Скарги, її зміна і доповнення

Провадження в суді апеляційної інстанції

няні до них прокурори, їх заступники. Генеральний прокурор України, прокурори АРК, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступ­ники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної скарги, вне­сеної ними або прокурорами нижчого рівня (ч. 4 ст. 36 КПК).

У всіх учасників апеляційного провадження зберігаються права відповідно до їх процесуального статусу на попередніх стадіях кримінального провадження. Разом з тим у зв’язку з участю в апеляційному провадженні їм надаються й додаткові права, що притаманні цій стадії кримінального провадження та забезпечують можливість захисту власних інтересів, зокрема право давати пояснення і підтримувати подану апеляційну скаргу; право її змінити, доповнити чи відкликати тощо.

Предметом апеляційного оскарження можуть бути ухвалені судами першої інстан­ції вироки та постановлені ухвали, які не набрали законної сили, у тому числі ухвали, постановлені слідчим суддею під час досудового розслідування.

Апеляційна скарга може бути подана на такі рішення, ухвалені (постановлені) судом першої інстанції:

1) обвинувальні і виправдувальні вироки. При цьому слід мати на увазі, що вирок
суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження, перед­
баченого статтями 381 та 382 КПК, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку
з підстав: а) розгляду справи за відсутності учасників судового провадження; б) не-
дослідження доказів у судовому засіданні; в) оспорення встановлених досудовим
розслідуванням обставин.

Не може бути оскаржене в апеляційному порядку судове рішення суду першої інстанції лише з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.Зст. 349 КПК;

2) ухвали про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медич­ного або виховного характеру;

3) інші ухвали у випадках, передбачених КПК, до яких слід віднести такі: про за­криття кримінального провадження (ст. 284 КПК); про закриття кримінального про­вадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності (ст. 288 КПК); про роз’яснення судового рішення або відмову в його роз’ясненні (ст. 380 КПК); про скасування вироку, яким була затверджена угода, або про відмову у скасуванні такого вироку (ст. 476 КПК); про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру (ст. 516 КПК); про вирішення питань, пов’язаних із виконанням вироку (ст. 539 КПК); стосовно виконання вироку суду іно­земної держави (ст. 603 КПК); за результатами розгляду судом питання про приведен-

Глава 26

ня вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України (ст. 610 КПК).

Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до! ухвалення (постановления) судових рішень, які вирішують справу по суті (вирок! ухвала про закриття справи, ухвала про застосування примусових заходів медичної або виховного характеру), окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, ви­значених КПК (зокрема, таким випадком є можливість оскарження рішення суду зі результатами підготовчого судового засідання про повернення прокурору обвинувші ного акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховної го характеру).

В апеляційному порядку можуть бути також оскаржені ухвали слідчого судді у ви-1 падках, передбачених КПК. Зокрема, до таких належать ухвали слідчого судді: пр| відмову у наданні дозволу на затримання (п. 1 ч. 1 ст. 309 КПК); про застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні (п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК); про продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні (п. З ч. 1 ст. 309 КПК); про застосування запобіжного заходу у ви­гляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні (п. 4 ч. 1 ст. 309 КПК); про! продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні (п. 5 ч. і ст. 309 КПК); про поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або віді мову в такому поміщенні (п. 6 ч. 1 ст. 309 КПК); про продовження строку тримання! особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні (п. 1 ч. 1 ст. 309 КПК); про направлення особи до медичного закладу для проведення пси-І хіатричної експертизи або відмову у такому направленні (п. 8 ч. 1 ст. 309 КПК); про! арешт майна або відмову у ньому (п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК); про тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчуюті користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за від! сутності яких фізична особа-підприємець чи юридична особа позбавляються можли-І вості здійснювати свою діяльність (п. 10 ч. 1 ст. 309 КПК); про відсторонення від! посади або відмову у ньому (п. 11 ч. 1 ст. 309 КПК); про відмову у задоволенні скар­ги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги нарі-1 шення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження! по ній (ч. 2 ст. 309 КПК); про застосування тимчасового арешту (ст. 583 КПК); прої застосування екстрадищйного арешту (ст. 584 КПК); за результатами розгляду скарги на рішення про видачу особи (ст. 591 КПК).

Залежно від предмета оскарження КПК передбачає два порядки подачі апеляційної скарги: 1) через суд, який ухвалив рішення (тобто через суд першої інстанції); 2) безпо-1 середньо до суду апеляційної інстанції. Через суд, який ухвалив рішення, апеляційна скарга подається на всі судові рішення, ухвалені судом першої інстанції. Апеляційна скарга на ухвали слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Залежно від предмета оскарження кримінальним процесуальним законодавством встановлені такі строки для оскарження судових рішень:

- на вирок або ухвалу про застоствання чи відмову у уастосуванні примусових и заходів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх про­голошення;

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 57; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!