Характерні особливості порядку укладення угоди про примирення та угоди про визнання винуватості

Кримінальне провадження на підставі угод

Окресліть судові рішення, які може ухвалити суд за наслідками криміналь­ного провадження за нововиявленими обставинами.

Проаналізуйте порядок здійснення перегляду судового рішення за нововияв­леними обставинами.

Назвіть осіб, які вправі відмовитися від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, та наслідки такої відмови.

Охарактеризуйте порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Проаналізуйте строки звернення про перегляд судового рішення за новови­явленими обставинами.

Визначте коло осіб, які наділені правом подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Назвіть встановлені законом строки перегляду судового рішення за новови­явленими обставинами.

Укажіть підстави для здійснення кримінального провадження за нововиявле­ними обставинами.

Назвіть суди, які здійснюють перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

Розкрийте сутність провадження за нововиявленими обставинами, укажіть його завдання та значення для кримінального провадження.

7. Розкрийте зміст вимог до заяви про перегляд судового рішення за нововияв­леними обставинами.

Глава ЗО і^_^^__^__— Особливі порядки кримінального провадження

Соціально-політичні зміни, що відбулися останнім часом у державі, створили І передумови для реформування системи кримінальної юстиції у напрямі її подальшої! демократизації, гуманізації, посилення захисту прав і свобод людини відповідно до І вимог міжнародних правових актів і зобов’язань нашої країни перед європейським та І світовим співтовариством. Одним із шляхів реформування є спрощення та приско-І рення кримінального провадження, відхід кримінальної політики держави від ви­ключно каральної реакції на вчинене кримінальне правопорушення, розширення! диспозитивності кримінального провадження. У зв’язку із цим у КПК з’явився прин-1 ципово новий інститут кримінального процесуального права - провадження на під- 1 ставі угод, який покликаний розширити можливості сторін у рамках процесу.

Статтею 468 КПК передбачено, що у кримінальному провадженні можуть бути укладені два види угод: а) про примирення між потерпілим та підозрюваним, обви- 1 нуваченим; б) між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання ви- 1 нуватості.

Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої та середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинува­чення незалежно від тяжкості злочину (ч. З ст. 469 КПК).

Закон покладає обов’язок на слідчого, прокурора проінформувати підозрюваного І та потерпілого про їхнє право на примирення, роз’яснити механізм його реалізації та І не чинити перешкод в укладенні угоди про примирення (ч. 7 ст. 469 КПК).

Ініціатором укладення угоди, яка може бути розпочата у будь-який момент після І повідомлення особи про підозру, але не пізніше виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, може бути потерпілий, підозрюваний або обвинувачений. Домов­леності (переговори) стосовно змісту угоди можуть також вести захисник, представник потерпілого, а також будь-яка особа, погоджена сторонами кримінального проваджен­ня, за винятком прокурора, слідчого або судді (частини 1, 5 ст. 469 КПК). Якщо сто­роною кримінального провадження є неповнолітній, то угода укладається за участю його законного представника.

В угоді про примирення зазначаються: дата її укладення, сторони, які обов’язково засвідчують угоду своїм підписом, формулювання підозри чи обвинувачення, його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кри­мінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження об-

Особливі порядки кримінального провадження

ставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкоду­вання чи перелік дій, не пов’язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов’язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узго­джене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвер­дження угоди, передбачені ст. 473 КПК, наслідки невиконання угоди (ст. 476 КПК).

У випадку коли в кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від одного кримінального правопорушення, угода може бути укладена та затверджена лише з усіма потерпілими (ч. 8 ст. 469 КПК). Якщо ж у кримінальному провадженні процесуальний статус потерпілого від різних кримінальних правопорушень мають декілька осіб, а згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма, то угода може бути укладена з одним (кількома) із потерпілих. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), з якими досягнуто згоди, підлягає виділенню в окреме провадження (ч. 8 ст. 469 КПК).

Угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватос­ті може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів не­великої та середньої тяжкості, тяжких злочинів за наявності сукупності таких умов: а) внаслідок вчинення кримінальних правопорушень шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам (у КК використовується термін «громадським»); б) у про­вадженні не бере участь потерпілий (ч. 4 ст. 469 КПК).

Ініціатором укладення угоди, яка може бути розпочата у будь-який момент після повідомлення особи про підозру, але не пізніше виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, може бути прокурор, підозрюваний або обвинувачений (частини 2, 5 ст. 469 КПК). Якщо підозрюваним, обвинуваченим є неповнолітній, то угода укладається за участю його законного представника та захисника.

Вирішуючи питання про укладення угоди, прокурор зобов’язаний врахувати такі обставини: а) ступінь (обсяг і активність) та характер (зміст дій) сприяння підозрю­ваного чи обвинуваченого органам досудового розслідування у кримінальному про­вадженні щодо нього або інших осіб; б) характер і тяжкість обвинувачення (підозри), яке (яка) встановлюється з урахуванням кримінально-правової кваліфікації криміналь­ного правопорушення та фактичних обставин його вчинення; в) наявність суспільно­го інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового проваджен­ня, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, а також у запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень (ст. 470 КПК).

Форма та зміст угоди про визнання винуватості є тотожними угоді про примирен­ня, за винятком того, що в угоді про визнання винуватості замість розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строку її відшкодування чи переліку дій, не пов’язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний, обвинувачений зобов’язані вчинити на користь потерпілого, обов’язково зазначається факт беззастережного ви­знання особою своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення та її обов’язки щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого ін­шою особою (якщо відповідні домовленості мали місце) (ст. 472 КПК).

Глава ЗО

КПК передбачає загальні для двох видів проваджень на підставі угод правила судочинства. Зокрема: а) якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кілько)! підозрюваних, обвинувачених у вчиненні одного або кількох кримінальних правої порушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними, обвиі нуваченими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвиі нувачених. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), з якими досягнуто згоди! підлягає виділенню в окреме провадження (ч. 8 ст. 469 КПК); б) повторне зверненні з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається (ч. 8 ст. 474 КПК)1 в) у межах кримінального провадження на підставі угод суд обов’язково повинен! врахувати наявність можливості звільнення особи від кримінальної відповідальності, наслідки якого можуть бути більш сприятливими для обвинуваченого; д) результатом! реалізації сукупності дій по укладенню сторонами угоди та затвердженню її судомі є окремі процесуальні обмеження, пов’язані з можливістю учасників судового про-| вадження оскаржувати вирок на підставі угоди в апеляційному та касаційному по! рядку, а також позбавлення (відмова) від певних прав, зазначених в ст. 473 КПК.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 182; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!