Судовий розгляд

Зважаючи на змагальну процедуру судового розгляду, законодавець передбачив черговість проведення допиту сторонами та судом. Так, допит обвинуваченого по­чинається з пропозиції головуючого надати показання щодо кримінального прова­дження, після чого обвинуваченого першим допитує прокурор, а потім захисник. Після цього обвинуваченому можуть бути поставлені запитання потерпілим, іншими обвинуваченими, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, а також головуючи­ми і суддями. Крім того, головуючий має право протягом усього допиту обвинуваче­ного ставити йому запитання для уточнення і доповнення його відповідей (ч. 1 ст. 351 КПК).

Черговість проведення прямого допиту свідка залежить від того, яка сторона пред­ставляє його показання в суді як докази. Свідка обвинувачення першим допитує про­курор, а свідка захисту - захисник, якщо обвинувачений взяв на себе захист - обви­нувачений (ч. 6 ст. 351 КПК).

Відповідно до ч. 7 ст. 351 КПК після прямого допиту протилежній стороні кримі­нального провадження надається можливість перехресного допиту свідка, під яким слід розуміти допит, у ході якого сторони судового розгляду можуть почергово стави­ти запитання допитуваному про одну й ту саму обставину з метою перевірки, уточ­нення або доповнення його показань. На відміну від прямого допиту, під час пере­хресного допиту дозволяється ставити навідні запитання. Після допиту свідка йому можуть бути поставлені запитання потерпілим, іншими обвинуваченими, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, а також головуючим і суддями;

- головуючий за протестом сторони має право зняти питання, що не стосуються суті кримінального провадження;

- у випадку якщо допитувана особа висловлюється нечітко або з її слів не можна дійти висновку, чи визнає вона обставини чи заперечує проти них, суд має право за­жадати від допитуваного конкретної відповіді - «так» чи «ні»;

- у виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси кримінального прова­дження або забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у судовому розгляді, такий допит може здійснюватися дистанційно в порядку, передбаченому ст. 336 КПК. Про прийняття такого рішення суд повинен постановити вмотивовану ухвалу;

- при допиті свідка та потерпілого головуючий у судовому засіданні приводить його до присяги такого змісту: «Я, (прізвище, ім’я, по батькові), присягаю говорити суду правду і лише правду». Німий свідок складає присягу в письмовій формі, під­писуючи текст того самого змісту;

- проведення допиту особи не виключає можливості її повторного допиту в цьому ж судовому засіданні чи в наступному. Такий допит здійснюється за клопотанням самої особи, сторони кримінального провадження або за ініціативою суду.

Способом перевірки достовірності висновку експерта є допит експерта в суді. Метою проведення такого допиту є роз’яснення висновку. Підставою проведення до­питу експерта в суді може бути клопотання сторони кримінального провадження, потерпілого або власна ініціатива суду.

Після виклику експерта до суду його допит здійснюється в такому порядку:

- головуючий встановлює його особу (перевіряє документ, який посвідчує особу
та його повноваження) та особисто (або згідно з п. 5 ч. 2 ст. 74 КПК за його розпо-

Глава 23

рядженням - судовий розпорядник) приводить експерта до присяги такого змісту: «Я, (прізвище, ім’я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов’язки експерта, ви­користовуючи всі свої професійні можливості»;

- головуючий попереджає експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 70 КПК експерт несе від­повідальність ще й за відмову без поважних причин від виконання покладених! обов’язків у суді (з’являтися за судовим викликом до суду, давати показання щодо проведеного ним дослідження тощо), невиконання інших обов’язків (заявления само­відводу за наявних на те підстав тощо);

- головуючий, зачитавши висновок експерта (його резолютивну частину - відпо­віді на поставлені питання) та з’ясувавши питання, які виникли в суду щодо нього, надає право сторонам поставити свої питання. Слід зазначити, що допит експерта, так само як і допит свідка, проводиться у два етапи - спочатку прямий допит, а потім перехресний. Першим експерта, який проводив експертизу за зверненням сторони обвинувачення, допитує сторона обвинувачення, а експерта, який проводив експер­тизу за зверненням сторони захисту, - сторона захисту. Після закінчення прямого допиту експерта головуючий надає можливість поставити питання протилежній сто­роні (перехресний допит). Після цього експерту можуть бути поставлені запитання потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, їх представниками та законними представниками, а також головуючим та суддями, а з дозволу головуючо­го - присяжними. Головуючий для уточнення і доповнення відповідей експерта має право ставити йому запитання протягом усього допиту;

- якщо в кримінальному провадженні за зверненням сторін проводилося два і більше експертних дослідження щодо одного і того ж предмета чи питання, висновки яких повністю або частково різняться за своїм змістом (відповіді на поставлені пи­тання містять розбіжності), суд для з’ясування причин розбіжностей таких висновків має право призначити одночасний допит двох чи більше експертів. Якщо допит екс­пертів не дав змоги усунути виявлені у висновках експертів суперечності, суд згідно з ч. 2 ст. 332 КПК має право самостійно чи за наявності клопотання сторін криміналь­ного провадження або потерпілого своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі. Після постановления цієї ухвали судовий розгляд продовжуєть­ся, за винятком випадку, коли таке продовження неможливе без отримання висновку експерта.

Складовою частиною дослідження доказів у судовому засіданні є дослідження речових доказів (ст. 357 КПК), документів (ст. 358 КПК), звуко- і відеозаписів (ст. 359 КПК). Дослідження таких доказів у суді здійснюється у передбаченому КПК порядку з особливостями, притаманними даному етапу кримінального провадження. Цей по­рядок складається з таких дій:

- для визнання речей і документів доказами вони повинні бути обов’язково до- І
сліджені безпосередньо судом. Оскільки дослідженню (оголошенню та пред’явленню) ^!
підлягають лише ті документи, дослідження яких проводиться за ініціативою суду чи
за клопотанням учасників судового провадження, та визначення обсягу доказів, що
підлягають дослідженню, і порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду на
початку судового розгляду, учасники судового провадження при визначенні необхід-

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 55; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!