Категорії осіб І

Кримінальне провадження щодо окремої

Правила про дію КПК за колом осіб, що знаходяться в логічному зв’язку із загаль-ноправовим принципом рівності перед законом та судом, передбачають однакову дію І кримінального процесуального закону щодо будь-якої особи, незалежно від ознак І раси, кольору шкіри, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального! походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять,! а також мовних чи інших ознак (ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 10 КПК).

Разом з тим існує певна категорія громадян (народні депутати, судді, адвокати та ін.), діяльність яких спрямована на забезпечення належного функціонування основних! державних інститутів, підтримання сталості суспільних відносин у цілому. З метою! створення дієвого механізму безперешкодного та ефективного здійснення ними своїх! функцій на законодавчому рівні передбачені додаткові гарантії їх діяльності. Відпо-І відний правовий режим не є особистим привілеєм, має публічно-правовий характері що покликаний встановити перепони незаконному втручанню у виконання професій-! них обов’язків вказаних суб’єктів. Зокрема, сфера кримінальних процесуальних від-І носин передбачає певну специфіку кримінального провадження щодо: 1) народного! депутата України; 2) судді КСУ, професійного судді, а також присяжного, народного! засідателя на час здійснення ними правосуддя; 3) кандидата у Президенти України; 4) Уповноваженого ВР України з прав людини; 5) Голови Рахункової палати, його І першого заступника, заступника, головного контролера та секретаря Рахункової па- 1 лати; 6) депутата місцевої ради; 7) адвоката; 8) Генерального прокурора України, його І заступника (ст. 480 КПК).

Особливий порядок кримінального провадження застосовується також і стосовно голів сільських, селищних та міських рад, які не віднесені до жодної вищезазначеної І категорії, але які згадуються в ст. 481 КПК та на яких відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 р.1 поширюються повноваження та га­рантії депутатів рад, передбачені ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 р Д якщо інше не встановлено законом.

1 Відом. Верхов. Ради України. - 1997. - № 24. - Ст. 170.

2 Відом. Верхов. Ради України - 2002. - № 40. - Ст. 290.

Особливі порядки кримінального провадження

Аналізуючи правові приписи, зазначені в гл. 37 КПК, треба враховувати, що, по-перше, встановлена специфіка кримінального провадження стосується лише випадків, коли особи, зазначені в ст. 480 КПК, мають процесуальне положення підозрюваного чи обвинуваченого. Процедура їх участі в кримінальному прова­дженні в якості інших учасників визначається іншими статтями КПК (наприклад, п. 7 ч. 2 ст. 65 КПК) або не встановлюється взагалі. По-друге, порядок криміналь­ного провадження щодо осіб, зазначених у ст. 480 КПК, відбувається у відповід­ності із загальними положеннями КПК, під час якого враховуються особливості, зазначені в гл. 37 КПК. По-третє, особливості провадження, що містяться в гл. 37 КПК, також диференційовані залежно від статусу особи, який вона має, здійсню­ючи певні державні або суспільні функції. По-четверте, для правильного розумін­ня специфіки кримінального провадження щодо окремих категорій осіб, положен­ня гл. 37 КПК треба розглядати в нерозривному зв’язку з іншими законами, які комплексно визначають правову основу їх діяльності (наприклад, «Про судоустрій та статус суддів», «Про прокуратуру», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ін.). Кожному із цих нормативних актів притаманний свій основний предмет правового регулювання. Питання ж кримінального процесу, що в них включені, мають не основне значення, вони фрагментарні, оскільки окреслені у зв’язку з ре­гламентацією не кримінальних процесуальних, а організаційних і спеціальних питань.

Враховуючи викладене, системно визначимо особливості кримінального прова­дження щодо кожної категорії осіб, про яких згадується в ст. 480 КПК.

1. Особливості кримінального провадження щодо народного депутата України встановлюються Конституцією, КПК, ЗУ «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 р.1, ЗУ «Про регламент Верховної Ради України» від 10 лю­того 2010 р.2 Офіційне тлумачення окремих положень міститься в рішеннях КСУ: у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень ч. З ст. 80 Конституції (справа про депутатську недоторканність) № 1-15/99 від 27 жовтня 1999 р.3; у справі за конституційним по­данням 56 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частин 1, 3 ст. 80 Конституції, ч. 1 ст. 26, частин 1, 2, 3 ст. 27 ЗУ «Про статус народного депутата України» та за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ про офіційне тлумачення положення ч. З ст. 80 Конституції стосовно затримання народного депутата України (справа про гарантії депутатської недоторканності) № 1-15/2003 від 26 червня 2003 р.4; у справі за конституційним поданням Прези­дента України про офіційне тлумачення положень частин 2, 3 ст. 17, ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про статус народного депутата України» (справа про гарантії діяльності народно­го депутата України) № 1-14/2003 від 10 квітня 2003 р.5

1 Там само. - 1993. -№3.- Ст. 17.

2 Там само.-2010.-№ 14.- Ст. 133.

3Офіц. вісн. України. - 1999. - № 44. - Ст. 71.

4 Там само.-2003.-№ 28. -Ст. 1381.

5 Там само. -2003. -№ 17. - Ст. 789.

Глава ЗО

Зокрема, особливостями кримінального провадження є:

- притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України, його затримання або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту не може бути здійснено без згоди ВР України (ч. 2 ст. 482 КПК, ч. 1 ст. 27 ЗУ від 17 листопада 1992 p.). Процедура надання відповідної згоди ВР України встановлена гл. 35 Регламенту ВР України;

- досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених народними депутатами, будуть здійснювати слідчі органів державного бюро розслідувань, а до моменту створення відповідного органу - слідчі органів прокуратури (ч. 4 ст. 216 КПК, і ч. 1 розд. X «Прикінцеві положення», ч. 1 розд. XI «Перехідні положення», ч. 1ст.9 ЗУ «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р.1;

- обшук, затримання народного депутата України чи огляд його особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також порушення таємни­ці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосу­вання інших заходів, у тому числі негласних слідчих дій, що відповідно до закону І обмежують права і свободи народного депутата України, допускаються лише, у разі І коли ВР України надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності, І якщо іншими способами одержати інформацію неможливо (ч. З ст. 482 КПК, ч. 2 ст. І 27 ЗУ від 17 листопада 1992 p.);

- письмове повідомлення про підозру народному депутату України здійснюється 1 Генеральним прокурором України (п. 2 ч. 1 ст. 481 КПК);

- судове провадження здійснюється у складі суду, визначеному відповідно до ч. 9 ] ст. 31 КПК, а саме: у суді першої інстанції - колегіально судом у складі трьох про-1 фесійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, а у разі 1 здійснення кримінального провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбаче-1 но довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних І у складі двох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше І п’яти років, та трьох присяжних; в апеляційному порядку - колегіально судом у скла-1 ді п’яти професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше семи І років; у касаційному порядку - колегіально судом у складі семи професійних суддів, 1 які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років.

У разі якщо в суді, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримі­нальне провадження, неможливо утворити законодавчо визначений склад суду, кри- І мінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому І можливо його утворити.

Повноваження народного депутата припиняються достроково у разі набрання за­конної сили обвинувальним вироком щодо нього (п. 2 ч. 1 ст. 4 ЗУ від 17 листопада; 1992 р.).

2. Особливості кримінального провадження щодо судді КСУ, професійного судді, присяжного та народного засідателя на час здійснення ними правосуддя визначають- І ся Конституцією, КПК, ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» від 22 жовтня 2010 р.2,1

1 Відом. Верхов. Ради України. - 1993. - № 52. - Ст. 490.

2 Там само.-2010.-№ 41^5.-Ст. 529.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 69; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!