Слідчий експеримент 3 страница

Невпізнані трупи обов’язково повинні бути сфотографовані і дактилоскоповані і не можуть бути піддані кремації.

Участь при огляді трупа судово-медичного експерта або лікаря не може замінитиі судово-медичної експертизи встановлення причин смерті (ч. 2 ст. 242 КПК) і не ви­ключає можливої участі судово-медичного експерта або лікаря, що брав участь у зо- 1 внішньому огляді трупа, у проведенні розтину трупа і встановленні причин смерті, здійснюваних у експертній установі (ч. 1 ст. 79 КПК). Отже, після огляду труп особи підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті. Якщо на момент направлення трупа для проведення судово-медичної експертизи дані про кримінальне правопорушення не внесені до ЄРДР з об’єктивних причин, слідчий направляє труп з вимогою (направленням) про прийняття його в судово-медичній установі та в найкоротший строк здійснює реєстра­цію повідомлення в ЄРДР, і виносить постанову про залучення експерта та проведен­ня судово-медичної експертизи.

Труп може не направлятися для проведення судово-медичної експертизи лише за можливості видачі лікарського (фельдшерського) свідоцтва про смерть лікарем ме­дичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патолого-

анатомом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину. У такому випадку реєстрація повідомлення про виявлення трупа в ЄРДР не здійснюється.

Різновидом огляду трупа є його огляд, пов’язаний з ексгумацією. Ексгумація тру­па не є слідчою дією. Вона є лише засобом забезпечення наступного огляду трупа. Необхідність у проведенні ексгумації трупа може виникнути не тільки, якщо потрібно провести огляд трупа. Підставами для неї також можуть бути випадки, коли необхідно пред’явити труп для впізнання, піддати його повторній або додатковій судово-медичній експертизі, отримати зразки для експертизи, переконатися в тому, що труп, ексгумація якого проводиться, насправді знаходиться в місці поховання, вилучити із могили речі чи документи, поховані разом із трупом. Але в будь-якому випадку, для того щоб вчи­нити іншу слідчу чи процесуальну дію, необхідно попередньо труп оглянути.

Провести ексгумацію можна тільки на підставі постанови про це прокурора. Якщо під час досудового розслідування виникла необхідність проведення ексгумації трупа, слідчий може звернутися до прокурора з відповідним клопотанням. Прокурор зобов’язаний розглянути це клопотання та у разі, якщо це необхідно, винести поста­нову про проведення ексгумації трупа.

Слід пам’ятати, що ексгумація трупа організаційно та технічно належить до склад­них заходів, який може завдати моральної травми близьким покійного, тому виноси­ти постанову про її проведення можна тільки при наявності достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення мети цієї слідчої дії, якщо слідчий добре підго­тувався до її проведення.

У постанові має бути зазначено: чий труп підлягає вийняттю із місця поховання, де саме він похований; для яких цілей необхідна дана дія, на кого покладається ви­конання ексгумації, день та час її проведення.

Постанова прокурора про ексгумацію трупа обов’язкова для виконання службо­вими особами органів місцевого самоврядування.

Оскільки відповідно до закону слідчий, прокурор повинні вживати належних за­ходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені (ч. З ст. 223 КПК), перед проведенням ексгумації слідчий, прокурор зобов’язані повідомити згідно зі ст. 11 КПК про проведення огляду, пов’язаного з ексгумацією, близьких родичів та членів сім’ї померлого.

Відповідно до ЗУ «Про поховання та похоронну справу» місцем поховання є кла­довище, тобто відведена в установленому законом порядку земельна ділянка з обла-штованими могилами чи іншими будівлями та спорудами, призначеними для органі­зації поховання померлих та утримання місць поховань. Отже, не є ексгумацією ви­ймання тіла особи з інших місць поховання, зокрема із землі, якщо тіло було закопано з метою приховування злочину, знайдено під час проведення будівельних робіт, по­шуково-рятувальних операцій тощо.

Обов’язковим учасником слідчої дії, яка пов’язана з ексгумацією, є судово-медич­ний експерт.

Слідчий, прокурор зобов’язаний також запросити не менше двох понятих для проведення цього виду огляду трупа. Винятками є випадки застосування безперерв­ного відеозапису ходу проведення цієї слідчої дії.

Глава 15

Перед проведенням слідчої дії особам, які беруть у ній участь, роз’яснюються І права та обов’язки, передбачені КПК, відповідно до їх процесуального статусу, а тако | порядок проведення слідчої дії.

Труп виймається з місця поховання, після чого оглядається з додержанням процесу! ального порядку, установленого ст. 238 КПК. Якщо це необхідно, з дотриманням вимог ст. 230 КПК близьким родичам або членам сім’ї труп пред’являється для впізнання.

Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки! необхідні для дослідження. Це можуть бути зразки тканини та органів або частині трупа.

Згідно з Правилами проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затвердженими наказом МОЗ від 17.01.199 № 6, експертиза трупа виконується у судово-медичних моргах або в моргах лікували но-профілактичних установ. Як виняток, за погодженням із судово-медичним екс] пертом допускається проведення експертизи трупа після його ексгумації за тепле! пори року, сухої погоди і при створюванні особою, що призначила експертизу, п 2 датних для роботи умов, на відкритому повітрі.

Саме тому ч. 4 ст. 239 КПК не містить імперативної вимоги щодо доставлення трупа до відповідного експертного закладу для проведення експертизи, а передбач^ це у разі необхідності.

При огляді після ексгумації можуть бути вилучені лише речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Про виймання трупа з місця поховання із дотриманням вимог ст. 104 КПК скла­дається протокол, у якому зазначається все, що було виявлено, у тій послідовності в якій це відбувалося, і в тому вигляді, у якому спостерігалося під час проведенні слідчої (розшукової) дії.

Якщо при ексгумації вилучалися речі та об’єкти для досліджень, це зазначається в протоколі. До протоколу додаються матеріали вимірювання, фотографування, звуко-чи відеозапису, плани і схеми, графічні зображення, відбитки та зліпки.

Після проведення ексгумації і необхідних досліджень поховання здійснюється в тому самому місці з приведенням могили в попередній стан. До матеріалів кримії нального провадження доцільно долучити довідку щодо того, де, ким та коли провеЛ дено поховання трупа, що піддавався ексгумації.

Слідчий експеримент - це слідча дія, яка полягає в тому, що слідчий та/або про­курор у присутності понятих, а в необхідних випадках - за участю спеціаліста, пі­дозрюваного, потерпілого, свідка, захисника, представника, з метою перевірки та уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, проводить відтворення дій, обстановки, обставин певної події, про­водить інші необхідні досліди чи випробування.

Метою слідчого експерименту є перевірка та уточнення відомостей, які мають зна- \ чення для встановлення обставин кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 240 КПК).

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 101; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!