Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Провадження в суді апеляційної інстанції




Перегляду процесуальних рішень судом апеляційної інстанції 1

Процесуальний порядок, строки та межі

Провадження в суді апеляційної інстанції включає дві частини: підготовка до апеляційного розгляду (ст. 401 КПК) та апеляційний розгляд (ст. 405 КПК). У свою чергу, процедура апеляційного розгляду складається з таких етапів: 1) відкриття апе­ляційного провадження; 2) висловлення доводів сторонами; 3) судових дебатів; 4) остан­нього слова обвинуваченого; 5) ухвалення і проголошення судового рішення.

Якщо апеляційна скарга відповідає вимогам, викладеним у ст. 396 КПК, і відсут­ні будь-які інші перешкоди, суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття апе-


ляційного провадження. Протягом десяти днів після відкриття апеляційного прова­дження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суддя-доповідач має вчинити організаційно-розпорядчі дії щодо підготовки до апеляційного розгляду, передбачені в ст. 401 КПК. Ці дії спрямовані на забезпечення своєчасного та правиль­ного апеляційного розгляду й полягають у такому:

1) учасникам судового провадження надсилаються копії ухвали про відкриття апеляційного провадження разом із копіями апеляційних скарг, інформацією про їхні права та обов’язки. Така інформація може міститися в ухвалі про відкриття апеляцій­ного провадження або у супровідному листі, який надсилається учасникам судового провадження1;

2) встановлюється строк, протягом якого подаються заперечення на апеляцію;

3) учасникам судового провадження пропонується подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовуються за клопотанням апелянта;

4) вирішуються інші клопотання, у тому числі щодо обрання, зміни або скасуван­ня запобіжного заходу;

5) вирішуються всі інші питання, необхідні для апеляційного розгляду.

Про будь-яке судове рішення, прийняте під час підготовки до апеляційного роз­гляду, суддя-доповідач постановляє ухвалу, копія якої надсилається учасникам судо­вого провадження.

Після виконання підготовчих дій до апеляційного розгляду суддею-доповідачем постановляється ухвала про закінчення підготовки та призначення апеляційного роз­гляду.

В Інформаційному листі ВССУ від 21.11.2012 «Про деякі питання порядку здій­снення судового провадження з перегляду судових рішень у суді апеляційної інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» вказано, що в такій ухвалі зазначається час та місце розгляду кримінального провадження, вирішуються питання щодо необхідності обов’язкової явки сторін або інших учасників криміналь­ного провадження, доставки обвинуваченого, який утримується під вартою, тощо.

Строк, у межах якого може бути призначено апеляційний розгляд, має бути розум­ним та достатнім для належної підготовки та подання учасниками провадження за­перечень, витребування необхідних документів, доставки засудженого тощо.

З метою захисту прав і законних інтересів обвинуваченого та недопустимості по­гіршення його становища у ч. 4 ст. 401 КПК закріплені випадки, коли він підлягає обов’язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді. Зо­крема, обвинувачений підлягає обов’язковому виклику:

1) коли в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища (необхідно застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суво­ріше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбуття по­карання, збільшити суми, які підлягають стягненню; скасувати виправдувальний вирок; скасувати ухвалу суду першої інстанції про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру у зв’язку з необхідністю застосувати закон про

1 Див.: Інформаційний лист ВССУ «Про деякі питання порядку здійснення судового провадження з перегляду судових рішень у суді апеляційної інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» від 21.11.2012.


Глава 26

більш тяжке діяння та суворіший вид примусових заходів медичного чи виховно™ характеру; скасувати ухвалу суду першої інстанції про відмову в застосуванні при­мусових заходів медичного чи виховного характеру та закриття кримінального про-вадження щодо неосудного або неповнолітнього з тих мотивів, що вони не вчинили діяння, передбачене КК);

2) якщо суд визнає участь обвинуваченого обов’язковою в апеляційному розгляді;

3) коли обвинувачений, який утримується під вартою, заявив клопотання про І участь в апеляційному розгляді.

Виклик учасників судового провадження до суду апеляційної інстанції здійсню-ється в загальному порядку, встановленому ст. 134 КПК.

Апеляційний розгляд відбувається за правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених гл. 31 КПК.

Судове засідання відкривається суддею-доповідачем у призначений для апеляцій! ного розгляду час, при цьому оголошується про розгляд відповідного кримінального провадження.

На секретаря судового засідання покладається обов’язок здійснити низку дій під-готовчого та перевірочного характеру, а саме:

1) доповісти суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідом-лених осіб прибув у судове засідання;

2) встановити їх особи;

3) перевірити повноваження захисників та представників;

4) з’ясувати, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і по­відомити причини їх неприбуття, якщо вони відомі;

5) повідомити про здійснення повного фіксування апеляційного розгляду, а також про умови фіксування судового засідання.

Після виконання вказаних дій суддя-доповідач оголошує склад суду, прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, цивільного І відповідача, представників та законних представників, перекладача, експерта, спеці- 1 аліста, секретаря судового засідання, роз’яснює учасникам судового провадження! право відводу і з’ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід.

Далі судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь в апеляційному роз­гляді, пам’ятку про їхні права та обов’язки. Це необхідно робити обов’язково, незва- 1 жаючи на те, що на попередніх стадіях кримінального процесу учасники судового провадження вже були поінформовані про свої права та обов’язки, оскільки апеляцій- 1 не провадження має власні особливості та в ньому можуть брати участь нові учасни­ки. Коли всі особи, які беруть участь в апеляційному розгляді, ознайомилися з пам’яткою, суддя-доповідач з’ясовує, чи зрозумілі їм їх права та обов’язки, і в разі необхідності роз’яснює їх.

Надалі суддя-доповідач з’ясовує, чи є клопотання в осіб, які беруть участь в апе­ляційному розгляді, і вирішує їх. В апеляційній інстанції клопотання сторін можуть стосуватися дослідження доказів, відкладення апеляційного розгляду, відмови від апеляційної скарги чи заперечення на неї тощо. Якщо клопотання не заявлялися, суддею-доповідачем у необхідному обсязі доповідається зміст оскарженого судового рішення, наводяться доводи учасників судового провадження, викладені в апеляційних


Провадження в суді апеляційної інстанції

скаргах та запереченнях, і з’ясовується, чи підтримують свої апеляційні скарги особи, які їх подали.

Після виконання вказаних дій учасники апеляційного розгляду висловлюють свої доводи. Як правило, перше слово надається особі, яка подала апеляційну скаргу. У ви­падку коли судове рішення оскаржили обидві сторони, першим висловлює доводи обвинувачений, після цього слово надається іншим учасникам судового провадження.

Сторони та інші учасники кримінального провадження обов’язково сповіщаються про дату, час і місце апеляційного розгляду, тому їх неприбуття без поважних причин не є перешкодою для проведення розгляду. Якщо ж до судового засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких є обов’язковою, апеляційний роз­гляд підлягає відкладенню.

За результатами апеляційного розгляду суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції. Якщо в апеляційному розгляді брав участь обвинувачений, перед виходом суду до нарадчої кімнати йому надається останнє слово.

Свобода оскарження судових рішень є однією з гарантій правосуддя. У свою чер­гу, особа, яка оскаржує судове рішення, також вільна у виборі щодо її участі в апеля­ційному розгляді. Так, ч. З ст. 396 КПК встановлено, що коли особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона зазначає це в апеляційній скарзі. Якщо ж всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності, то суд апеляційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження (ч. 1 ст. 406 КПК). Однак під час письмового провадження може виникнути необхідність провести апеляційний розгляд. У такому разі суд апеляційної інстанції своєю ухвалою призначає такий розгляд. Копії судово­го рішення, ухваленого за результатами письмового апеляційного провадження, про­тягом трьох днів з дня його підписання надсилаються учасникам судового проваджен­ня (ч. З ст. 406 КПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Під межами перегляду судом апеля­ційної інстанції розуміється той обсяг, у якому відбувається перевірка оскарженого судового рішення. Водночас законодавство не виходить з остаточної незмінності меж перегляду судом апеляційної інстанції, адже ч. 2 ст. 404 КПК передбачене право суду виходити за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинува­ченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових за­ходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає під­стави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов’язаний прийняти таке рішення.

ВССУ наголошує, що за наявності відповідного клопотання учасників криміналь­ного провадження суд апеляційної інстанції зобов’язаний:

- повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, якщо вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушен­нями;

- дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, лише у випад­ку, якщо під час розгляду в суді першої інстанції було клопотання про дослідження таких доказів;


Глава 26

- дослідити докази, які стали відомими після ухвалення рішення судом першої
інстанції. При цьому слід мати на увазі, що такі докази можуть бути подані учасни-І
ками судового провадження або витребувані судом за наявності відповідного клопо-І
тання учасника кримінального провадження при підготовці до апеляційного розгляду'.

З аналізу положень ч. З ст. 404 КПК та зазначених роз’яснень ВССУ випливає, іщ>| апеляційна інстанція уповноважена:

- повторно досліджувати обставини (якщо вони досліджені судом першої інстан­ції неповністю або з порушенням);

- по-новому досліджувати докази (якщо вони не досліджувалися судом першої інстанції, але про дослідження таких доказів учасниками судового провадження булі заявлені клопотання при розгляді в суді першої інстанції або про них стало відомі після ухвалення оскаржуваного судового рішення).

Важливою гарантією захисту прав та законних інтересів обвинуваченого є прави-ло, сформульоване в ч. 4 ст. 404 КПК щодо заборони суду апеляційної інстанції роз-І глядати обвинувачення, що не було висунуте в суді першої інстанції. Тобто предметом Г апеляційного перегляду може бути виключно обвинувачення, що висувалося в суді першої інстанції.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 124; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.