Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

Судовірішення

прав будь-якими не забороненими законом засобами; гарантування права на оскар­ження в суді рішень» (п. 4).

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваче­ному та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвален­ня надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні (ч.7ст. 376 КПК).

При ухваленні виправдувального вироку та обвинувального вироку без призна­чення покарання чи з призначенням покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, чи обвинувального вироку із звільненням від відбування покарання, обвинувачений, який тримається під вартою, повинен бути звільнений з-під варти в залі судового засідання.

При засудженні до обмеження волі суд з урахуванням особи та обставин, встанов­лених під час кримінального провадження, має право звільнити обвинуваченого з-під варти.

Якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи по­збавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встанов­лених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов’язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти (ст. 377 КПК).

Якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст. Роз’яснюючи рішення, суд повинен тлу­мачити юридичні терміни, складні для усвідомлення пересічною особою поняття, а не загальновживані слова. Суд розглядає заяву про роз’яснення судового рішення протягом 10 днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз’яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідан­ня осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз’яснення рішення. Копія ухвали про роз’яснення судового рішення не пізніше на­ступного дня після її постановления надсилається особі, що звернулася із заявою про роз’яснення судового рішення, учасникам судового провадження, які не були при­сутні у судовому засіданні. Ухвалу про роз’яснення судового рішення або відмову у його роз’ясненні може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звер­нулася із заявою про роз’яснення судового рішення, та учасниками судового прова­дження (ст. 380 КПК).

Відповідно до ст. 379 КПК суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити до­пущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки неза­лежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження по­відомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у вне­сенні виправлень може бути оскаржено.

Глава 24

■ Питання для самоконтролю

1. Назвіть види судових рішень.

2. Розкрийте сутність і значення вироку суду як акта правосуддя.

3. Що слід розуміти під законністю, обґрунтованістю та вмотивованістю суд, вого рішення? ^Ч

4. Які питання вирішуються судом при ухваленні вироку?

5. Назвіть підстави для ухвалення виправдувального вироку

6. Охарактеризуйте підстави для ухвалення обвинувального вироку. Назвіть види обвинувальних вироків.

7. Охарактеризуйте зміст кожної частини вироку суду.

8. Вкажіть процесуальний порядок наради суддів перед ухваленням судовоп|

9. Ршкрийте процесуальне значення окремої думки судді.
10. Охарактеризуйте процесуальний порядок роз’яснення судового рішення.

Глава 25 і

Запровадження в КІШ особливих порядків провадження в суді першої інстанції, а саме - спрощеного провадження щодо кримінальних проступків та провадження в суді присяжних, обумовлено специфікою кримінальних проваджень цієї категорії, що викликає необхідність диференціації кримінальної процесуальної форми. Стосов­но кримінальних проступків спостерігається спрощення процесуальної форми, що пояснюється їх невеликою суспільною небезпекою. Провадження ж у суді присяжних, навпаки, характеризується ускладненням процесуальної форми, передбаченням до­даткових гарантій забезпечення прав обвинуваченого, що пов’язано із тяжкістю вчи­неного злочину, за який кримінальним законом передбачено покарання у виді до­вічного позбавлення волі.

Стаття 381 КПК передбачає певні умови застосування спрощеного провадження щодо кримінальних проступків: 1) наявність клопотання прокурора або слідчого, по­годженого з прокурором, до суду про розгляд обвинувального акта про вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження; 2) обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності; 3) потерпілий не запере­чує проти такого розгляду.

Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК, з урахуванням особливостей, які передбачено статтями 381, 382 КПК. При цьому необхідно підкрес­лити, що призначення розгляду обвинувального акта та клопотання слідчого, проку­рора у спрощеному провадженні щодо кримінальних проступків є правом суду, а не його обов’язком. У зв’язку з цим ч. З ст. 382 КПК надає суду право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, який надійшов з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, та викликати для участі в ньому учасників кри­мінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Однією із умов застосування цього порядку, як уже зазначено, є беззаперечне ви­знання обвинуваченим своєї винуватості. Процесуальне оформлення такого визнання здійснюється у відповідній заяві, яка складається у присутності захисника і є необ­хідним додатком до обвинувального акта і клопотання слідчого, прокурора. Присут­ність захисника є процесуальною гарантією того, що визнання підозрюваним своєї винуватості, надання згоди на застосування спрощеного провадження є добровільним.

Глава 25

Крім того, присутність захисника є також гарантією роз’яснення підозрюваному. час досудового розслідування наслідків застосування такого порядку, які, зокрема, полягають в обмеженні права апеляційного оскарження вироку суду.

Процесуальною умовою спрощеного провадження щодо кримінальних проступи є також наявність письмової заяви потерпілого щодо згоди із встановленими досуд> вим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права апеляційно™ І оскарження та розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Особливості процедури розгляду обвинувального акта у спрощеному проваджені ні передбачено ст. 382 КІШ. Суд у п’ятиденний строк з дня отримання обвинувші ного акта з клопотанням прокурора або слідчого, погодженого із прокурором, про йог розгляд у спрощеному провадженні вивчає його та додані до нього матеріали та ухвалює! вирок. Таким чином, на відміну від загального порядку судового розгляду, у спроще-Г ному провадженні щодо кримінальних проступків сторони взагалі не беруть участі! а суд ухвалює вирок на підставі досліджених матеріалів кримінального провадження!

Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, ви­значеному КПК, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду (етапі 368, 370, 371, 373, 374). Окремо необхідно звернути увагу на те, що особливістю об! ґрунтування вироку суду за результатами спрощеного провадження є те, що заміст| доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судо-1 вого провадження. При цьому у вироку суд не може посилатися на докази, які не бул| досліджені в судовому засіданні.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта з клопотанням про І його розгляд у спрощеному провадженні не пізніше дня, наступного за днем його! ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта з клопотанням про його роз-| гляд у спрощеному провадженні може бути оскаржений в апеляційному порядку! з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК, а саме - він не може бути! оскаржений з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового про] вадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встанов-І лені досудовим розслідуванням обставин. Про ці наслідки сторони були заздалегідь! попереджені, про що свідчать їх письмові заяви.

Якщо суд визнав це за необхідне та розглянув справу в судовому засіданні з ви­кликом учасників кримінального провадження, у загальному порядку судового роз-| гляду, то вирок суду може бути оскаржений відповідно до загального порядку апеля­ційного оскарження (ч. З ст. 382 КПК).

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 136; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!