Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

Провадження в суді присяжних

Процесуальною формою участі народу у здійсненні правосуддя є передбачене у статтях 383-391 КПК провадження в суді присяжних. Такий порядок розгляду кри­мінального провадження введено у розвиток положень ст. 124 Конституції України, | яка надає народові можливості участі у здійсненні правосуддя через присяжних.

Відповідно до ч. З ст. 31 КПК провадження в суді присяжних у складі двох профе­сійних суддів та трьох присяжних здійснюється за клопотанням обвинуваченого щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі. Таким чином, про­цесуальною умовою такого порядку провадження є клопотання обвинуваченого про розгляд його справи судом присяжних. Праву обвинуваченого заявити таке клопотання кореспондує обов’язок прокурора на етапі закінчення досудового розслідування та суду під час підготовчого судового засідання роз’яснити йому можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. Письмове роз’яснення прокурора цього права додається до обвинувального акта і реєстру матері­алів досудового розслідування, які передаються до суду (ст. 384 КПК). У журналі судо­вого засідання підготовчого провадження робиться відмітка про роз’яснення обвинува­ченому його права на розгляд кримінального провадження щодо нього судом присяжних.

Якщо злочин вчинено у співучасті, то кримінальне провадження розглядається судом присяжних за умови, що хоча б один із обвинувачених заявив клопотання про такий розгляд (ч. Зст. 31 КПК).

Кримінальне провадження судом присяжних здійснюється відповідно до загальних правил, встановлених КПК, з особливостями, передбаченими статтями 383-391 КПК. До таких, зокрема, належать порядок формування складу суду присяжних; приведен­ня присяжних до присяги; порядок усунення присяжного; порядок наради і голосу­вання в суді присяжних.

Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.

Вимоги до особи, яка може бути присяжним, встановлено ст. 59 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»1.

Якщо особа відповідає всім вимогам, які ставляться до присяжних, вона вносить­ся до списку присяжних відповідного суду і може бути викликана до участі в судово­му провадженні. Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.

Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце прове­дення судового засідання, права та обов’язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов’язків, припис про явку, а також обов’язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його при­сяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки. На підставі письмового виклику роботодавець зобов’язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя.

Якщо явка присяжного до суду за викликом є неможливою, він зобов’язаний повідомити суд письмовою заявою про неможливість його участі. В іншому випад­ку неявка присяжного без поважних причин до суду розцінюється як неповага до суду.

Права та обов’язки присяжного передбачені ст. 386 КПК. Він має право: 1) брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні; 2) робити но-

• Більш детально див. главу 5 цього підручника.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 79; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!