Негласні слідчі (розшукові) дії

Негласність може бути обумовлена як практичною доцільністю, так і неможливіс­тю гласного проведення окремих слідчих (розшукових) дій, відкритого використання засобів, методів або залучення окремих учасників.

Негласність може бути абсолютною або відносною. При абсолютній негласності про проведення негласних слідчих (розшукових) дій поінформовані тільки особи, які приймають рішення про їх здійснення, оперативні співробітники, яким доручається виконання відповідного рішення, а також особи, які залучаються до проведення не­гласних слідчих (розшукових) дій (конфіденти, співробітники оперативно-технічних та оперативно-розшукових підрозділів).

При відносній негласності негласних слідчих (розшукових) дій про їх проведення не знають тільки особи, відносно яких вони здійснюються, а їх результати, отримані в таємниці від зацікавлених осіб, надалі можуть бути піддані гласності.

По-друге, відомості про факт або методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії та відомості, що дають змогу ідентифікувати особу, місце або річ, щодо якої прово­диться чи планується проведення негласної слідчої (розшукової) дії, розголошення яких створює загрозу національним інтересам і безпеці, становлять державну таємницю (підпункти 4.12.4 та 4.12.5 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю). Отже, прийняття рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії і безпосереднє його виконання може здійснювати тільки особа, яка має відповідний допуск.

Відповідно до розд. 5 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні по­станова слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, ухвала слід­чого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії та додатки до нього, протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які містять відо­мості про факт та методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а також відо­мості, що дають змогу ідентифікувати особу, місце або річ, щодо якої проводиться або планується проведення такої дії, розголошення яких створює загрозу національним інтересам та безпеці, підлягають засекречуванню.

Засекречування таких матеріальних носіїв інформації здійснюється слідчим, про­курором, співробітником уповноваженого оперативного підрозділу, слідчим суддею шляхом надання на підставі Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (Розгорнутих переліків відомостей, що становлять державну таємницю), відповід­ному документу грифа секретності.

Забезпечення охорони державної таємниці та дотримання інших вимог законодав­ства про державну таємницю при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій покладається на слідчих, прокурорів, слідчих суддів та співробітників уповноважених оперативних підрозділів, які виконують негласні слідчі (розшукові) дії.

За порушення законодавства про державну таємницю зазначені особи несуть дис­циплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із ЗУ «Про дер­жавну таємницю».

Після завершення проведення негласних слідчих (розшукових) дій матеріальні носії інформації щодо їх проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному

Глава 16

провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, з ура- І хуванням обставин кримінального провадження та необхідності використання мате- І ріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів після проведення таких дій, І у випадку, якщо витік зазначених відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України.

Після розсекречення зазначених матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймається рішення про їх залучення до мате­ріалів кримінального провадження у передбаченому КПК порядку. До них надається доступ разом з іншими матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК.

У разі наявності в матеріалах щодо проведення негласних слідчих (розшукових) І дій відомостей, що становлять державну таємницю, досудове розслідування та судо­ве провадження у кримінальному провадженні проводяться з дотриманням вимог режиму секретності та в порядку, передбаченому гл. 40 КПК.

Слід зазначити, що у разі здійснення заходів безпеки щодо співробітників опера­тивних підрозділів, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або залучались до їх проведення, відомості про цих осіб у протоколі зазначаються із забезпеченням конфіденційності (п. 4.10 Інструкції). Відповідно до абз. 2 п. 3.12 Інструкції матеріа­ли, що можуть розшифрувати конфіденційних осіб отримання інформації, прокурору не надаються.

Особливістю негласних слідчих (розшукових) дій є те, що при їх провадженні можуть застосовуватися конспіративні методи (прийоми). Під конспірацією слід ро­зуміти приховання чи утаювання від осіб, щодо яких проводиться негласна слідча (розшукова) дія та іншого оточення фактичних цілей, завдань, заходів та засобів про­веденої дії, організаційних і тактичних аспектів її здійснення.

Конспірація передбачає дотримання правил поведінки, застосування методів, при­йомів, способів, за допомогою яких забезпечуються скритність проведених заходів, дій їх суб’єктів, зашифровка цілей і об’єктів негласних слідчих (розшукових) дій, збереження в таємниці відносин конфіденційного співробітництва та інформації (відо­мостей, фактичних даних), що є результатом (продуктом) такого співробітництва.

Необхідність дотримання конспірації обумовлена тим, що проведення негласних слідчих (розшукових) дій, дій їх учасників неможливо зробити абсолютно прихова­ними від сторонніх осіб, всі вони відбуваються в умовах реального часу, місця, здій­снюються конкретними особами. У той же час можливо, необхідно й доцільно пред­ставити негласні слідчі (розшукові) дії так, щоб оточуючими вони сприймалися як повсякденні, що не мають відношення до діяльності органів досудового розслідуван­ня. Це може досягатися шляхом застосування комуфлюючих засобів (предметів одягу, транспортних засобів та ін.), деяких прийомів поводження (поводитися згідно з об­становкою, не привертаючи уваги навколишніх, бути «як усі»), використанням спеці­альних приміщень, легендованих підприємств, документів прикриття, укриттів, схо­ванок, паролів, правил діловодства та ін.

Конспіративність при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій має й інше призначення. Вона, зокрема, дозволяє не допустити передчасного або необгрунтова­ного розкриття з боку осіб, щодо яких вони проводяться, є засобом забезпечення прав

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 76; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!