Судовий розгляд

Межі судового розгляду

Розгляд справи згідно з ч. 1 ст. 337 КПК проводиться тільки стосовно особи, як висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акта. Таким чином, процесуальним рішенням, яке визначає межі с дового розгляду кримінального провадження, є обвинувальний акт, у якому сформ льоване обвинувачення в його матеріально-правовому значенні. Разом з тим ме; судового розгляду не слід розглядати як такі, що в жодному разі не підлягають кор гуванню, адже пізнавальний процес, який здійснюється судом за участю сторін, мої призвести до результатів, що свідчать про необхідність зміни обвинувачення або наві відмови від нього. У зв’язку із цим КПК передбачив певні випадки, у яких прокур< і суд можуть вийти за межі висунутого обвинувачення. Так, відповідно до ч. 2 ст. З! КПК під час судового розгляду кримінального провадження прокурор має прав 1) змінити обвинувачення як щодо правової кваліфікації кримінального правопор шення, так і щодо обсягу обвинувачення; 2) висунути додаткове обвинувачення що, вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, якщо окремий розгляд неможливий; 3) відмовитися від підтримання державного обвинувачення.

На відміну від прокурора, суд у судовому розгляді не наділений правом змінюв ти висунуте обвинувачення, проводити розгляд щодо інших осіб, про причетність як, до кримінального правопорушення стало відомо під час судового провадження. У в падку якщо під час судового розгляду буде встановлено факт вчинення кримінальн го правопорушення особою, якій обвинувачення не висувалося, або про вчинені іншого кримінального правопорушення, не пов’язаного з тим, у якому особа обв нувачується, така інформація направляється судом прокурору для реєстрації в ЄР/ та проведення досудового розслідування.

Згідно з ч. З ст. 337 КПК з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі ви­сунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує станови­ще особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження. Таким чином, суд не зв’язаний позицією державного обвинувача щодо кваліфікації дій обвинуваченого, якщо йдеться про необхідність зміни кваліфікації у бік покращення становища цієї особи (зокрема, зміна кваліфікації на іншу частину статті КК, яка передбачає більш м’яке покарання, або на іншу статтю КК, що також надає можливість пом’якшення покарання або застосування інституту звільнення від кримінального покарання). Така активність суду є цілком обгрунтованою, адже, діючи від імені держави, він у такий спосіб здійснює ефективний судовий захист законних інтересів обвинува­ченого.

Недодержання положень ст. 337 КПК щодо меж судового розгляду може бути ви­знано істотним порушенням кримінального процесуального закону та підставою скасування вироку суду в апеляційному або касаційному порядку Під час судового розгляду можуть бути встановлені обставини, які свідчать про необхідність зміни об­винувачення, порядок якої передбачено ст. 338 КПК. Зміна обвинувачення в суді від­повідатиме вимогам закону, якщо наявні відповідні підстави, дотримані певні умови та процесуальний порядок, що містить гарантії забезпечення прав обвинуваченого та потерпілого.

Підставою зміни обвинувачення у суді є встановлення під час судового розгляду нових фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обви­нувачується особа. При наявності таких підстав прокурор має можливість змінити обвинувачення щодо правової кваліфікації діяння та/або обсягу обвинувачення.

Умовами зміни обвинувачення в суді є: по-перше, своєчасність прийняття такого рішення прокурором, що означає можливість зміни обвинувачення лише до закінчен­ня судового розгляду (дослідження представлених сторонами доказів); по-друге, складання прокурором нового обвинувального акта.

Порядок зміни обвинувачення включає певні етапи.

1. Складання та погодження нового обвинувального актак Якщо в результаті су­дового розгляду прокурор дійде переконання, що необхідно змінити обвинувачення, він повинен погодити новий обвинувальний акт з керівником органу прокуратури, в якому він працює (ч. 1 ст. 341 КПК). У разі якщо в судовому засіданні брав участь керівник органу прокуратури, він повинен погодити обвинувальний акт з прокурором вищого рівня. Керівник органу прокуратури чи прокурор вищого рівня, ознайомившись з наданими процесуальними документами, приймає одне з таких рішень: погоджує відповідні процесуальні документи або відмовляє в їх погодженні. У випадку відмови у погодженні обвинувального акта зі зміненим обвинуваченням керівник органу про­куратури чи прокурор вищого рівня зобов’язаний усунути від участі в судовому роз­гляді прокурора, який ініціював таке питання, та самостійно взяти участь у ньому як прокурор або доручити участь іншому прокуророві. У разі заміни прокурора судовий розгляд продовжується в загальному порядку.

Глава 23

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 66; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!