Порядок ухвалення судових рішень

Судові рішення

вадження; прізвище, ім’я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання; закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчи­ненні якого підозрюється, обвинувачується особа; сторони кримінального проваджен­ня та інші учасники судового провадження;

2) мотивувальної частини, в якій викладається: суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;

3) резолютивної частини, в якій зазначаються: висновки суду; строк і порядок на­брання ухвалою законної сили та її оскарження.

В ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються ви­сновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку. Відомості про ухвалу, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, зазначаються в журналі судового засідання (ст. 108 КПК).

Вирок, ухвалений іменем України, є найважливішим актом правосуддя і до його постановления належить підходити з винятковою відповідальністю, суворо додержу­ючись вимог статей 369-371, 373-380 КПК. Адже відповідно до ст. 62 Конституції особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана криміналь­ному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Наведене положення Конституції є змістом такої засади кримінального провадження, як презумпція невинуватості та забезпечення доведе­ності вини.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 371 КПК суд ухвалює вирок іменем України без­посередньо після закінчення судового розгляду. Вирок ухвалюється в нарадчій кімна­ті складом суду, який здійснював судовий розгляд. Ухвалення вироку в нарадчій кімнаті служить забезпеченню його законності, обґрунтованості та вмотивованості. Адже, як зазначається у ст. 367 КПК, під час ухвалення вироку ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд. Суд вправі перервати нараду лише для відпочинку з настанням нічного часу (нічним згід­но зі ст. 223 КПК є період часу з 22 до 6 години). Під час перерви судді не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні.

Ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: 1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; 2) чи містить це діяння склад кримінально­го правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; 3) чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального право­порушення; 4) чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; 5) чи є обставини, що обтяжують або пом’якшують покарання об­винуваченого, і які саме; 6) яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати; 7) чи підлягає задоволенню пред’явлений цивільний

Глава 24

позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку; 8) чи вчини! обвинувачений кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності; 9) чи є підТ стави для застосування до обвинуваченого, який вчинив кримінальне правопорушені ня у стані обмеженої осудності, примусового заходу медичного характеру, передбаї ченого ч. 2 ст. 94 КК; 10) чи слід у випадках, передбачених ст. 96 КК, застосувати до обвинуваченого примусове лікування; 11) чи необхідно призначити неповнолітньомі громадського вихователя; 12) що належить вчинити з майном, на яке накладено арешті речовими доказами і документами; 13) на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; 14) як вчинити із заходами забезпечення кримінальної провадження. Якщо особа обвинувачується у вчиненні декількох злочинів або декіль! кох кримінальних проступків, суд вирішує вказані питання окремо за кожним кримі 1 нальним правопорушенням. Якщо ж обвинувачуються декілька осіб, суд вирішує ці питання окремо щодо кожного з обвинувачених (ст. 368 КПК).

Одночасно з ухваленням вироку суд зобов’язаний: а) за наявності в обвинуваче­ного неповнолітніх дітей, які залишилися без нагляду, непрацездатних батьків, баби! діда, прабаби, прадіда, які потребують матеріальної допомоги і залишилися без на -І гляду, порушити окремою ухвалою питання перед службою в справах дітей або від-І повідним органом опіки та піклування, органом соціального захисту населення про| необхідність влаштування цих неповнолітніх, непрацездатних або встановлення наді ними опіки чи піклування; б) якщо в обвинуваченого залишилися без нагляду житлі чи інше майно, за клопотанням обвинуваченого вжити через відповідні органи заходів! для їх збереження (ст. 378 КПК).

Згідно з ч. З ст. 371 КПК у випадках, передбачених КПК, в нарадчій кімнаті по­становляється також і ухвала складом суду, який здійснював судовий розгляд. Так, зокрема, закон передбачає необхідність постановления в нарадчій кімнаті ухвал з та] ких питань: про відводи слідчому судді, судді, присяжному, прокурору, слідчому, за -| хиснику, представнику, спеціалісту, перекладачу, експерту, секретарю судового засі-1 дання; про допустимість доказів (ст. 89 КПК); пов’язаних зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних, лише у випадках, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним (ст. 387 КПК); усунення присяжного від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження з підстав, встановлених ст. 390 КПК; про допуск справи до провадження або відмову в такому допуску ВССУ (ст. 451 КПК) та ін.

В окремих випадках КПК не містить прямої вимоги видалення суду до нарадчої кімнати для прийняття рішення, однак вказане не дає підстав для висновку про не­можливість постановления деяких ухвал в такому порядку (див. статті 331-335 КПК).

Що ж стосується безпосередньо порядку ухвалення судових рішень (наради і голо­сування) в нарадчій кімнаті, то він регламентований статтями 375, 391 КПК. Відпо­відно до вказаних норм судове рішення ухвалюється простою більшістю голосів ' суддів, що входять до складу суду (у тому числі й присяжних - такий висновок ґрун­тується на положеннях ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», згідно з яким присяжні під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді).

Нарадою суддів керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення пи­тання, передбачені ст. 368 КПК, проводить відкрите голосування і веде підрахунок І

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 64; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!