Провадження в суді апеляційної інстанції

Повноваження суду ш.ел-ційнйінсгм.цН

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної І скарги у кожному конкретному випадку залежать від того, в яких межах перегляда­лося рішення суду першої інстанції, чи були встановлені порушення закону і який саме характер вони мають.

Залежно від предмета апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції має І право прийняти одне з рішень, передбачених ст. 407 КПК.

Зокрема, за результатами розгляду апеляційних скарг на вироки або ухвали суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити вирок або ухвалу без змін;

2) змінити вирок або ухвалу;

3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;

4) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу;

5) скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження;

6) скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. ' Якщо при прийнятті одного з вищевказаних рішень виникає загроза погіршення і

становища обвинуваченого, суд апеляційної інстанції вправі прийняти таке рішення 1 лише за умови, що з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.

1Інформаційний лист ВССУ «Про деякі питання порядку здійснення судового провадження з пере­гляду судових рішень у суді апеляційної інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» від 21.11.2012.

Якщо суд апеляційної інстанції встановить, що вимоги особи, яка подає апеляцій­ну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, суперечать обставинам, як тим, що були вста­новлені судом першої інстанції, так і новим, які подані учасниками кримінального провадження чи витребувані власне судом, а судове рішення відповідає вимогам за­конності, обґрунтованості й вмотивованості, вирок або ухвала суду першої інстанції залишаються без змін.

У передбачених законом випадках суд апеляційної інстанції може змінити вирок або ухвалу суду. Відповідно до ч. 1 ст. 408 КПК зміна вироку може мати місце при необхідності: пом’якшення призначеного покарання, коли апеляційний суд визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушен­ня та особі обвинуваченого; зміни правової кваліфікації кримінального правопору­шення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відпо­відальність про менш тяжке кримінальне правопорушення; зменшення сум, які під­лягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію правопорушення; в інших випадках, коли зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.

Ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру суд апеляційної інстанції може змінити у випадах зміни правової кваліфікації діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, і застосування статті (частини статті) цього закону, яка передбачає відповідальність за менш тяжке діяння та пом’якшення виду примусових заходів медичного або виховного характеру.

Вирок або ухвала змінюються або скасовуються з підстав, вказаних у ст. 409 КПК. Такими підставами є: 1) неповнота судового розгляду; 2) невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального прова­дження; 3) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 4) не­правильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 5) невід­повідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Указані у ст. 409 КПК підстави для скасування або зміни судового рішення мають назву «апеляційні підстави». їх перелік у законі є вичерпним.

Неповнота судового розгляду (ст. 410 КПК). Неповним визнається судовий роз­гляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з’ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема у разі, якщо:

1) судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для під­твердження чи спростування обставин, з’ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення;

2) необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, вста­новлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження має місце, якщо:

Глава 26

1) висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судової* розгляду;

2) суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; і

3) за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків! суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув! інші;

4) висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності. І
Вирок та ухвала підлягають скасуванню чи зміні із зазначених підстав лише тодії

коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального прова-І дження вплинула чи могла вплинути на вирішення питання про винуватість або неї винуватість обвинуваченого, на правильність застосування закону України про кри-| мінальну відповідальність, на визначення міри покарання або застосування примусо-І вих заходів медичного чи виховного характеру (ст. 411 КПК).

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такії порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити за- 1 конне та обґрунтоване судове рішення.

Судове рішення в будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо:

1) за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито;

2) судове рішення ухвалено незаконним складом суду;

3) судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, І передбачених ст. 381 КПК, або прокурора, крім випадків, коли його участь не е обов’язковою;

4) судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є І обов’язковою;

5) судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не І повідомленого про дату, час і місце судового засідання;

6) порушено правила підсудності;

7) у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний І носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції (ст. 412 КПК).

Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідала І ність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є:

1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню;

2) застосування закону, який не підлягає застосуванню;

3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту;

4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею І (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК).

Невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі І обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встанов­лені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відпо­відальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м’якість або через суворість (ст. 414 КПК).

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 112; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!