Судовий розгляд

дження, а також іншим учасникам кримінального провадження (свідку, спеціалісту, експерту тощо).

Після вирішення заявлених клопотань або у разі їх відсутності суд, з’ясувавши думку сторін щодо можливості закінчення з’ясування обставин та перевірки їх до­казами, постановляє ухвалу про закінчення з’ясування обставин та перевірки їх до­казами з обов’язковим зазначенням про її постановления в журналі судового засідан­ня, після чого переходить до судових дебатів, про що головуючий оголошує присутнім.

Судові дебати. По закінченні судового слідства суд переходить до судових дебатів. До початку судових дебатів суд з власної ініціативи чи за клопотанням учасників су­дових дебатів має право зробити перерву в судовому засіданні для підготовки їх до виступів у судових дебатах.

Судові дебати - це самостійна частина судового розгляду, суть якої полягає в про­голошенні сторонами судового розгляду промов, у яких вони викладають власну по­зицію, що заснована на результатах судового розгляду (судового слідства).

Значення судових дебатів полягає у такому:

- у судових дебатах знаходять найбільший прояв засади змагальності та рівно­правності сторін у кримінальному провадженні;

- вони створюють необхідне підґрунтя для ухвалення справедливого судового рішення за результатами судового розгляду, оскільки суд одержує можливість вислу­хати викладену в сконцентрованому вигляді позицію кожної із сторін та потерпілого;

- судові дебати мають виховний вплив на присутніх у судовому засіданні. Вони допомагають їм усвідомити сутність справи, обставини і небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, його правову оцінку та наслідки.

Послідовність виступів учасників судового розгляду в судових дебатах чітко ви­значена у ч. 1 ст. 364 КПК (прокурор, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивіль­ний відповідач, його представник, обвинувачений, його законний представник, за­хисник) і забезпечує змагальність сторін, а також створює умови для здійснення об­винуваченим і його захисником захисту від обвинувачення.

Першому в судових дебатах слово надається прокурору. Якщо ж у судовому роз­гляді беруть участь декілька прокурорів, у судових дебатах виступає один із визна­чених ними прокурорів або кожен із прокурорів обґрунтовує власну позицію у певній частині обвинувачення.

Якщо в судовому розгляді брали участь декілька захисників обвинуваченого - по­рядок їх виступів у судових дебатах визначається ними за взаємною згодою, а за від­сутності такої - цей порядок установлює суд. Якщо в судовому розгляді брали участь декілька обвинувачених, порядок їх виступів установлює суд.

У своїх промовах учасники судового провадження мають право посилатися лише на ті докази, що були досліджені в судовому засіданні, спираючись на обставини, установлені під час судового розгляду. З метою подання нових доказів суд може від­новити з’ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірку їх доказами. Після встановлення таких обставин та їх перевірки суд знову відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин, надаючи можли­вість учасникам судового провадження виступити.

Глава 23

Суд не має права обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Голові ючий зупиняє учасника судових дебатів лише в тих випадках, коли він у своїй прі мові повторно (після висловленого головуючим зауваження) вийшов за межі кримі] нального провадження, що здійснюється, чи повторно допустив висловлювання об-разливого або непристойного характеру Після такого зупинення головуючий на іД слово іншому учаснику дебатів. Перелік випадків, коли суд має право обмежити тривалість судової промови, є вичерпним.

Предметом виступу сторін у судових дебатах можуть бути: оцінка суспільної не­безпеки вчиненого кримінального правопорушення, його фактичні обставини; квалі фікація (юридична оцінка) діяння обвинуваченого, передбачена законом України прі кримінальну відповідальність; аналіз і оцінка зібраних і досліджених у судовомі розгляді доказів; обставини, які пом’якшують чи обтяжують покарання; характерні тика особи обвинуваченого; міркування з приводу призначення покарання чи можлиі вості звільнення обвинуваченого від покарання; міркування стосовно цивільної позову, а також з інших питань, що стосуються провадження. Слід зазначити, що не всі учасники судового розгляду, які беруть участь у судових дебатах, у своїх промоваї мають дати відповіді на всі вказані питання; це є обов’язком прокурора та захисникі Інші учасники судових дебатів можуть обмежитися викладенням лише тих питані які вони вважають найбільш значущими.

Зміст промов учасників судових дебатів обмежено певними межами. Так, вони не мають права посилатися на підтвердження своєї позиції на: 1) докази, які не були доі сліджені в судовому розгляді; 2) докази, які були визнані недопустимими; 3) доказі і обставини, які не мають відношення до кримінального провадження.

Після закінчення промов учасники судових дебатів мають право обмінятися ре­пліками. При цьому право останньої репліки належить обвинуваченому або його за! хиснику. Репліка - це короткий виступ учасника судових дебатів, який заперечує іншіЛ стороні з питань, які та виклала у своїй промові або в репліці (він може стосуватися] наприклад, конкретних фактичних обставин справи, кваліфікації злочину, особи по! терпілого чи обвинуваченого тощо). Неприпустимим є використання репліки д Л нетактовних випадів на адресу того чи іншого учасника судового розгляду або для] суперечок з питань, які не мають принципового значення для справи.

Скористатися реплікою - право, а не обов’язок учасника судових дебатів. Відмова від репліки не означає, що той, хто відмовився, згодний із виступами інших учасників процесу.

Як і дебати, репліка не обмежена часом, її не можна переривати, але вона обме­жена обставинами кримінального провадження і вже дослідженими доказами.

Кожен учасник судових дебатів може виступити з реплікою тільки один раз. По закінченні виступів головуючий оголошує судові дебати завершеними.

Останнє слово обвинуваченого. Після оголошення судових дебатів закінченими суд надає обвинуваченому останнє слово. Останнє слово обвинуваченого - це части­на судового розгляду, яка безпосередньо передує видаленню суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Право на останнє слово є важливою процесуальною гарантією реалізації обвинуваченим свого права на захист, якої він може бути позбавлений лише у випадку видалення його із зали судового засідання за порушення порядку на весь

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 74; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!