КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Судовий розгляд
час судового розгляду справи (ч. 1 ст. 330 КПК). Останнє слово підсудного має істотне значення для правильної оцінки судом особи обвинуваченого. Закон не регламентує характер, форму та зміст останнього слова. Обвинувачений сам визначає, що і як йому говорити. При цьому суд не має права обмежувати тривалість останнього слова певним часом. Ставити питання обвинуваченому під час його останнього слова не дозволяється. Якщо обвинувачений в останньому слові повідомить про нові обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, суд за своєю ініціативою або за клопотанням учасників судового провадження відновлює з’ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірку їх доказами, після завершення яких відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і надає останнє слово обвинуваченому (ч. 4 ст. 365 КПК). Ненадання обвинуваченому останнього слова є істотним порушенням кримінального процесуального закону і тягне за собою скасування вироку (ст. 412 КПК). Вихід суду для ухвалення вироку. Після останнього слова обвинуваченого суд невідкладно виходить до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Нарадча кімната - це окреме приміщення суду, призначене для обговорення судом наслідків розгляду кримінального провадження, вирішення питань фактичного і правового характеру, а також ухвалення судового рішення. Про вихід суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку присутнім у залі судового засідання оголошує головуючий. Ухвалення вироку здійснюється з обов’язковим дотриманням вимоги таємниці наради суддів, що є гарантією забезпечення незалежності та неупередженості суду, підкорення його лише закону при постановленні судового рішення. Таємниця нарадчої кімнати забезпечується виконанням таких вимог: - ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд; - хід обговорення та ухвалення вироку в нарадчій кімнаті не підлягає розголошенню; - суд має право перервати нараду лише для відпочинку з настанням нічного часу; - під час перерви суддям забороняється спілкування з особами, які брали участь у кримінальному провадженні. Питання, які у логічній послідовності вирішуються судом при ухваленні вироку, визначено ч. 1 ст. 368 КПК. їх обговорення судом дає можливість дійти обґрунтованих висновків та ухвалити законний, обґрунтований та справедливий вирок. Умовно їх можна поділити на групи, що об’єднують питання, які стосуються: 1) діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа (чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений) (пп. 1, 2 ч. 1 ст. 368 КПК); б) винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (п. З в) покарання (чи підлягає обвинувачений покаранню; чи є обставини, що Глава 23 г) цивільного позову (чи підлягає задоволенню пред’явлений цивільний позо! д) осудності обвинуваченого та доцільності призначення примусових заходів ме-| е) призначення неповнолітньому обвинуваченому громадського вихователя (п. 11 1 є) визначення подальших дій із майном, на яке накладено арешт, речовими дока- І зами і документами (п. 12 ч. 1 ст. 386 КПК); ж) відшкодування процесуальних витрат (п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК); з) рішень щодо заходів забезпечення кримінального провадження (п. 14 ч. 1 І Вирішення вказаних питань повинно відбуватися з дотриманням певних умов: ' - якщо особа обвинувачується у вчиненні декількох злочинів або декількох кримінальних проступків, суд зобов’язаний вирішувати питання, визначені у пп. 1-8 ч. 1 ст. 368 КПК, окремо за кожним кримінальним правопорушенням. Слід звернути увагу на те, що неможливо об’єднувати в одному провадженні матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та злочину, такі кримінальні правопорушення не можуть бути предметом одного судового провадження (ч. 2 ст. 217 КПК); - у разі коли обвинувачених декілька, суд зобов’язаний вирішити питання, перед- І бачені пп. 1-14 ч. 1 ст. 368 КПК, окремо щодо кожного з обвинувачених; - суд може застосувати до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності, тобто у стані, через який особа під час вчинення кримінального правопорушення не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними, примусовий захід медичного характеру, передбаче- 1 ний п. 9 ч. 1 ст. 368 КПК, лише за умови наявності у матеріалах кримінального провадження акта психіатричної експертизи та висновку лікувальної установи. Примусове лікування застосовується лише за наявності відповідного висновку лікувальної установи (п. 10 ч. 1 ст. 368 КПК); - вирішуючи питання про кримінальну відповідальність, яка підлягатиме застосуванню до суспільно небезпечних діянь, суд зобов’язаний ураховувати висновки ВСУ, викладені у резолютивній частині ухвали, у випадках, передбачених у ч. 2 ст. 455 і ч.2ст. 456 КПК. Під час наради всі питання вирішуються простою більшістю голосів. Для збереження суддями або/та присяжними об’єктивності при прийнятті рішення з того чи іншого питання, а також для уникнення впливу на їх думку, зокрема авторитету головуючого, він голосує останнім.
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 64; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |