Процедура судового розгляду

Процедура судового розгляду, його регламент - це зовнішня сторона організації судового процесу та форма поведінки всіх учасників судового розгляду і присутніх у залі засідання осіб. Вона встановлена для забезпечення поваги до суду і належного порядку під час судового засідання. Підтримання і забезпечення порядку в судовому засіданні закон покладає на головуючого (ч. 2 ст. 321 КПК).

За загальним правилом, судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань (ч. З ст. 318 КПК). У разі необхідності окремі

Глава 23

процесуальні дії можуть вчинятися поза межами приміщення суду. Кримінальне про­вадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито, будь-хто із бажаючих має право бути присутнім у залі судового засідання. Суд може прийняти рішення пр] здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродові усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках, передбаче] них законом, а саме: 1) якщо обвинуваченим є неповнолітній; 2) розгляду справи пр] злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; 3) необхідності за] побігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; 4) якщо здійснення провадження у відкритому судовом] засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом! 5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному про! вадженні (ч. 2 ст. 27 КПК). Крім зазначених підстав у ст. 328 КПК законодавець за] кріпив положення, що кількість присутніх у залі судового засідання може бути об] межена головуючим лише у разі недостатності місць у залі судового засідання. ПрІ необхідності обмеження кількості присутніх у залі судового засідання близькі родичі та члени сім’ї обвинуваченого і потерпілого, а також представники засобів масово] інформації мають пріоритетне право бути присутніми під час судового засіданні (ч.2ст. 328 КПК).

Учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судо­вого засідання, зобов’язані додержуватися порядку в судовому засіданні та виконува­ти обов’язки, передбачені КПК. Відповідно до ст. 321 КПК головуючий забезпечуе дотримання цих вимог у судовому засіданні. Присутні в судовому засіданні особи зобов’язані беззаперечно підкорятися розпорядженням головуючого. Щодо осіб, які порушують порядок у судовому засіданні, головуючий може застосувати відповідні заходи реагування, передбачені законом (ст. 330 КПК, ст. 49 ЗУ «Про судоустрій і ста­тус судців»).

Якщо обвинувачений порушить порядок засідання або не підкориться розпоря­дженням головуючого, останній попереджає обвинуваченого про те, що в разі повто­рення ним зазначених дій його буде видалено з залу засідання. При повторному по­рушенні обвинуваченим порядку судового засідання останній може бути видалений з зали засідання тимчасово або на весь час судового розгляду. Про видалення обви­нуваченого із зали судового засідання суд виносить ухвалу, в якій мають бути наведе­ні мотиви та підстави прийнятого рішення. Якщо підсудний видаляється із зали судо­вого засідання не на весь час судового розгляду, в ухвалі зазначається, на який саме час він видаляється. Обвинуваченому, видаленому із зали судового засідання за по­рушення порядку на весь час судового розгляду, суд має право не надавати можливос­ті виступити в судових дебатах чи з останнім словом. Однак судове рішення, яким закінчено провадження в суді, негайно оголошується обвинуваченому після його! ухвалення.

Після повернення до зали засідання тимчасово видаленого обвинуваченого йому надається можливість ознайомитися з доказами, які були досліджені, а також з рішен­нями, які були ухвалені за його відсутності, та дати пояснення щодо них.

З метою дотримання засади змагальності та забезпечення права на захист, у ви­падку, якщо обвинувачений, що видаляється із зали судового засідання, не представ-

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 65; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!