Інтелект та пізнання

Основні етапи наукових досліджень

Авторитет вченого визначається результатами його праці, глибокими знаннями в основній і суміжній галузях науки, творчими навиками для виконання наукової роботи і інтелектом. Під інтелектом розуміють рівень мислення, розумовий розвиток особистості.

На сьогодні учений повинен мати наступні якості:

1. Евристичність – займатися творчими задачами, метод рішення яких в нинішній час повністю або частково невідомий.

2. Креативність – творчо вирішувати будь-які задачі.

3. Інтелектуальна мобільність – переходити від одного типу задач до іншого як в своїй галузі знань, так і в суміжній.

4. Наукове передбачення – прогнозування майбутнього стану об’єкту досліджень і застосування окремих методів і знань.

5. Розумність – відкидання застарілих знань і використання з них тих, які зберігають цінність.

6. Незалежність мислення – мислити незалежно від традиційних методів, відсутність схилення перед авторитетами.

7. Самоаналіз – визнання своїх достоїнств і недоліків, розуміння структури і особливостей своєї розумової праці.

Основні признаки інтелекту: нахил, невдоволеність, оптимізм, постановка питання.

Диференціація наук приводить до все більшої спеціалізації ученого у все більше звуженій галузі знань. Тому науковці вимушені об’єднуватись в єдиний колективний інтелект. Для підвищення ефективності колективного інтелекту при його організації слід дотримуватись наступних основних принципів:

1. Комплектність – залучення спеціалістів із різних галузей науки.

2. Віковий принцип – сполучення науковців різних за віком.

3. Фізіологічна, психологічна і моральна сумісність – нахил людей до співпраці.

4. Перманентність – неперервне формування складу колективу.

5. Наукова рівність – вільне висловлювання ідей всіма членами колективу.

6. Контроль – розумна перевірка результатів.

При організації наукового колективу необхідно враховувати індивідуальні особливості інтелекту науковця.

За Х. Гоу і Д. Вудвортом учених-дослідників можна класифікувати по таким восьми типам:

1. Фанатик – захоплений наукою до безпам’ятства, вважає її змістом всього життя, допитливий, невтомний, вимогливий, часто погано уживається з колективом.

2. Піонер – ініціативний, працьовитий, честолюбний, гарний організатор, відкривач нових шляхів, творчих ідей.

3. Діагност – розумний критик, здатний виявити сильні і слабкі сторони наукової праці.

4. Ерудит – володіє гарною пам’яттю, легко орієнтується в різних галузях знань, але натура нетворча, легко піддається авторитету інших.

5. Технік – логік і стиліст, вміє придати закінченість чужій роботі, усвідомлений в обмеженості своїх можливостей, відмінно вживається з колегами.

6. Естет – захоплюється вишуканими рішеннями, трохи зневажливо дивиться на працюючих не так «витончено», не дуже терплячий і працездатний.

7. Методолог – гарно володіє методологією і математичним апаратом, любить обговорити з іншими свої наукові плани, терпляче відноситься до чужих поглядів.

8. Індивідуаліст – уникає праці в колективі і адміністративних функцій, розумний, спостережливий, упертий, захоплений своїми ідеями, але не виявляє особливої енергії для впровадження їх в життя.

Успіх колективного наукового дослідження залежить, в основному, від того, чи створена керівником наукова школа.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 68; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!