Порядок проголошення та роз’яснення судового

Судовірішення

голосів. За загальним правилом, жоден із суддів, а у разі здійснення кримінального провадження судом присяжних - і жоден присяжний не мають права утримуватися від голосування. Задля повної свободи волевиявлення суддів, присяжних, усунення впливу на них головуючий голосує останнім.

Втім, згідно з ч. З ст. 391 КПК виняток становить випадок, коли вирішується пи­тання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвину­ваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування. Обраний законодавцем підхід свідчить про послідовну реаліза­цію засади кримінального провадження - презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини (ст. 17 КПК). Зокрема, такої складової цієї засади, як усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Вирок або ухвала оформляються письмово і підписуються в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду - суддями та присяжними, які розглядали справу (у тому числі й тими, які виклали окрему думку). Судове рішення може бути написаним від руки, виконаним машинописним способом чи набране на комп’ютері в одному примірнику.

Відповідно до ч. З ст. 375 КПК кожен суддя з колегії суддів (а також і кожен із складу суду присяжних (ч. 4 ст. 391 КПК)) має право викласти письмово окрему дум­ку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів прова­дження і є відкритою для ознайомлення.

Окрема думка викладається у довільній письмовій формі. Суддя, присяжний має право в окремій думці навести мотиви своєї незгоди з рішенням більшості. Наведене свідчить про реалізацію вимоги закону про рівність суддів, присяжних при ухваленні судового рішення. Суддя або присяжний, який виклав письмово окрему думку, не має права у зв’язку із цим утриматися від голосування та/або відмовитися від підписання судового рішення.

Правом на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а отже, і з окремою думкою, оскільки вона після приєднання до матеріалів цього провадження є його невід’ємною частиною, наділені учасники кримінального провадження. У разі заявления учасником кримінального провадження клопотання про ознайомлення з окремою думкою головуючий повинен забезпечити йому таку можливість. Оскар­ження окремої думки судді, присяжного законом не передбачено.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 80; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!