Негласні слідчі (розшукові) дії

Негласні слідчі (розшукові) дії, пов’язані з втручанням у приватне спілкування

Аудіо-, відеоконтроль особи. Відповідно до ст. 260 КПК аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов’язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

Ця негласна слідча (розшукова) дія полягає у застосуванні технічних засобів для спостереження за розмовами об’єкта, іншими звуками, рухами, діями, пов’язаними з його діяльністю або місцем перебування. Отримання інформації уповноваженою особою може відбуватись як у режимі реального часу, так і після певного етапу за­стосування технічних засобів, залежно від їх типу і умов проведення. Наприклад, деякі приміщення унеможливлюють передачу радіосигналу за їх межі, що виключає безпосереднє спостереження за об’єктом. Нерідко аудіо-, відеоконтроль особи вико­ристовується у комплексі з іншими негласними слідчими (розшуковими) діями: ві­зуальним спостереженням, оперативною закупкою тощо.

Особливістю цієї негласної слідчої (розшукової) дії, яка відрізняє її від спостере- І ження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК), аудіо-, відеоконтролю місця (ст. 270 КПК), є те, що вона проводиться щодо конкретної особи як у публічно до­ступних, так і у публічно недоступних місцях (місцях, до яких неможливо увійти або І в яких неможливо правомірно перебувати без отримання на це згоди власника, корис­тувача або уповноважених ними осіб (ч. 2 ст. 267 КПК)) або в умовах, коли учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним (розумно розраховують на приватність)1. Якщо для візуального спостереження за особою основ-

' Навіть якщо представники владв не очікують або не розраховують на присутність заявника в даному І приміщенні, якщо він «розумно розраховував на недоторканність приватного життя» у цьому місці, це буде ' означати порушення його прав відповідно до ст. 8 КЗПЛ. Саме «розумне очікування», а не конкретна осо­бистість об’єкта спостереження, є визначальним чинником при вирішенні питання про порушення Кон­венції. При ухваленні рішення, чи є таке очікування «розумним», суд повинен застосовувати об’єктивний критерій,визначивши суспільно прийнятну для конкретних обставин правову норму (див.: Рішення ЄСШІ у справі «Круслін проти Франції» (1990) 12 ЕНКК 547 та у справі «Халфорд проти Об’єднаного Королів­ства» (1997) 24-ЕНЮІ462)

ним завданням є з’ясування і фіксація відомостей щодо її пересування, місць пере­бування, фактів зустрічей з іншими особами як із застосуванням технічних засобів, так і без, то аудіо-, відеоконтроль особи є негласною слідчою (розшуковою) дією, яка здійснюється з метою отримання інформації, джерелом якої є особа - об’єкт конт­ролю: дії, рухи, висловлювання та інша аудіовізуальна інформація, при цьому місце її знаходження має факультативне значення. Вона проводиться винятково з викорис­танням технічних засобів фіксації інформації. Можливість використання отриманих у результаті аудіо-, відеоконтролю особи відомостей визначається законністю про­ведення цього заходу, належністю отриманих даних та можливістю ідентифікувати осіб, інформація про розмови або інші дії яких зафіксована. Нерідко необхідність ідентифікації потребує призначення в подальшому відповідних експертиз: фоноско-пічної, технічної тощо.

Шляхом аудіо-, відеоконтролю особи може здійснюватись спостереження за діями та розмовами певних осіб у житлі чи іншому володінні особи, в інших приміщеннях, транспортних засобах. Закон дозволяє проводити цю негласну слідчу (розшукову) дію як безпосередньо слідчим, так і оперативним підрозділом за його дорученням. У той же час її методика і практичний досвід проведення аналогічних заходів у межах опе-ративно-розшукової діяльності диктує необхідність у будь-якому разі доручати її організацію і проведення оперативним і оперативно-технічним підрозділам, оскільки такий захід передбачає попереднє конспіративне впровадження спеціальних технічних засобів у відповідні місця, специфіку їх експлуатації, процесу фіксації і обробки отриманої інформації, що потребує спеціальної підготовки, а також нерідко залучен­ня значних сил, у тому числі з числа осіб, які негласно співробітничають з правоохо­ронними органами, для оперативно-організаційного забезпечення підготовки і безпо­середнього здійснення заходів. Аудіо-, відеоконтроль особи може бути пов’язаний з іншою негласною слідчою (розшуковою) дією - обстеженням публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК), яка проводиться як підготовчий етап встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи.

Арешт, огляд і виїмка кореспонденції. Накладення арешту на кореспонденцію, її огляд і виїмка можуть бути застосовані лише за наявності достатніх підстав вважа­ти, що поштово-телеграфна кореспонденція певної особи іншим особам або інших осіб їй може містити відомості про обставини, які мають значення для досудового розслідування, або речі і документи, що мають істотне значення для досудового роз­слідування, і іншими способами одержати ці дані неможливо (ст. 31 Конституції України, ст. 261 КПК). Ця негласна слідча (розшукова) дія передбачає відбір за пев­ними ознаками, технічне опрацювання, аналіз і дослідження поштових відправлень, у тому числі за зразками почерку, шрифту, виконавців поштових відправлень, за прізвищами і адресатами одержувачів і відправників, відбір, технічне опрацювання й дослідження вкладень посилок, технічний контроль поштових відправлень тощо з наступним оглядом їх слідчим або уповноваженою особою оперативного підрозділу та прийняттям рішення про виїмку чи інші дії, передбачені законодавством.

Накладення арешту на кореспонденцію здійснюється лише на підставі ухвали слідчого судді у провадженнях по тяжких і особливо тяжких злочинах. Ухвала слід­чого судді є обов’язковою для виконання керівниками всіх установ і підприємств, які

Глава 16

надають послуги зв’язку, як державних, так і недержавних, що надають такі послу! на підставі ліцензії. Керівники та працівники установ зв’язку зобов’язані сприяті проведенню негласної слідчої (розшукової) дії і не розголошувати факт її проведені чи отриману інформацію (ч. 5 ст. 262 КПК).

Відповідно до ч. 4 ст. 261 КПК арешт може бути накладено на листи всіх видів, І бандеролі, посилки, поштові контейнери, перекази, телеграми, інші матеріальні носі передання інформації між особами. Спеціальним нормативно-правовим актом, який регламентує види поштових відправлень, є ЗУ «Про поштовий зв’язок», який до їх числа відносить також поштові картки, секограми, дрібні пакети та радіограми1.

До числа інших носіїв передання інформації між особами можна віднести обмін інформацією, що зафіксована на матеріальному носієві, через кур’єра2.

Слід зазначити, що з предметно-змістовної сторони цієї негласної слідчої (роз- 1 шукової) дії можливі арешт, огляд та виїмка тільки поштових переказів, тобто послі ги поштового зв’язку щодо виконання доручення користувача на пересилання та ви­плату адресату зазначеної ним суми грошей.

Арешт грошових коштів, отриманих за банківськими переказами, проведення яких І здійснюється на підставі ЗУ «Про банки і банківську діяльність», здійснюється від­повідно до ст. 170 КПК.

Встановлюючи підстави і порядок проведення цієї негласної слідчої (розшукової) І дії, передбаченої п. 2 ч. 4 ст. 258, статтями 261, 262 КПК, законодавець фактично передбачив комплексний захід, який складається з таких етапів:

- накладення арешту на кореспонденцію;

- огляд затриманої кореспонденції;

- визначення подальших дій щодо кореспонденції; -складання протоколу. Накладення арешту на кореспонденцію - це встановлення обов’язку її затримай- 1

ня і заборони установам зв’язку та фінансовим установам вручати кореспонденцію! адресату без відповідної вказівки слідчого, прокурора (п. 1.11.3 Інструкції)3. Воно передбачає відбір і затримання уповноваженими особами установ зв’язку поштових відправлень за певними ознаками. Це може бути вся або окремі види кореспонденції, адресованої конкретній особі, або відправлена нею, або кореспонденція, яка надходить на конкретний поштовий адрес, чи виходить з нього. До здійснення цього заходу мо­жуть залучатись особи, які співробітничають з оперативними підрозділами на конфі­денційній основі. Керівники та працівники установ зв’язку зобов’язані сприяти про­веденню негласної слідчої (розшукової) дії і не розголошувати факт її проведення чи отриману інформацію. Затримавши відправлення, яке відповідає встановленим озна­кам, співробітник поштової установи повідомляє про це слідчого або відповідного працівника уповноваженого оперативного підрозділу, якому доручено здійснювати негласну слідчу (розшукову) дію.

1Про поштовий зв’язок [Текст]: Закон України від 4 жовтня 2001 p. № 2759-Ш // Офіц. вісн. Укра­їни.-2001.-№ 43. - Ст. 1918.

2 Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар [Текст]: у 2 т. / О. М. Бандурка, Є. М. Блажівський, Є. П. Бурдоль та ін.; за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. - X.: Право, 2012. - Т. 1. - С. 662.

3 Див. підп. 1.11.3 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукові) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 77; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!