Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Негласних слідчих (розшукових) дій




Підстави та загальний порядок проведення

Негласні слідчі (розшукові) дії

У теорії кримінального процесу підстави проведення процесуальних дій, у тому числі слідчих (розшукових) (як гласних, так і негласних) та прийняття процесуальних рішень прийнято поділяти на три групи: матеріально-правові, процесуальні та фак­тичні.

Матеріально-правовою підставою проведення негласних слідчих (розшукових) дій є тяжкість злочину, з розслідування якого здійснюється кримінальне прова­дження.

Отже, зняття інформації з електронних інформаційних систем або її частин, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов’язаний з подоланням системи логічного захисту (ч. 2 ст. 264 КПК) та установлення місце­знаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК) можуть бути проведені при розслідуванні злочинів будь-якої тяжкості.

Усі інші негласні слідчі (розшукові) дії проводяться виключно у кримінальних провадженнях щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч. 2 ст. 246 КПК).

Проведення негласних слідчих (розшукових) дій при розслідуванні кримінальних проступків не допускається (ст. 300 КПК).

Процесуальною підставою здійснення негласних слідчих (розшукових) дій є від­повідне рішення, прийняте суб’єктом кримінального провадження в межах його компетенції.

Так, зняття інформації з електронних інформаційних систем або її частин, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов’язаний з подоланням системи логічного захисту (ч. 2 ст. 264 КПК) та спостереження за річчю або місцем (ст. 269 КПК) проводиться на підставі постанови слідчого або прокурора.

Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 КПК) здійснюється на підставі постанови слідчого, погодженої з керівником органу досудового розслідування або постанови прокурора.

Контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК) проводиться виключно на підставі постанови прокурора (ч. 4 ст. 246 КПК).

Усі інші негласні слідчі (розшукові) дії проводяться на підставі ухвали слідчого судді.

Слід зазначити, що установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК) та спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК) у винят­кових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами I, II, VI, VII (статті 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини КК, можуть бути розпочаті до постановления ухвали слідчого судді за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов’язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним кло­потанням до слідчого судді (ч. 1 ст. 250 КПК).


Глава 16

Усі інші негласні слідчі (розшукові) дії, які проводяться за ухвалою слідчого суд-1 ді, не можуть бути розпочаті без постановления такого рішення.

Фактичними підставами проведення негласних слідчих (розшукових) дій є відо- 1 мості про реальну можливість отримати в результаті їх здійснення доказів, які мають І значення для кримінального провадження. Нагадаємо, що згідно з ч. 2 ст. 246 КПК І усі без винятку негласні слідчі (розшукові) дії проводяться лише у випадках, якщо І відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. І

Рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії слідчий, прокурор ви- І кладає в постанові, яка крім підстав, передбачених ст. 246 КПК, повинна містити: І 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) право- І ву кваліфікацію злочину із зазначенням статті (частини статті) КК України; 3) відо-мості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія; 4) початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії;

5) відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію;

6) обґрунтування прийнятої постанови, у тому числі обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб; 7) вка­зівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться.

Якщо негласна слідча (розшукова) дія здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, слідчий або прокурор складають клопотання про дозвіл на її проведення.

Це клопотання повинно відповідати вимогам, зазначеним у ст. 248 КПК, та мате­ріалам кримінального провадження, які надаються лише на вимогу слідчого судді для підтвердження необхідності проведення негласної слідчої (розшукової) дії. '

Відповідно до ч. 2 ст. 248 КПК у клопотанні повинно бути зазначено: 1) наймену­вання кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) короткий виклад обставин злочину, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання; 3) правова кваліфікація злочину із зазначенням статті (частини статті) КК України; 4) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (роз­шукову) дію; 5) обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину;

6) вид негласної слідчої (розшукової) дії та обґрунтування строку її проведення;

7) обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в іншій спосіб; 8) відомості залежно від виду негласної слідчої дії про іден­тифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо; 9) обґрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії доказів, які само­стійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з’ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили.

До клопотання слідчого, прокурора додається витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.

У клопотанні слідчого, прокурора, а в подальшому - в ухвалі слідчого судді не зазначається уповноважений оперативний підрозділ, який має виконувати негласну слідчу (розшукову) дію, крім випадків, коли установлення місцезнаходження радіо- І електронного засобу та спостереження за особою, річчю або місцем розпочате до І постановления ухвали слідчого судді.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 76; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.