ

Дирда В.І., Овчаренко Ю.М., Толстенко О.В.

Дніпропетровськ

ОСНОВИ НАУКОВОЇ ТВОРЧОСТІ

МІНИСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

Дніпропетровський державний аграрний університет

Кафедра „Надійність та ремонт машин”

В.І. Дирда, Ю.М. Овчаренко, О.В.Толстенко

Підручник

УДК 621. 873 (031)

Підручник з курсу „Основи наукової творчості” /Дніпропетровський державний агарний університет. – Дніпропетровськ, 2013.- 168 c.

Підручник „Основи наукової творчості” складений відповідно до програми курсу „Основи наукової творчості” для напрямку підготовки 6.100102 „Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва”. Підручник відповідає змісту і структурі сучасного курсу «Основи наукової творчості», що входить до складу навчальних програм вищих аграрних закладів освіти ІІІ – ІV рівнів акредитації.

Укладачі:

д.т.н., проф. Дирда В.І.

к.т.н., доц. Овчаренко Ю.М.

к.т.н., доц. Толстенко О.В.

Рецензент:

д.т.н., проф. Чурсінов Ю.О.

Затверджено на засіданні кафедри надійності та ремонту машин (протокол №14 від 20.05.2013 р.)

Затверджено науково-методичною радою факультету механізації сільского господарства (протокол №10 від 29.05.2013 р.)

Дисципліна «Основи наукової творчості (ОНТ)» відноситься до наукової складової програми і освітньо-кваліфікаційної підготовки бакалаврів. Даний курс включений до циклу професійної та практичної підготовки як обов'язковий і зорієнтований на освоєння фундаментального знання, спрямованого на розвиток навичок самостійного проведення наукових досліджень і отримання нових знань.

Дисципліна ОНТ дає студентам базову сукупність інформації та вмінь, що формує у них необхідні знання і навички в області науково-технічної творчості. Дисципліна ОНТ є ядром системи прилучення студентів до творчої роботи і відіграє важливу роль у формуванні особистості сучасного фахівця незалежно від його майбутньої посади. Дисципліна ОНТ ґрунтується на філософії та теорії пізнання і перетворення світу, основах психології і методології творчості, спеціальних знаннях, навичках і уміннях, одержаних студентами при вивченні попередніх дисциплін. У свою чергу, вона є основою для виявлення і розвитку творчих здібностей студентів, постановки і розв'язання ними наукових задач за фахом. Крім того, дисципліна ОНТ дає теоретичну базу для виконання реальних задач науково-дослідної роботи студентів (НДРС). Вона забезпечує необхідне узагальнення додаткових знань і умінь, тих студентів, які постійно займаються науково-дослідною роботою.

XXІ сторіччя ознаменувалось небаченим розвитком науки. Досягнення фундаментальних і прикладних наук такі, що наш час по праву називають часом науково-технічної революції. Наука стала потужною (якщо не єдиною) силою сучасної цивілізації. Її досягнення, її добро для людства очевидні, як, поміж іншим, очевидні і її згубні наслідки в вигляді екологічних криз, велетенських знарядь знищення людей, (хімічної, ядерної, бактеріологічна зброя), мутації генофонду і т. і. Наука проникнула в усі сфери діяльності людини, вона визначає потенціал держави; без науки держава стає другосортною. Більш того, наука стає елітарною; тобто не всі держави можуть дозволити собі розкіш займатися наукою. Звідси все зростаючий розрив між окремими націями і, як слідство, розрив в розвитку держав.

Сучасна наука має три мети: наука заради науки; наука заради пізнання, що виправдує саме існування науки в контексті практичного додатку; і наука як початок, що об’єднає все людство. При цьому особливу роль грає інформатика, що також виступає в трьох видах: як наука, як технологія і як соціальна інфраструктура. Концептуальна структура сучасної науки повинна відображати, передусім, морально-етичні правила суспільства. Духовне життя суспільства повинно бути детерміноване не технологіями матеріального виробництва, а існуванням деякого світового інформаційного поля.

На думку В.І. Вернадського, незмінна наукова істина складає той далекий ідеал, до якого прагне наука. Вернадський розглядав науку як частину історії миру, в якій силою, що штовхає розвиток є духовне життя людства в сполученні з точним знанням. Саме наукове пізнання не є що-небудь закінчене; воно досягається людиною поступово, довгою і завзятою працею; науковий світогляд не є синонімом істини точно так, як не є його релігійні і філософські системи. Всі вони представляють лише підходи до неї, різноманітні прояви людського духу.

Між тим слід підкреслити, що науковий світогляд розвивається в тісному спілкуванні з іншими сторонами людського життя: релігією, філософією. Всі ці прояви життя людини взаємно впливають друг на друга, тісно пов’язані між собою, хоча і займають цілком різноманітні області буття. До науки можна віднести етику, мистецтво, суспільне життя; релігія і філософія займають окрему нішу. Однак в останній час наука владно втручається в область, що раніше відносилася до релігії і філософії.

Положення ускладнюється величезним потоком інформації. Вже у XIX сторіччі Релей (1874 р.) визнавав, що люди зазнають панічного страху при огляді потоку нових знань. Що ж говорити про сучасні «Гімалаї» в науці, коли навіть за допомогою ЕОМ неможливо охопити інформацію у вузькому професійному питанні. Тому все зростаючою стає роль окремих особистостей, що можуть піднятися над рутинними положеннями в науці і дати абсолютно нову ідею, яка відмете всі, що були до цього. З іншого боку, настійною потребою стає колективне рішення проблеми, коли вимагається об’єднання багатьох вузьких фахівців.

Синтез наук призвів до створення раніше невідомих дисциплін, таких, як теорія систем, теорія управління, механіка руйнування і т.і.; з’явилися цілком нові науки: біоніка, кібернетика, евристика і т.і. Ось чому в умовах науково-технічної революції суспільство зобов’язане приділяти науці велику увагу. Однім з аспектів цього складного процесу є науково-дослідна робота студентів.

Студент, як правило, одержує досить різноманітну, широку і велику по обсягу інформацію. Використати її в своїй подальшій практичній діяльності йому не завжди вдається. Причин тому багато, і, передусім, невміння самостійно одержувати нові знання. Тому в усіх розвинених країнах намітилася тенденція до більш самостійного засвоєння знань студентом, до його самостійної творчої роботи.

Мета дисципліни «Основи наукової творчості» (ОНТ) полягає у тому, щоби дати студентам знання про закономірності та методи науково-технічної творчості, створити і розвинути практичні уміння і навички розв'язання реальних задач з постановки, організації, планування і виконання досліджень, а також керування науково-технічною роботою і колективною науковою творчістю.

Основні завдання вивчення дисципліни полягають у наступному:

· дати студентам знання з основних напрямків, закономірностей, змісту і форм наукової творчості, методів планування, організації і керування науковою творчістю та роботою наукових колективів, конкурсного добору наукових проектів, сучасних теоретичних і експериментальних методів пошуку нових інженерних рішень, принципів патентного пошуку і патентування, винахідницької та раціоналізаторської роботи, прав і обов'язків учених як суб'єктів права інтелектуальної власності;

· виявити творчі задатки і розвинути здібності студентів, виробити основні практичні навички й уміння виконувати наукові дослідження і працювати в наукових колективах;

· дати студентам основи сучасних нових методів і засобів проведення наукових досліджень.

· Одержанні при вивченні дисципліни знання та вміння необхідні фахівцеві для вирішення таких професійних завдань:

· розв'язання задач пошуку нових науково-технічних рішень;

· НДРС і виконання досліджень за фахом;

· робота з науково-технічною літературою та інформаційними мережами, пошук науково-технічної і патентної інформації;

· оформлення заявок на винаходи і раціоналізаторські пропозиції;

· використання автоматизованих систем наукових досліджень.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

Знати:

· основні методи наукової і творчої роботи;

· основні напрямки, проблеми і перспективи розвитку науки і техніки;

· принципи пошуку наукової і патентної інформації;

· організаційно-технічні заходи щодо впровадження і практичного використання результатів науково-технічної роботи.

· Вміти:

· вибирати напрямок науково-дослідної роботи у рамках виробничої діяльності підприємства;

· оцінювати актуальність намічених досліджень;

· формулювати мету і завдання дослідження;

· розробляти програму, план і методику проведення досліджень з вибраної теми;

· здійснювати аналітичний огляд джерел науково-технічної інформації за обраною тематикою НДР;

· складати і оформляти реферати, статті, звіти про науково-дослідну роботу та рецензії на них із забезпеченням авторських прав;

· здійснювати пошук нових наукових рішень;

· працювати в наукових колективах;

· виконувати патентний пошук, розробляти, оформляти і подавати заявки на одержання патентів.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 50; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!