Негласні слідчі (розшукові) дії

розшукової діяльності, так кримінальної процесуальної в частині проведення^ негласних слідчих (розшукових) дій. Цей метод полягає у безпосередньому функ­ціонуванні різних категорій конфідентів у кримінальному середовищі. Це обумов-] лено замкнутістю такого середовища, блокуванням ним каналів витоку інформації про злочинну діяльність, суворою внутрішньогруповою дисципліною та конспі­рацією дій злочинців. Завдяки агентурному методу стають можливими одержання відомостей про «супротивника», досягнення цілей виявлення, запобігання й роз­криття злочинів, документування злочинних дій. Без такої участі й такої допомо­ги неможлива успішна боротьба зі злочинністю, забезпечення безпеки суспільства, держави та особи.

Співробітництво осіб з правоохоронними органами повинно мати винятково до­бровільний характер. При цьому мотивація такого співробітництва може бути різною: і добровільне бажання безоплатно допомогти правоохоронним органам, яке ґрунту­ється на ідеологічних і моральних переконаннях, і передбачена законом можливість звільнення від кримінальної відповідальності у випадку співробітництва, активного сприяння розкриттю злочинів, відшкодування завданої шкоди, дійового каяття, і праг­нення поліпшити умови свого утримування в кримінально-виконавчих установах, і помста, заздрість, конкуренція в злочинному середовищі, особисті симпатії та по­чуття подяки стосовно конкретного працівника правоохоронних органів, і прагнення до ризику, бажання завдати шкоди конкурентові по бізнесу тощо.

Згода громадян на встановлення співробітництва з правохоронними органами оформлюється, як правило, у письмовій формі у вигляді угоди чи контракту і може мати постійний або тимчасовий характер, а сама участь громадян у проведенні не­гласних слідчих (розшукових) дій може мати, залежно від їх бажання та характеру виконуваних завдань, гласний або негласний характер.

Сприяння громадян може здійснюватись і на безконтрактній основі. Згода на співробітництво у цих випадках встановлюється: а) з особистої бесіди з прокурором, слідчим або співробітником оперативного підрозділу; б) виконання офіційного за­вдання, що дозволяє усвідомити його зміст і роль у ньому відповідної особи; в) бага­торазового виконання доручень або прохань, які дають підстави для висновку про характер виконуваних дій.

Можна виділити два основні напрями використання допомоги громадян.

Перший напрям - це залучення (раніше найбільш часто вживалося інше поняття -«вербування») і використання громадян як негласних співробітників.

У другому напрямі залучення громадян до сприяння слід виділити два різновиди використання їх допомоги: 1) залучення з метою використання їх пізнань, умінь і на­вичок та 2) залучення з метою використання громадян як осіб, що фіксують дії осіб, щодо яких проводяться негласні слідчі (розшукові) дії, що дозволяє надалі залучати їх як свідків.

Забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужи­телів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов’язане з розкриттям конфіден­ційної інформації професійного характеру (ч. 2 ст. 275 КПК).