Провадження в суді апеляційної інстанції

Т

змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення і застосувати статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення.

Погіршення становища обвинуваченого можливе лише за умови поданої з цих підстав апеляційної скарги шляхом ухвалення судом апеляційної інстанції власного вироку у таких випадках:

1) при необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопо­рушення чи збільшення обсягу обвинувачення;

2) при необхідності застосування більш суворого покарання;

3) при скасуванні необгрунтованого виправдувального вироку суду першої ін­станції;

4) при неправильному звільненні обвинуваченого від відбування покарання.

Ще одним проявом дії правила про недопустимість погіршення правового стано­вища обвинуваченого в суді апеляційної інстанції є положення, яке полягає в такому: розглядаючи справу за апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції не має права, повертаючи її на новий судовий розгляд, в ухвалі давати вказівки, виконання яких призведе до погіршення правового становища особи, стосовно якої здійснюється апеляційне провадження.

При цьому суд першої інстанції під час нового розгляду справи певним чином обмежений у застосуванні закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та у можливості посилити покарання. Відповідно до ст. 416 КПК, ухвалюючи обвину­вальний вирок за результатами нового розгляду, суд першої інстанції може застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилити покарання лише у випадку, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потер­пілого чи його представника і причиною скасування стала необхідність застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи необхідність посилити по­карання. Це правило поширюється також на вирішення судом першої інстанції при новому розгляді питання про застосування примусових заходів медичного або ви­ховного характеру після скасування судом апеляційної інстанції ухвали про їх засто­сування чи відмову у застосуванні, тобто суд першої інстанції має право кваліфікува­ти діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, як більш тяжке лише за умови, якщо на цій підставі було подано апеляційну скаргу прокурором або потерпілим чи його представником.

Питання реалізації недопустимості погіршення правового становища обвинува­ченого в суді апеляційної інстанції тісно пов’язане також і з обсягом перевірки мате­ріалів кримінального провадження апеляційним судом. Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції зобов’язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, лише за наявності клопотань учасників судового провадження та за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої ін­станції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового проваджен­ня заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

При цьому розглядати обвинувачення, що не було висунуте в суді першої інстан­ції, суд апеляційної інстанції не має права.

Глава 26

Судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції переглядає у ме-1 жах апеляційної скарги. За межі апеляційних вимог суд апеляційної інстанції мас право вийти, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щоді якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або ви-І ховного характеру Така позиція законодавця вбачається виправданою, оскільки можутЛ виникати ситуації, коли необхідно перекваліфікувати дії особи на статтю (частин,, пункт статті КК), яка передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне право-1 порушення, а сама особа через власну необізнаність у питаннях кваліфікації, за від-і сутності захисника, клопоче тільки про пом’якшення призначеного їй покарання.!

Крім того, суд апеляційної інстанції не лише має право, але і зобов’язаний прий-І няти рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, якщо! розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття такого рішення.

Наведені положення закону надають суду апеляційної інстанції можливість ви-І правити судові помилки, які лежать поза межами апеляційних вимог заінтересованої І сторони, і тим самим здійснити судовий захист прав і законних інтересів учасників І кримінального провадження.

Ще одним питанням, що тісно пов’язане з дією правила недопустимості погір-шення правового становища обвинуваченого в суді апеляційної інстанції, є питання! про зміст змін і доповнень до апеляційної скарги. Якщо, за загальним правилом, осо- 1 ба, яка подала апеляційну скаргу, відповідно до ст. 403 КПК до початку апеляційного І розгляду має право змінити та/або доповнити її, не змінюючи при цьому її спрямова- 1 ність, то внесення до апеляційної скарги змін, які тягнуть за собою погіршення право- 1 вого становища обвинуваченого, за межами строків на апеляційне оскарження неї допускається. Не можна також подавати додаткові доводи, які спрямовані на погір- 1 шення становища обвинуваченого, або ставити в них питання про скасування вироку І щодо засудженого, про якого не йшлося в апеляційній скарзі.

Таким чином, недопустимість погіршення правового становища обвинуваченого в суді апеляційної інстанції - це не тільки важлива гарантія права обвинуваченого на І захист та свободи оскарження рішення, але водночас і гарантія правосуддя, оскільки і є ефективним засобом виявлення і виправлення порушень закону в діяльності органів! досудового розслідування і судів першої інстанції.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 65; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!