КАТЕГОРИИ:
Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)
Поняття, види та основні риси негласних
|
|
|
|
Слідчі дії
Слідчі дії
Експертизи
Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань мате-і ріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, її] перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду (ст. 1 ЗУ «ПІ судову експертизу»).
Залучення експерта та проведення судової експертизи - це слідча дія, яка являє собою особливу, передбачену законом форму одержання нових знань, що маю] значення для кримінального провадження, за допомогою проведення досліджені особами, які володіють спеціальними знаннями в галузі науки, техніки, мистецтв ремеслі.
Сутність експертизи (експертного дослідження) полягає у проведенні досвідченою особою (експертом) за зверненням сторони кримінального провадження або за д е] рученням слідчого судді чи суду на основі її спеціальних пізнань самостійного до слідження, необхідного для з’ясування обставин, які мають значення для кримінали ного провадження, що знаходить своє відображення у висновку експерта.
Неприпустимо підміняти експертизу консультацією спеціаліста навіть у тому випадку, якщо призначення експертизи не є обов’язковим.
Експертиза в кримінальному провадженні має відмітні ознаки: 1) призначається, коли для вирішення певних питань потрібні наукові, технічні або інші спеціальнії знання; 2) проводиться експертом - особою, досвідченою у певній спеціальній галу-' зі (галузях) знань; 3) таке дослідження має самостійний характер; 4) законом встановлена особлива процесуальна форма залучення експерта; 5) результати експертизи
оформлюються висновком експерта, який є процесуальним джерелом доказів (ч. 2 ст. 84, статті 101, 102 КПК).
Призначення та проведення експертизи включає в себе: 1) збирання необхідних матеріалів (отримання зразків для експертизи); 2) залучення експерта (вибір експертної установи або експерта, винесення постанови слідчим чи прокурором про залучення експерта та проведення експертиз або ухвали суду чи слідчого судді про доручення проведення експертизи; формулювання питань експерту; 3) проведення експертних досліджень; 4) дачу висновку експертом з питань, які поставлені перед ним сторонами кримінального провадження, слідчим суддею чи судом.
Основоположні засади судово-експертної діяльності, зокрема її організація, правовий статус судового експерта, забезпечення роботи державних спеціалізованих установ та відомчих експертних служб тощо, визначаються ЗУ «Про судову експертизу», іншими законодавчими актами, відомчими нормативно-правовими документами. Порядок призначення судових експертиз, експертних досліджень та науково-методичні рекомендації з питань підготовки і призначення судових експертиз закріплені в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень1.
Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених ЗУ «Про судову експертизу», судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. Крім того, наказом Міністра юстиції України від 12.12.2011 № 3505/5 затверджена Інструкція про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров’я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз. Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.
Основними видами (підвидами) експертизи є: 1) криміналістична: почеркознавча та авторознавча; технічна експертиза документів; балістична; трасологічна; фототехнічна, портретна; відео-, звукозапису; вибухотехнічна; наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів тощо; 2) інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна (оціночно-будівельна); земельно-технічна (оціночно-земельна); пожежно-технічна; електротехнічна; комп’ютерно-технічна; телекомунікаційна тощо; 3) економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фі-
1 Затверджена наказом МЮ 08.01.1998 № 53/5 (у редакції наказу МЮ від 26.11.2012 № 1950/5).
Глава 15
нансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій; 4) товарознавчаї машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання; автотоварознавчі транспортно-товарознавча; 5) експертиза у сфері інтелектуальної власності: літері турних та художніх творів; фонограм, відеограм, торговельних марок (знаків для т і варів і послуг) тощо; 6) психологічна; 7) мистецтвознавча; 8) екологічна.
З метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової практики експертними установами організовується проведення інших видів експертизи (крім судово-медичної та судово-психіатричної).
Фактичною підставою для залучення експерта є потреба в наукових, технічних або інших спеціальних знаннях, які необхідні для вирішення певних питань у кримії нальному провадженні. До спеціальних пізнань належать знання у певній галузі наі уки, техніки, мистецтві або ремеслі та інших окремих сферах людської діяльності Спеціальні пізнання у відповідній галузі діяльності визначаються предметом експер] тизи. До спеціальних не належать загальновідомі і загальнодоступні наукові знанні в галузі матеріального і процесуального права, якими повинні володіти слідчі, про] курори, судді. Саме тому закон прямо забороняє проведення експертизи для з’ясування питань права (ч. 1 ст. 242 КПК). На неприпустимість порушення перед експертом правових питань (наприклад, про причину недостачі цінностей, вину обвинуваченого] в смерті потерпілого або заподіянні йому тілесних ушкоджень, про осудність особи, а не її психічний стан тощо) вказував свого часу ПВСУ в п. 2 постанови від 30.05.1997 № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», спрямовуючи таким чином правозастосовну практику.
Порядок залучення експерта передбачений ст. 243 КПК.
Отримання висновку експерта є одним із способів збирання доказів у кримінальному провадженні. Тому слідчий, прокурор, як правило, залучають експерта залежно від наявності до того підстав на свій розсуд, виходячи з конкретних обставин провадження і тих питань, на які має відповісти фахівець з певної галузі знань. Винятки становлять лише випадки, передбачені у ч. 2 ст. 242 КПК, коли звернення до експерта є обов’язковим. Про залучення експерта та проведення експертизи слідчий чи прокурор складають постанову, в якій формулюють питання експерту.
Заявити слідчому чи прокурору клопотання про залучення експерта на стадії до-судового розслідування мають право також потерпілий та сторона захисту (підозрюваний, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники).
Заявлене клопотання слідчий, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту його подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Особа, яка заявила клопотання про залучення експерта, повідомляється про результати його розгляду. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання слідчим чи прокурором виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин - надсилається їй (ст. 220 КПК).
Оскільки відповідно до закону (ч. З ст. 93 КПК) сторона захисту має право збирати докази в тому числі й шляхом отримання висновків експертів, закон надає право
Слідчі дії
представникам сторони захисту можливість самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової. Таке залучення експертів відбувається на підставі ч. 2 ст. 243 КПК та ЗУ «Про судову експертизу».
У випадку якщо слідчий чи прокурор відмовив стороні захисту у задоволенні клопотання про залучення експерта та проведення експертизи, а на проведення експертизи на договірних умовах у неї відсутні кошти, сторона захисту має право порушити клопотання про залучення експерта перед слідчим суддею у порядку, передбаченому ст. 244 КПК. Такий механізм, установлений законом, сприяє захисту прав та законних інтересів сторони захисту у кримінальному провадженні та забезпечує дотримання вимог такої загальної засади кримінального провадження, як змагальність, відповідно до якої сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК (ч. 2 ст. 22).
Клопотання сторони захисту розглядається слідчим суддею місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше п’яти днів із дня його надходження до суду. Особа, яка подала клопотання, повідомляється про місце та час його розгляду, проте її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, крім випадків, коли її участь визнана слідчим суддею обов’язковою.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення клопотання.
За результатами розгляду клопотання слідчий суддя має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, якщо особа, що звернулася з клопотанням, доведе, що: 1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або на вирішення залученого стороною обвинувачення експерта були поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з’ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок; 2) вона не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об’єктивних причин.
До ухвали слідчого судді про доручення проведення експертизи включаються запитання, поставлені перед експертом особою, яка звернулася з відповідним клопотанням. Слідчий суддя має право не включити до ухвали запитання, поставлені особою, що звернулася з відповідним клопотанням, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.
При задоволенні клопотання про залучення експерта слідчий суддя у разі необхідності має право за клопотанням особи, що звернулася з клопотанням про залучення експерта, вирішити питання про отримання зразків для експертизи (ст. 245 КПК). Висновок експерта, залученого слідчим суддею, надається особі, за клопотанням якої він був залучений.
Глава 15
Як вже було зазначено, залежно від наявності до того підстав слідчий, прокурорі як правило, на свій розсуд, виходячи з конкретних обставин справи і тих питань, на, які має відповісти тільки фахівець із певної галузі знань, визначає, чи потрібно в кри| мінальному провадженні залучати експерта, проводити експертизу і яку саме. Однак! у деяких випадках, прямо передбачених КПК, призначення судової експертизи! є обов’язковим. Обов’язковість звернення до експерта для проведення експертизі у зазначених у ч. 2 ст. 242 КПК випадках обумовлена необхідністю доказування ти] обставин, без встановлення яких неможливе всебічне та повне розслідування вчине-1 ного кримінального правопорушення. Відсутність у матеріалах кримінального про! вадження висновку експерта з питань, які встановлені у ч. 2 ст. 242 КПК, слід розі глядати як підставу для висновку про те, що докази, зібрані по кримінальному прої вадженню, є недостатніми для вирішення справи по суті. Отже, слідчий або прокурої зобов’язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо: 1) встанові лення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень! 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликаї ють сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановлення віку особі якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримії нальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості! 5) встановлення статевої зрілості потерпілої особи в кримінальних провадження] щодо злочинів, передбачених ст. 155 КК.
Експертами можуть виконуватися первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Первинною є експертиза, коли об’єкт досліджується вперше.
Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об’єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об’єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.
Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізо- ! ваних експертних установах.
У разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом (ст. 245 КПК).
Під зразками, необхідними для проведення експертизи, слід розуміти матеріальні об’єкти, що відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею, судом або за його дорученням залученим спеціалістом.
Такими матеріальними об’єктами можуть бути зразки почерку, відбитки пальців рук, зліпки зубів, взуття, зразки слини, крові, сперми, ґрунту, епітелію, шрифту принтера тощо, якщо вони використовуються під час проведення експертизи як порівняльні матеріали.
Питання про відібрання зразків із речей і документів під час досудового розслідування вирішує слідчий суддя на підставі клопотання сторін кримінального провадження про тимчасовий доступ до речей і документів. Клопотання слідчого має бути погоджене з прокурором.
Зміст клопотання, перелік речей і документів, доступ до яких заборонений, процесуальний порядок розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, зміст ухвали слідчого судді та порядок її виконання передбачені статтями 160-166 КПК.
Біологічні зразки для проведення експертизи відбираються за правилами, установленими для проведення освідування особи (ст. 241 КПК). Відібрання біологічних зразків у особи здійснюється на підставі постанови прокурора та за необхідності за участю судово-медичного експерта або лікаря. Якщо відібрання біологічних зразків супроводжується оголенням особи, то відповідні маніпуляції здійснюються особами тієї ж статі, за винятком його проведення лікарем і за згодою особи, у якої зразки відбираються.
Слідчий, прокурор не мають права бути присутніми при відібранні біологічних зразків особи іншої статі, коли це пов’язано з необхідністю оголювати особу.
Перед початком відібрання біологічних зразків особі пред’являється постанова прокурора. Після цього особі пропонується добровільно віддати біологічні зразки.
При відібранні біологічних зразків не допускаються дії, які принижують честь і гідність особи або є небезпечними для її здоров’я.
Про відібрання в особи біологічних зразків складається протокол.
У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки сторона кримінального провадження має звернутися з клопотанням про відібрання біологічних зразків до слідчого судді чи суду. Клопотання розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 КПК. За результатами розгляду клопотання слідчий суддя чи суд дозволяє слідчому, прокурору здійснити відбирання біологічних зразків примусово або зобов’язує їх примусово відібрати зразки, якщо клопотання було подано стороною захисту.
Особі, у якої примусово відбираються біологічні зразки для експертизи, надається копія протоколу відібрання зразків.
Глава 15
■ Питання для самоконтролю
1. Що слід розуміти під слідчими (розшуковими) діями? Вкажіть їх систему.!
2. Охарактеризуйте загальні вимоги до проведення слідчих (розшукових) дійі
3. Які слідчі (розшукові) дії проводяться лише за ухвалою слідчого суді а які-за постановою прокурора?
4. Дайте процесуальну характеристику допиту.
5. Назвіть процесуальні умови для проведення допиту свідка, потерпілого щд] час досудового розслідування в судовому засіданні '
6. Охарактеризуйте пред’явлення для впізнання: підстави для проведення ці слідчої дії, і/мету та види, обов’язкових учасників, процесуальний порядок проведення, засоби фіксації.
7. Проаналізуйте поняття «житло та інше володіння особи».
8. Розкрийте сутність такої слідчої (розшукової) дії, як огляд. Вкажіть ви| огляду.
9. Яким є процесуальний порядок проведення освідування?
10. Розкрийте процесуальний порядок залучення експерта та проведення екс
пертизи на стадії досудового розслідування.
Глава 16 —^^——^^^— Негласні слідчі (розшукові) дії
|
|
|
|
|
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 56; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!