Негласні слідчі (розшукові) дії

значна частина законодавства неминуче містить елемент розпливчастості і дає можливість діяти за розсудом, в іншому випадку йому буде бракувати гнучкості, що ускладнить його застосування в різних фактичних ситуаціях, які можуть виникнути (у справі «“Санді Тайме” проти Об’єднаного Королівства» було заявлено, що втру­чання «необов’язково повинне передбачатися з абсолютною упевненістю: досвід показує, що цього недостатньо. І хоча впевненість дуже бажана, вона може при­звести до відсутності гнучкості, а закон повинен йти в ногу з обставинами, що змінюються. Тому багато законів формулюються з елементами більш загальної ви­моги передбачуваності. Якщо втручання в права відбувається відповідно до закону, особи повинні мати можливість, маючи у своєму розпорядженні знання застосовної правової норми, передбачати, з огляду на їх поведінку, чи будуть порушені їх права»). Такий ризик треба звести до мінімуму, і ступінь його прийнятності має залежати як від конкретної справи1, так і від утримування норми й числа та статусу осіб, до яких вони застосовуються2.

Вимога достатньої доступності закону означає, що громадянин повинен зазда­легідь знати, які норми застосовні до нього3. Закон повинен бути досить точним і певним з тим, щоб людина могла вирішити, як їй варто регулювати свою поведін­ку, щоб уникнути, якщо можливо, порушення своїх прав. Той факт, що статутне положення може бути витлумачене по-різному, необов’язково робить його недо­статньо певним4.

Правову основу проведення негласних слідчих (розшукових) дій, захисту інфор­мації при проведенні цих слідчих дій в Україні, крім Конституції та КПК, становлять КК, закони України «Про прокуратуру»5, «Про державну таємницю»6, «Про оператив-но-розшукову діяльність»7, а також Порядок організації та забезпечення режиму се­кретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підпри­ємствах, в установах і організаціях, затверджений постановою КМУ від 02.10.2003 № 1561-128, Звід відомостей, що становлять державну таємницю, затверджений на­казом СБУ від 12.08.2005 № 4409, Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному проваджен­ні, затверджена наказом Генеральної прокуратури України, МВС, СБУ, Адміністрації

1 Справа «Корхер проти Австрії» (1993) 17 ЕНКК 358.

2 Справа «“Санді Тайме” проти Об’єднаного Королівства» (1979-1980) ЕНКК 245.

3 Справа «Сілвер проти Об’єднаного Королівства» (1983) 5 ЕНЯК 347.

4 Справа «Кастеллс проти Іспанії» (1992) 14 ЕНКК 445.

5 Про прокуратуру [Текст]: Закон України від 5.11.1991 № 1789-ХП // Відом. Верхов. Ради України. -1991.-№53.-Ст.793.

6 Про державну таємницю [Текст]: Закон України від 21.01.1994 № 3855-ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. - 1994. -№ 16. -Ст. 93.

7 Про оперативно-розшукову діяльність [Текст]: Закон України від 18.02.1992 № 2135-ХП // Відом. Верхов. Ради України. - 1992. - № 22. - Ст. 303.

8 Про затвердження Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах [Текст]: постанова Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 № 1561-12// Для службового користування.

' Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю [Текст]: наказ СБУ від 12.08.2005 № 440 // Офіц. вісн. України. - 2005. - № 34. - Ст. 2089.

Глава 16

Державної прикордонної служби України, МФ, МЮ від 16.11.2012і та низка інших! нормативно-правових актів, які визначають порядок і тактику проведення окремих! негласних (розшукових) слідчих дій.

Під негласними слідчими (розшуковими) діями згідно зі ст. 246 КПК слід розумі­ти різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення якихі не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК.

Термін «методи» проведення негласних слідчих (розшукових) дій, який викорис­товується у наведеному понятті, означає сукупність організаційних, практичних при-1 йомів, у тому числі із застосуванням технічних засобів, які дозволяють у порядку,! передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, отримати ін -І формацію про злочин або особу, яка його вчинила, без її відома.

КПК до негласних слідчих (розшукових) дій відносить: 1) аудіо- та відеоконтроль особи (ст. 260); 2) накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261) та огляд і виїмку! кореспонденції (ст. 262); 3) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних! мереж (ст. 263); 4) зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264);

5) обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння (ст. 267);

6) установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268); 7) спостере­ження за особою, річчю або місцем (ст. 269); 8) аудіо- та відеоконтроль місця (ст. 270);| 9) контроль за вчиненням злочину (ст. 271); 10) виконання спеціального завдання з роз-| криття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272);| 11) негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274).

Усі без винятку негласні слідчі (розшукові) дії проводяться лише у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб (ч.2ст 246 КПК).

Незважаючи на те, що безпосередньою метою проведення негласних слідчих (роз­шукових) дій є отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, КПК не пов’язує коло осіб, щодо яких вони можуть проводитися, з їх процесуальним статусом. Тобто негласні слідчі (розшукові) дії можуть здійснюватися не тільки відносно пі-дозрюваного, а й інших осіб, які можуть і не мати процесуального статусу в конкрет­ному кримінальному провадженні, крім втручання у приватне спілкування захисника, священнослужителя з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим (ч. 5 ' ст. 258 КПК).

Негласні слідчі (розшукові) дії мають свої особливості. По-перше, вони прово­дяться негласно. Це означає неочевидність, скритність проведених цих дій від осіб, які у них не беруть участі, у тому числі й від співробітників правоохоронних органів, навіть якщо вони мають відповідний допуск, але насамперед - від осіб, груп, органі­зацій, відносно яких вони проводяться. Це дозволяє нейтралізувати можливу протидію з боку цих суб’єктів, забезпечити безпеку учасників негласних слідчих (розшукових) дій, їх результативність, зберегти в таємниці факт їх здійснення, засоби та методи, що при цьому застосовувались.

1 Наказ Генеральної прокуратури України, МВС, СБУ, Адміністрації Державної прикордонної служ­би України, МФ, МЮ від 16.11.2012№ 114/1042/516/1199/936/1687/5 «Про затвердження Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у криміналь­ному провадженні».

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 66; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!