Судовий розгляд

4) з'ясування головуючим думки учасників судового розгляду про те, які докази треба дослідити, та про порядок їх дослідження. Обсяг доказів, які будуть досліджу­ватися, та порядок їх дослідження визначається ухвалою судді чи суду і в разі необ­хідності можуть бути змінені (частини 1, 2 ст. 349 КПК). У такому випадку суд має винести ухвалу, якою буде встановлено новий порядок дослідження доказів.

Стаття 349 КПК не визначає певного порядку дослідження доказів - це залежить від конкретного кримінального провадження. У частині 1 ст. 349 КПК встановлено лише одне правило стосовно порядку дослідження доказів - докази сторони обви­нувачення досліджуються в першу чергу, а сторони захисту - у другу.

Частина 3 ст. 349 КПК передбачає правило, відповідно до якого суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоціль­ним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз’яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Допит об­винуваченого здійснюється обов’язково, крім випадку, якщо він відмовився від даван­ня показань, та якщо застосовується спрощене провадження щодо кримінальних проступків, передбачене ст. 381 КПК. Таким чином, у даному випадку йдеться про суттєве спрощення процедури судового розгляду і проведення скороченого судового слідства (за термінологією КПК - судового розгляду).

Мета встановлення такої процедури - прискорення кримінального провадження, вирішення його завдань при одночасній процесуальній та ресурсній економії.

Правовими умовами застосування цієї процедури є: згода учасників судового про­вадження з обставинами кримінального правопорушення як вони встановлені під час досудового розслідування, а також згода цих суб’єктів на застосування такої проце­дури. При цьому їх позиція повинна бути добровільною та вони мають бути поінфор­мовані судом щодо правових наслідків застосування скороченого судового слідства стосовно обмеження їх права на апеляційне оскарження. Як роз’яснив ВССУ, ч. З ст. 349 КПК застосовується, наприклад, якщо обвинувачений повністю визнає свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а прокурор, потерпілий не висловлюють жодних заперечень щодо встановлених обставин. Суд має право визнати недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні криміналь­ного правопорушення тощо. При цьому суд зобов’язаний з’ясувати, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, переконатися у добровільності їх по­зиції та роз’яснити цим особам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Ці роз’яснення суду та пояснення обвинуваченого, потерпілого, прокурора та інших мають бути відображені в усіх за­собах фіксування кримінального провадження.

Таким чином, використання скороченого порядку передбачає: а) відмову від про­вадження низки обов’язкових у загальному порядку процесуальних дій, перш за все від дослідження доказів, які підтверджують чи спростовують обвинувачення; б) кон­статацію причетності обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення;

Глава 23

в) згоду обвинуваченого та інших учасників судового розгляду на застосування таї! го порядку; г) неможливість оскарження вироку через невідповідність викладе^ у ньому висновків фактичним обставинам справи;

5) розгляд судом клопотань учасників судового провадження. Учасники судової
провадження мають право заявляти клопотання в будь-який час судового проваджеі
ня до виходу суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення.

Законодавець не встановлює вичерпного переліку клопотань, які можуть бути! явлені під час судового провадження. Вони можуть стосуватися всіх питань, які маки значення для всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин крим нального провадження та з метою забезпечення прав і свобод учасників судової провадження (серед таких питань відвід; залучення спеціаліста або використання йоі пояснень і допомоги, виклик експерта при дослідженні висновку експертизи для д< питу під час судового розгляду для роз’яснення чи доповнення його висновку; змш скасування або обрання запобіжного заходу за клопотанням сторони обвинувачені або захисту; надання тимчасового доступу до речей і документів тощо). Усне клопі тання заноситься до журналу судового засідання, а письмове - додається до матері: лів кримінального провадження.

Клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того] буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що ш становляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його п< вторному поданню, за умови, що таке клопотання заявлене з інших підстав;

6) дослідження доказів, що здійснюється відповідно до встановленого ухвалі
суду обсягу та порядку їх дослідження.

За загальним правилом, дослідження доказів починається з допиту обвинувачені го в порядку, передбаченому ст. 351 КПК. Допит обвинуваченого, свідка, потерпілоп малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого, пред’явлення для впізнань в судовому розгляді здійснюються за правилами здійснення слідчих (розшукових) ді на досудовому розслідуванні. Слід зауважити, що зазначені слідчі дії мають низи особливостей, які відрізняють їх від слідчих (розшукових) дій на стадії досудовог розслідування:

- право дачі показань обвинуваченим є дієвим засобом захисту від обвинуваченю про що головуючий зобов’язаний роз’яснити обвинуваченому. Останній може як сю ристатися цим правом, так і утриматися від його реалізації. Відмова обвинуваченого ві дачі показань, як мотивована, так і не мотивована, не може бути підставою для вида лення його із зали судового засідання чи позбавлення або обмеження можливості в р(алізації інших процесуальних прав, а також для притягнення до відповідальності;

- судовий допит має публічний характер, тобто здійснюється у присутності учас ників судового розгляду;

- допит має здебільшого перевірочний, а не пошуковий характер;

- особа, яка підлягає допиту, спочатку допитується в порядку прямого допи, Прямий допит - це перший допит обвинуваченого, потерпілого, свідка, тощо з прт воду обставин, які ще не були предметом показань цієї особи в суді. Під час прямог допиту не дозволяється ставити навідні запитання, тобто такі, у формулюванні яки міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 63; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!