Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

І

татки під час судового засідання; 3) з дозволу головуючого ставити запитання обі нуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;!, просити головуючого роз’яснити норми закону, що підлягають застосуванню підч* вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засідаї ні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.

До процесуальних обов’язків присяжного належать: 1) правдиво відповісти! запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкої передбачених КПК або законом, для його участі у судовому розгляді, його стосунки з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необ-1 хідну інформацію про себе; 2) додержуватися порядку в судовому засіданні і викону-і вати розпорядження головуючого; 3) не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду; 4) не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних! дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього; 5) не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням; 6) не розголошу-вати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв’язку з виконанням його обов’язків.

Однією з особливостей провадження в суді присяжних у порядку статей 387,388І КПК є відбір присяжних та приведення їх до присяги.

Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання. Головуючий 1 повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз’яснює їм права таї обов’язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має пра-| во заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, указавши на причину! цього, та заявити собі самовідвід.

Головуючий з’ясовує, чи немає передбачених КПК або законом підстав, які пере­шкоджають залученню громадянина як присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов’язків, а так само для звільнення присяжних І від виконання їх обов’язків за їх усними чи письмовими заявами. Для з’ясування об- І ставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, І потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним від- І повідні запитання.

Відвід присяжному також можуть заявити учасники судового провадження з під- І став, передбачених статтями 75 і 76 КПК.

Усі питання, пов’язані зі звільненням присяжних від участі в судовому розгляді, а також із самовідводом і відводом присяжних, вирішуються ухвалою суду у складі двох професійних суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде ви­знаний судом необхідним. У разі якщо судді не дійшли одноголосного рішення щодо вирішення питання, пов’язаного зі звільненням присяжного від участі в розгляді кримінального провадження або самовідводом чи відводом присяжного, присяжний вважається звільненим від участі в розгляді кримінального провадження або відведе­ним. Якщо після цього присяжних залишилося більше необхідної для участі в судо- І

вому розгляді кількості, присяжні визначаються автоматизованою системою докумен­тообігу суду з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в роз­гляді кримінального провадження.

За умови, що присяжних залишилося менше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково.

Після відбору основних присяжних відбираються двоє запасних присяжних з до­держанням загальних правил їх відбору. Розподіл присяжних на «основних» та «за­пасних» перш за все переслідує мету забезпечити безперервність провадження у су­довому засіданні як одного з важливих загальних положень судового розгляду (ст. 322 КПК). Зміст безперервності полягає в тому, що розгляд судом кримінального прова­дження та прийняття процесуальних рішень відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку. Суд не може приступати до розгляду інших справ та проваджень, якщо не ухвалить рішення у розглядуваному кримінальному проваджен­ні. Цілісність сприйняття судом присяжних всіх обставин кримінальної справи має важливе значення для належної оцінки доказів та ухвалення законного, обґрунтова­ного, вмотивованого та справедливого процесуального рішення щодо застосування до обвинуваченого довічного позбавлення волі.

Порівнюючи процесуальне становище «основних» та «запасних» присяжних, можна констатувати таке: запасні присяжні виконують свої обов’язки так само, як і основні, у порядку ч. 2 ст. 386 КПК. Тому запасні присяжні зобов’язані правдиво відповідати на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо мож­ливих перешкод для участі у судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також на вимогу головуючого подати додат­кову інформацію про себе; додержуватися порядку в судовому засіданні; не відлуча­тися із залу судового засідання; не спілкуватися з особами, що не входять до складу суду; не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження; не розголо­шувати відомості, які стосуються суті кримінального провадження.

Що стосується реалізації процесуальних прав запасних присяжних, то вони не збі­гаються з правами основних. Зрозуміло, що при перебуванні запасних присяжних у судовому засіданні вони не можуть брати участь у дослідженні всіх відомостей і до­казів, ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам та іншим особам, які допитуються. Запасні присяжні виконують тільки функцію «спостерігачів» у судовому засіданні, вони можуть робити нотатки під час судового засідання, а тому не можуть просити головуючого роз’яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час судового провадження, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судо­вому засіданні документів та ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Прізвища відібраних основних і запасних присяжних заносяться до журналу су­дового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано.

Запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у судо­вому розгляді. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних постановляє ухвалу.

Глава 25

Приведення до присяги є однією з умов виконання присяжними функцій правосуд- І дя. Текст присяги, який зазначений у ч. 2 ст. 388 КПК, зачитує кожний присяжний до І початку судового розгляду, після чого підтверджує, що його права, обов’язки та компе- 1 тенція йому зрозумілі. Відмінностей між основними та запасними присяжними з точки І зору приведення їх до присяги немає. Присяжні присягають, що будуть виконувати свої І обов’язки «чесно і неупереджено, брати до уваги лише докази, досліджені в суді, при І вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, які личить вільному громадянину і справедливій людині».

Ще однією особливістю провадження у суді присяжних є можливість усунення присяжного, який вже входить до складу суду присяжних, від подальшої участі у су- 1 довому розгляді. Стаття 390 КПК передбачає дві підстави такого усунення: у разі 1 невиконання присяжним обов’язків, передбачених ч. 2 ст. 386 КПК; за наявності об- 1 ґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив І неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження від- 1 повідно до закону.

Обґрунтування підстав про те, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив попередню неупередженість, викликає неабияку складність. Недопустимість І незаконного впливу на присяжного є об’єктивною підставою для виконання ним І функцій правосуддя, тому в порядку ст. 389 КПК сторонам та іншим учасникам кри- 1 мінального провадження забороняється спілкуватися з присяжним поза процедурами І судового засідання з метою можливого впливу на формування внутрішнього переко- 1 нання, громадської совісті присяжного стосовно будь-яких питань і рішень, які прий- 1 маються в судовому провадженні. Такий незаконний вплив може торкатися і близьких І родичів присяжного.

Однією із гарантій, яка повинна не допускати незаконного впливу на присяжного та забезпечує його неупередженість, є кримінальна відповідальність за злочини про­ти правосуддя, а саме: втручання в діяльність судових органів (ст. 376 КК), погроза І або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 377 КК), умисне І знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 378 І КК), посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх ді- І яльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя (ст. 379 КК).

Оцінка самої втрати присяжним необхідної неупередженості в судовому прова-дженні в результаті незаконного впливу викликає певні труднощі. Рівень такої неупе- 1 редженості та її втрата є оціночною категорією, яка залежить від наявності ґрунтовних І підстав, зазначених у відповідній ухвалі суду, яка постановляється у нарадчій кімнаті. 1 До таких підстав можна віднести: особисту заяву присяжного головуючому про не­можливість нести відповідальність за прийняття остаточного рішення у справі; не­можливість дати належну оцінку доказам у справі у зв’язку з явними розбіжностями між присяжними; наявність особистих неприязних відносин з особами, які входять до складу суду; при прийнятті процесуальних рішень (ухвал) у ході судового засідан- | ня порушення однакового ставлення до сторін з точки зору позитивно розв’язаних клопотань.

Слід зазначити, що судова практика у майбутньому має чітко визначитися з розу­мінням правового змісту вказаних підстав для усунення присяжних.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 64; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!