Слідчий експеримент 2 страница

Закон не вимагає від слідчого чи прокурора обов’язкової додаткової фіксації про­цедури проведення обшуку, а надає їм таке право. Разом з тим, якщо клопотання про застосування технічних засобів фіксування заявляють учасники слідчої дії, таке фік­сування є обов’язковим (ч. 1 ст. 107 КПК).

Глава 15

Фотографування чи відеозапис обшуку є найбільш простим та зручним засобе! фіксування ходу проведення слідчої дії, що дозволяє зафіксувати обстановку у житлі чи іншому володінні особи, показати його місцезнаходження, відбити індивідуальні особливості відшуканих об’єктів, відзначити характер та розташування тайників проілюструвати розшукові дії у динаміці, зафіксувати присутніх осіб тощо. Особливо доцільним здається застосування вказаних додаткових способів фіксації обшуку, якщо відшуканню підлягають об’єкти, що не можуть довго зберігатися; при фіксуванні! у протоколі обшуку складних для описання властивостей та ознак механізмів, облад-нання, предметів тощо; з метою запобігання заявам підозрюваного про фальсифікації та порушення закону, яких, на його думку, припустився слідчий, тощо.

Оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії зберігаються у матеріалах кримінального провадження. їх резервні копії зберіга­ються окремо (ч. З ст. 107 КПК).

Під час обшуку слідчий, прокурор також має право проводити вимірювання, скла­дати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла або іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки. Вони розгляда­ються як додатки до протоколу, повинні бути виготовлені належним чином, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні таких додатків.

Під час обшуку можуть бути вилучені лише речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. До них, зокрема, можуть відноситися матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як докази фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та речі, набуті кримінально протиправним шляхом. Це можуть бути цінності і майно підозрюваного, яке тимчасово вилучається з метою забезпечення цивільного позову або можливої конфіскації майна до моменту вирішення питання про арешт майна (ч.2ст. 168, ст. 170 КПК).

Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Можливість обігу предметів і документів означає допустимість здійснення угод та інших дій, які спрямовані на їх передачу в рамках цивільно-правових відносин. Потрібно розрізняти об’єкти цивільних прав, перебування яких в обігу не допускається (вилучені з обігу), і ті, які обмежені в обігу. До числа вилучених законом з обігу і тих, які підлягають вилученню у випадку ви- І явлення (незалежно від відношення до даного кримінального провадження), належать предмети, придбання і використання яких здійснюється за особливими дозволами і вичерпний перелік яких визначений законодавством України; предмети, виготовлен­ня, придбання, зберігання, збут і розповсюдження яких забороняється законодавством. До їх числа належать: наркотичні засоби, психотропні, сильнодіючі, отруйні, радіо- ' активні і вибухові речовини тощо.

Об’єкти цивільних прав, які обмежені в обігу, в обов’язковому порядку вилученню в ході обшуку не підлягають, за винятком випадків, коли це передбачено національним законодавством. Так, проводиться вилучення: а) зброї, якщо відсутній особливий до-

звіл на її придбання, зберігання і носіння; б) документів, які містять відомості, що є державною таємницею, якщо вони виявляються в місцях, що не призначені для їх зберігання і використання або в осіб, які не мають доступу до відомостей, що містять державну таємницю; в) листування і літератури з грифом обмеженого використання, чистих бланків, печаток і штампів організацій і закладів, наявність яких у даної особи або закладу є протиправною, і т. ін. Виявлення вказаних предметів може стати під­ставою для ініціювання початку кримінального провадження та притягнення винних до кримінальної відповідальності.

Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не належать до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (статті 167-169 КПК). Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов’язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 168 КПК)1. Якщо вилучене майно належить підозрюваному, слідчий чи прокурор не пізніше наступного робочого дня після ви­лучення зобов’язані звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт цього майна в порядку, передбаченому статтями 170-175 КПК.

Під час обшуку видача й огляд документів, що містять інформацію, яка становить банківську таємницю, проводяться з додержанням норм ЗУ «Про банки і банківську діяльність». Крім того, правилами зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці встановлюється, що при вилученні документів, які містять бан­ківську таємницю, під час проведення обшуку банк зобов’язаний виготовити копії документів, що вилучаються, які засвідчуються підписом представника банку. Ці копії документів залишаються в банку замість вилучених оригіналів.

Усі речі і документи, які підлягають вилученню, слідчий повинен пред’явити по­нятим та іншим присутнім особам і перелічити їх у протоколі обшуку чи в доданому до нього опису із зазначенням їх назви, кількості, міри, ваги, матеріалу, з якого вони виготовлені, та індивідуальних ознак. У необхідних випадках вилучені предмети і до­кументи повинні бути на місці обшуку упаковані й опечатані.

Під час проведення обшуку може виникнути ситуація, коли слідчий чи про­курор дійдуть обґрунтованого висновку, що особи, які перебувають у житлі чи іншому володінні, переховують при собі предмети або документи, які мають зна­чення для кримінального провадження. У цьому випадку слідчий чи прокурор мають право прийняти рішення про обшук цієї особи чи осіб. Такий обшук особи належить до невідкладних слідчих дій та проводиться без попереднього винесен­ня про це ухвали слідчого судді. У протоколі обшуку особи слід зазначити мотиви його проведення.

При проведенні обшуку особи обстеженню можуть піддаватися одяг, взуття та тіло особи. Брати участь у обшуку особи мають право тільки особи однієї статі з особою, яку обшукують.

1 Див. Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тим­часово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджений постановою КМУ від 19.11.2012№1104.

Глава 15

Обшук особи також може бути проведений уповноваженою службовою особою, слідчим, прокурором під час затримання у порядку ч. З ст. 208 КПК. Такий обшуі] проводиться з дотриманням вказаного процесуального порядку, передбаченого ч. І ст.223таст.236КПК.

Під час проведення обшуку особою, яка його проводить, складається протокол (ст. 104 КПК). Як і інші протоколи, протокол обшуку складається із трьох частин: вступної, описової, заключної. Описова частина протоколу обшуку має бути складена із дотриманням логіки викладення подібних процесуальних документів, відповідати вимогам системності та послідовності. В описовій частині фіксується, що особі, яка! володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі, пред’явлена ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук та надана її копія; зазначають-' ся дані про отримання добровільної згоди власника на обшук, що підтверджується його підписом; пропозиція слідчого чи прокурора добровільно видати зазначені в ухвалі судді об’єкти; зазначається послідовність дій слідчого; відомості, важливі для цього кримінального провадження.

У заключній частині повинні міститися відомості про: виявлені, вилучені та/або надані речі і документи, перераховані їх ознаки - назва, кількість, міра, вага, матеріал, з якого вони виготовлені, з урахуванням того, наскільки точно це може бути визна­чено у момент вилучення, та індивідуальні ознаки (об’єм, розмір, колір, по можли­вості ціна кожного предмета чи документа, що вилучається, та ін.).

При вилученні в процесі обшуку великої кількості предметів складається спеці­альний опис цих предметів, про що вказується в протоколі. Опис - не просто додаток до протоколу, а його складова частина, оскільки відомості, що в ньому містяться, мають таке ж доказове значення, як і обставини, зафіксовані в протоколі.

Оскільки особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, ці заяви також підлягають зане­сенню до протоколу.

Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.

Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами.

Протокол виготовляється у двох примірниках. Обидва примірники підписують усі учасники, які брали участь у проведенні обшуку. Якщо особа, яка брала участь у про­веденні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, це зазначається у про­токолі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання про­токолу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчуються підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсут­ності - понятих.

Другий примірник протоколу обшуку, а також другий примірник опису вруча­ються особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - іншій присутній особі. При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примір­ник протоколу й опису вручається представникові підприємства, установи або ор­ганізації.

- § 6. Огляд

Огляд - це слідча дія, що полягає у безпосередньому сприйнятті та процесуаль­ному фіксуванні зовнішніх ознак матеріальних об’єктів з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

Мета огляду - виявлення відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення та їх фіксація.

Залежно від об’єкта можна виділити такі види огляду: 1) огляд місця події (місця вчинення кримінального правопорушення); 2) огляд місцевості; 3) огляд приміщень; 4) огляд житла чи іншого володіння особи; 5) огляд речей; 6) огляд документів; 7) огляд трупа; 8) огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією. Кожний із видів слідчого огляду має свої специфічні особливості, що визначають порядок його проведення. Але разом із тим існує ряд положень процесуального і тактичного характеру, загаль­них для всіх видів оглядів.

Огляд місця події найчастіше є невідкладною слідчою дією, саме тому він є єдиною слідчою дією, яка у невідкладних випадках може бути проведена до внесення відо­мостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, що здійснюється негайно після завершення огляду (ч. З ст. 214 КПК). Під невідкладними слід розуміти такі випадки, коли зволікання з оглядом може призвести до негативних наслідків для кримінально­го провадження - зникнення слідів кримінального правопорушення, об’єктів, які можуть стати згодом речовими доказами, зміни обстановки тощо.

Під місцем події розуміються приміщення або місцевість (територія, акваторія), підводне середовище, підземні природні утворення або споруди, у межах яких вчине­но кримінальне правопорушення або можуть бути виявлені матеріальні сліди, пов’язані з подією кримінального правопорушення.

Місце події може не збігатися з місцем вчинення кримінального правопорушення. Якщо, наприклад, злочин вчинений в одному місці, а сліди його знайдені в іншому, то в матеріалах кримінального провадження фігуруватиме і місце злочину, і місце події. Якщо ж злочин вчинений у тому місці, де були знайдені його сліди, місце зло­чину і місце події збігаються. Починаючи огляд, слідчий може ще не знати, чи є подія, що розслідується, сліди якої знайдені в даному місці, злочином і чи тут він вчинений. Проте, оскільки виявлення слідів події, що вимагає розслідування, завжди є подією, то і місце її виявлення - місцем події, а її огляд - оглядом місця події.

Огляд може бути проведений як самостійна слідча дія або бути складовою части­ною іншої слідчої дії (наприклад, огляд предмета, документа або трупа під час об­шуку).

Фактичною підставою для проведення огляду є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети. При наявності достатніх даних, що вказують на необхідність проведення огляду, слідчий чи прокурор приймає рішен­ня про його проведення. Як правило, це рішення ніде спеціально не фіксується. Ви­мога закону обов’язково отримати вмотивовану ухвалу слідчого судді встановлена, тільки коли необхідно здійснити огляд житла чи іншого володіння особи.

Сутність огляду полягає в тому, що слідчий та/або прокурор сприймає об’єкт огляду (за допомогою слухових, зорових, тактильних відчуттів), досліджує та оцінює

І

Глава 15

його стан, властивості, ознаки з метою виявлення та фіксації будь-яких відомостей!
щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. І

При необхідності провести огляд у житлі чи іншому володінні особи слідчий за І погодженням із прокурором або особисто прокурор звертається з відповідним клопо- І танням до слідчого судді за місцем проведення досудового розслідування. Закон пе- І редбачає, що огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правила- 1 ми КПК, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи1.

Для участі в огляді можуть бути запрошені потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. Слід звернути увагу на те, що закон не містить імперативної вимоги щодо запрошення вказаних осіб для проведення огляду, віддаючи слідчому право вирішити це питання на підставі його внутрішнього переконання. Отже, якщо слідчий визнає участь зазначених осіб у проведенні огляду обов’язковою, він має право викликати їх на підставі ст. 133 КПК. Якщо ж участь у огляді цих осіб не є обов’язковою, вони, на думку слідчого, можуть за власним бажанням взяти в ній участь або заявити про це клопотання, таким особам з дотриманням вимог статей 110-111 КПК направляється повідомлення.

Відповідно до вимог закону слідчий або прокурор повинні вжити належних за­ходів для забезпечення присутності під час проведення огляду осіб, чиї права та за­конні інтереси можуть бути обмежені або порушені (ч. З ст. 223 КПК). Найчастіше мова йде про власників житла чи іншого володіння особи, речей чи документів, які повинні бути оглянуті в ході огляду. їх присутність під час огляду є гарантією закон­ного та об’єктивного відображення результатів цієї слідчої дії, дотримання правових приписів кримінального процесуального закону.

У необхідних випадках із метою одержання допомоги з питань, що потребують І спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів. І Як спеціалісти можуть бути залучені представники різних галузей знань залежно від ' того, яке саме кримінальне правопорушення розслідується: криміналіст, хімік, біолог, лікар, інженер-будівельник, мистецтвознавець тощо. Спеціаліст залучається для до­помоги слідчому чи прокурору в застосуванні технічних засобів огляду, виявленні та вилученні об’єктів під час огляду; фіксації ходу та результатів огляду за допомогою технічних засобів; наданні пояснень слідчому щодо особливостей та певних власти­востей об’єктів, що оглядаються; проведенні за допомогою спеціальних засобів по­передніх експрес-досліджень знайдених об’єктів; консультуванні щодо правильного поводження із ними; упакуванні виявлених об’єктів; правильного опису в протоколі огляду вилучених предметів; проведенні вимірювання, складання планів, креслень тощо.

Перед проведенням огляду особам, які беруть у ньому участь, роз’яснюються їх права та обов’язки, передбачені КПК, згідно з їх процесуальним статусом.

Відповідно до ч. 7 ст. 223 КПК огляд житла чи іншого володіння особи здійсню­ється з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування

1 Про вимоги закону щодо можливості проникнення до житла чи іншого володіння особи, легальне визначення понять «житло» та «інше володіння», про зміст клопотання слідчого чи прокурора до слід­чого судді, порядок його розгляду, про зміст ухвали та порядок виконання див. статті 233-236 КПК.

технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення огляду.

При огляді можуть бути вилучені лише речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Поняття «речі» у цьому випадку слід тлумачити широко. Ними можуть бути сліди вчиненого кримінального правопорушення, документи, інші предмети, які можуть бути приєднані до матеріалів кримінального провадження як речові докази, до яких, зокрема, можна віднести матеріальні об’єкти, які були зна­ряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримі­нально протиправним шляхом.

Якщо оглянуті речі мають ознаки речового доказу (ст. 98 КПК), вони визнаються речовими доказами і залучаються до матеріалів кримінального провадження поста­новою слідчого або прокурора (ст. 98, ч. 2 ст. 100 КПК). Якщо речі є майном підозрю­ваного, вони вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 2 ст. 168, ч. 7 ст. 237 КПК). Після тимчасового вилучення майна підозрюваного слідчий зобов’язаний звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт цього майна (статті 170, 171 КПК) та за­безпечити схоронність такого майна відповідно до порядку, встановленого КМУ (ч.4ст. 168 КПК)1.

Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження.

Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду, упаковці та опечату­ванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. Упаковка повинна бути зроблена таким чином, щоб у процесі транспортування та зберігання речі і документи не втратили свого доказового значення.

Закон переважно орієнтує слідчого чи прокурора на проведення огляду об’єктів на місці проведення слідчої дії. Утім, у разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов’язаний із ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточ­ні огляд і опечатування (ч. 5 ст. 237 КПК). Це можуть бути випадки, коли під час огляду необхідно використовувати особливі інструменти, матеріали, коли необхідно створити відповідні технічні умови огляду або коли для огляду потрібен тривалий час.

Слідчий, прокурор має право заборонити особам, що перебувають у місці про­ведення огляду, а також особам, які під час проведення цієї слідчої дії опинилися в приміщенні або на місцевості, залишати місце огляду до його закінчення, спілкува­тися один з одним або з іншими особами, вчиняти будь-які дії, що заважають прове­денню огляду.

Значно підвищує можливості слідчого при проведенні огляду та його результатив­ність застосування технічних засобів фіксації. При огляді закон надає право слідчому, прокурору або за їх дорученням залученому спеціалісту проводити вимірювання,

1 Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної пере­робки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасо­во вилученого майна під час кримінального провадження, затверджений постановою КМУ від 19.11.2012 №П04.

Глава 15

фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічн зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, огля дати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження

Якщо клопотання про застосування технічних засобів фіксування заявляють учас ники слідчої дії - таке фіксування є не правом, а обов’язком слідчого, прокурор: (ч. 1ст. 107КПК).

Під час проведення огляду або безпосередньо після його закінчення особою, які проводить огляд, складається протокол (ст. 104 КПК).

Протокол огляду складається із трьох частин: вступної, описової, заключної.

Вступна частина повинна містити обов’язкові реквізити протоколу: назва слідчо дії; місце, час її проведення (час початку та закінчення); умови проведення огляд) (погода, освітлення); особа, яка проводить слідчу дію (прізвище, ім’я, по батькові посада); найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер (якщо відомості про кримінальне правопорушення вже внесені до ЄРДР). У цій час­тині також зазначаються: підстави проведення невідкладного огляду; усі особи, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); указівка на роз’яснення особам, присутнім під час огляду, їх прав та обов’язків, у тому числі робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу; інформація про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, за­здалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання; посилання на статті криміналь ного процесуального закону, відповідно до яких проводиться огляд.

Описова частина протоколу огляду має бути складена із дотриманням логіки ви­кладення подібних процесуальних документів, відповідати вимогам системності т\ послідовності. В описовій частині протоколу огляду житла чи іншого володіння особії зазначається, що власнику житла чи іншого володіння, а за його відсутності - іншій] присутній особі пред’явлена ухвала слідчого судді про дозвіл на огляд та надана її копія зазначаються дані про отримання добровільної згоди власника на огляд, що підтверджу! ється його підписом. В описовій частині також фіксуються координати місця події] відбивається послідовність дій слідчого; детально описуються виявлені речі та доку] менти; зазначається, які технічні засоби виявлення та фіксації слідів застосовувалися.

У заключній частині повинні міститися відомості про: виявлені, вилучені речі і документи, перераховані їх ознаки - назва, кількість, міра, вага, матеріал, з якого! вони виготовлені, з урахуванням того, наскільки точно це може бути визначено у мо­мент вилучення, та індивідуальні ознаки (об’єм, розмір, колір, по можливості ціна! кожного предмета чи документа, що вилучається, та ін.).

Оскільки особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слід-1 чої дії мають право робити заяви, ці заяви також підлягають занесенню до протоколу.

Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ' ознайомитися із його текстом. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами.

Якщо особа, яка брала участь у проведенні огляду, відмовилася підписати про-1 токол, це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояс-

Слідчі дії

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 106; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!